Мацей Влодек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
POL COA Prawdzic.svg

Мацей Влодек з Германова[1] гербу Правдич (пом. між 1 червня 1569 і 20 грудня 1570) — польський шляхтич, магнат, військовик та урядник Королівства Польського, Речі Посполитої. Шваґро ротмістра Анджея Потоцького[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ротмістр, кам'янецький та генеральний подільський староста. Брав участь у війнах з валахами, татарами, у битві під Обертином 1531 р.

Під час нападу кримського «царевича» Імін Солтана на Поділля у вересні 1549 р. разом з Олександром Сенявським боронив лінію Верхнього Богу. Група війська під його командуванням після акту голду Короні молдавського господаря Александра Лопушняну в Бакоті 5 вересня 1551 р. впровадила нового господаря до Сучави.[3]

26 березня 1547 р. король Сигізмунд II Август надав йому в спадкове володіння Плоскирів (тепер Хмельницький), Леснів (тепер Лезневе), Голишин (Олешин) із прилеглостями, «над Богом в повіті Кам'янецькім лежачими». За його сприяння у 1566 році Плоскирів отримав магдебурзьке право, розбудовувався Плоскирівський замок. Володів селом Біла[4] (Кам'янецький повіт), 12-ма поселеннями в Теребовельському повіті (тоді мав посаду кам'янецького старости).[5]

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563—1564 років, був власником сіл Більче-Золоте, Бедриківці, Добрівляни, Городок, Іване-Золоте, Хмелева, Литяче, Берем'яни, Дуліби, Попівці, Григорівці (тепер не існує, біля Кошилівців), Лясковиця (тепер Збруч, Кам'янець-Подільського району), Голенищеве, Куляви (певне, Соснівка Ярмолинецький район), в усіх них були православні церкви.[6]

Помер після 1 червня 1569 року, в «Інвентарі староства Кам'янецького» 20 грудня 1570 генеральним старостою вказаний Миколай Потоцький.[7]

Сім'я[ред. | ред. код]

Є відомості про двох його дружин. Одна з них — донька сєрадзького воєводи[8] Станіслава Ласького Катажина, відомий син — Станіслав Влодек, який сприяв будівництву брами в Кам'янці-Подільському, фортифікуванню, зміцненню, оздобленню замку-фортеці у цьому місті.

Інша дружина — Анна Свірчова, донька Анджея з Новодвору, посагом якої була Чорно-Острівська волость.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Michałowski W. Nużny człowiek Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine.… — S. 527.
  2. Анджей - чоловік Кристини, сестри Мацея
  3. Plеwczyński M. Sieniawski Aleksander h. Leliwa (ok. 1490—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 116. (пол.)
  4. Biała 1), wś, pow. kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — Т. I : Aa — Dereneczna. (пол.) — S. 171. (пол.)
  5. а б Замок та міські укріплення Плоскирова XVI—XVII ст.
  6. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. Архівовано 27 травень 2015 у Wayback Machine. // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (лист.—груд.). — С. 136—139. — ISSN 0130-5247.
  7. Michałowski W. Nużny człowiek Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine.… — S. 527—528.
  8. Łascy (01) Архівовано 27 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]