Мацей Влодек
Мацей Влодек з Германова[1] гербу Правдич (пом. між 1 червня 1569 і 20 грудня 1570) — польський шляхтич, магнат, військовик та урядник Королівства Польського, Речі Посполитої. Шваґро ротмістра Анджея Потоцького[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Ротмістр, кам'янецький і генеральний подільський староста. Брав участь у війнах із валахами, татарами, у битві під Обертином 1531 р.
Під час нападу кримського «царевича» Імін Солтана на Поділля у вересні 1549 р. разом з Олександром Сенявським боронив лінію Верхнього Богу. Група війська під його командуванням після акту голду Короні молдавського господаря Александра Лопушняну в Бакоті 5 вересня 1551 р. впровадила нового господаря до Сучави.[3]
26 березня 1547 р. король Сигізмунд II Август надав йому в спадкове володіння Плоскирів (тепер Хмельницький), Леснів (тепер Лезневе), Голишин (Олешин) із прилеглостями, «над Богом в повіті Кам'янецькім лежачими». За його сприяння у 1566 році Плоскирів отримав магдебурзьке право, розбудовувався Плоскирівський замок. Володів селом Біла[4] (Кам'янецький повіт), 12-ма поселеннями в Теребовельському повіті (тоді мав посаду кам'янецького старости).[5]
Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563—1564 років, був власником сіл Більче-Золоте, Бедриківці, Добрівляни, Городок, Іване-Золоте, Хмелева, Литяче, Берем'яни, Дуліби, Попівці, Григорівці (тепер не існує, біля Кошилівців), Лясковиця (тепер Збруч, Кам'янець-Подільського району), Голенищеве, Куляви (певне, Соснівка Ярмолинецький район), в усіх них були православні церкви.[6]
Помер після 1 червня 1569 року, в «Інвентарі староства Кам'янецького» 20 грудня 1570 генеральним старостою названий Миколай Потоцький.[7]
Сім'я[ред. | ред. код]
Є відомості про двох його дружин. Одна з них — донька сєрадзького воєводи[8] Станіслава Ласького Катажина, відомий син — Станіслав Влодек, який сприяв будівництву брами в Кам'янці-Подільському, фортифікуванню, зміцненню, оздобленню замку-фортеці у цьому місті.
Інша дружина — Анна Свірчова, донька Анджея з Новодвору, посагом якої була Чорно-Острівська волость.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Michałowski W. Nużny człowiek [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]… — S. 527.
- ↑ Анджей — чоловік Кристини, сестри Мацея.
- ↑ Plewczyński M. Sieniawski Aleksander h. Leliwa (ok. 1490—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 116. (пол.)
- ↑ Biała 1), wś, pow. kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 171. (пол.) — S. 171. (пол.)
- ↑ а б Замок та міські укріплення Плоскирова XVI—XVII ст. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
- ↑ Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (лист.—груд.). — С. 136—139. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Michałowski W. Nużny człowiek [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]… — S. 527—528.
- ↑ Łascy (01) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Michałowski W. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku. — Kraków, 2008. — S. 527—532. (пол.)
- Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 562. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Замок та міські укріплення Плоскирова XVI—XVII ст. [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |