Зміна клімату та сільське господарство: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 196 953 редагування
Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Annual greenhouse gas emissions by sector, in 2010 (color).png|350px|праворуч|Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».]]
[[Файл:Annual greenhouse gas emissions by sector, in 2010 (color).png|350px|праворуч|Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».]]


'''Зміна клімату та сільське господарство'''&nbsp;— це два взаємопов′язані процеси глобального масштабу. [[Глобальне потепління]] впливає на ряд показників у [[Сільське господарство|сільському господарстві]], зміна середніх температур, зміна кількості опадів; зміна концентрації [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] в атмосфері та [[озон]]у; поява нових [[Шкідливі організми|шкідників]] та хвороб; зміна якості продуктів харчування<ref>Hoffmann, U., Section B: Agriculture&nbsp;— a key driver and a major victim of global warming, in: Lead Article, in: Chapter 1, in {{harvnb|Hoffmann|2013|pp=3, 5}}
'''Зміна клімату та сільське господарство'''&nbsp;— це два взаємопов′язані процеси глобального масштабу. Практики [[Сільське господарство|сільського господарства]], такі як [[тваринництво]] (викиди метану в атмосферу), застосування мінеральних добрив (викиди [[Оксид азоту(I)|оксиду азоту]]) збільшують рівень парникових газів в атмосфері і призводять до глобального потепління.<ref>{{Cite news|title=ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ВІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ДИНАМІКА ПРОТЯГОМ 1990-2020 РОКІВ|url=http://naturaljournal.zu.edu.ua/article/view/275971|work=Український журнал природничих наук|date=2022|accessdate=2023-11-26|issn=2786-6343|doi=10.35433/naturaljournal.1.2023.174-186|pages=174–186|issue=1|language=uk|first=О.|last=Тимощук|first2=Б.|last2=Матвійчук}}</ref><ref>{{Cite news|title=Agriculture's Contribution to Climate Change and Role in Mitigation Is Distinct From Predominantly Fossil CO2-Emitting Sectors|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fsufs.2020.518039|work=Frontiers in Sustainable Food Systems|date=2021|accessdate=2023-11-26|issn=2571-581X|pmc=PMC7116829|pmid=33644695|doi=10.3389/fsufs.2020.518039|volume=4|first=John|last=Lynch|first2=Michelle|last2=Cain|first3=David|last3=Frame|first4=Raymond|last4=Pierrehumbert}}</ref>[[Глобальне потепління]], в свою чергу, впливає на ряд показників у сільському господарстві: зміна середніх температур, зміна кількості опадів; зміна концентрації [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] в атмосфері та [[озон]]у; поява нових [[Шкідливі організми|шкідників]] та хвороб; зміна якості продуктів харчування<ref>Hoffmann, U., Section B: Agriculture&nbsp;— a key driver and a major victim of global warming, in: Lead Article, in: Chapter 1, in {{harvnb|Hoffmann|2013|pp=3, 5}}
</ref>.
</ref>.


Рядок 8: Рядок 8:
</ref>.
</ref>.


Сільське господарство також має вплив на зміну клімату, це викиди [[Парниковий газ|парникових газів]], а також розорювання земель не сільськогосподарського призначення, наприклад вирубування лісів, та використання землі під сільськогосоподарські угіддя<ref>Section 4.2: Agriculture's current contribution to greenhouse gas emissions, in: {{harvnb|HLPE|2012|pp=67–69}}
Сільське господарство має великий вплив на зміну клімату – це викиди [[Парниковий газ|парникових газів]], а також розорювання земель не сільськогосподарського призначення, наприклад вирубування лісів, та використання землі під сільськогосоподарські угіддя<ref>Section 4.2: Agriculture's current contribution to greenhouse gas emissions, in: {{harvnb|HLPE|2012|pp=67–69}}
</ref>. У 2010 році викиди парникових газів від ведення сільського господарства, лісового господарства та інших видів землекористування склали майже 25% від загальної кількості<ref>Blanco, G., ''et al.'', Section 5.3.5.4: Agriculture, Forestry, Other Land Use, in: [http://report.mitigation2014.org/report/ipcc_wg3_ar5_chapter5.pdf Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation] (archived [https://web.archive.org/web/20141230092610/http://report.mitigation2014.org/report/ipcc_wg3_ar5_chapter5.pdf 30 December 2014)], in: {{harvnb|IPCC AR5 WG3|2014|p=383}}. Emissions aggregated using 100-year [[global warming potential]]s from the [[IPCC Second Assessment Report]].
</ref>. У 2010 році викиди парникових газів від ведення сільського господарства, лісового господарства та інших видів землекористування склали майже 25% від загальної кількості<ref>Blanco, G., ''et al.'', Section 5.3.5.4: Agriculture, Forestry, Other Land Use, in: [http://report.mitigation2014.org/report/ipcc_wg3_ar5_chapter5.pdf Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation] (archived [https://web.archive.org/web/20141230092610/http://report.mitigation2014.org/report/ipcc_wg3_ar5_chapter5.pdf 30 December 2014)], in: {{harvnb|IPCC AR5 WG3|2014|p=383}}. Emissions aggregated using 100-year [[Global warming potential|global warming potentials]] from the [[IPCC Second Assessment Report]].
</ref>. Саме сільське господарство є основним джерелом збільшення концентрації [[метан]]у та [[Оксид азоту|оксиду азоту]] в атмосфері планети<ref>[https://web.archive.org/web/20071114144734/http://www.ipcc.ch/SPM2feb07.pdf «UN report on climate change»], consultado 25 de junio 2007</ref>.
</ref>. Саме сільське господарство є основним джерелом збільшення концентрації [[метан]]у та [[Оксид азоту|оксиду азоту]] в атмосфері планети<ref>[https://web.archive.org/web/20071114144734/http://www.ipcc.ch/SPM2feb07.pdf «UN report on climate change»], consultado 25 de junio 2007</ref>.


Рядок 37: Рядок 37:


=== Землекористування ===
=== Землекористування ===
* СО2&nbsp;— викиди пов'язані збезлісенням
* СО2&nbsp;— викиди пов'язані з вирубкою лісів
* Метан&nbsp;— викиди при вирощування рису
* Метан&nbsp;— викиди кишкової ферментації великої рогатої худоби; виробництво рису
* Метан&nbsp;— викиди кишкової ферментації великої рогатої худоби
* Закис азоту&nbsp;— викиди при застосуванні мінеральних азотних добрив
* Закис азоту&nbsp;— викиди при застосуванні добрив


Всі ці процеси в сукупності складають 54% викидів метану, приблизно 80% викидів закису азоту, і майже всі викиди двоокису вуглецю, пов'язані із землекористуванням.
Всі ці процеси в сукупності складають 54% викидів метану, приблизно 80% викидів закису азоту, і майже всі викиди двоокису вуглецю, пов'язані із землекористуванням.
Рядок 59: Рядок 58:


Також зі зміною клімату зросте [[ерозія]] ґрунту, почастішають зсуви, може збільшитися кількість збитково зволожених земель<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/27189551.html |title=Аномальна спека в Україні — наслідок глобального потепління |accessdate=1 грудня 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208130228/http://www.radiosvoboda.org/content/article/27189551.html }}</ref>.Через теплу погоду збільшилась кількість [[Миша хатня|мишей]] та інших шкідників. Якщо раніше на 1 [[га]] нараховувалось не більше 5-6 мишиних колоній, то нині в деяких регіонах їх нараховують близько 90. Вони можуть викликати багато проблем на весні, коли розпочнеться вегетація, а за нею й стрімкий ріст озимини. Адже миші, проривши численні нори, можуть спровокувати штучну посуху: через ті нори волога не буде доходити до кореневої системи рослин<ref>{{Cite web |url=http://ua.textreferat.com/referat-5405-3.html |title=Глобальне потепління і наслідки для України |accessdate=1 грудня 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208162300/http://ua.textreferat.com/referat-5405-3.html }}</ref>.
Також зі зміною клімату зросте [[ерозія]] ґрунту, почастішають зсуви, може збільшитися кількість збитково зволожених земель<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/27189551.html |title=Аномальна спека в Україні — наслідок глобального потепління |accessdate=1 грудня 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208130228/http://www.radiosvoboda.org/content/article/27189551.html }}</ref>.Через теплу погоду збільшилась кількість [[Миша хатня|мишей]] та інших шкідників. Якщо раніше на 1 [[га]] нараховувалось не більше 5-6 мишиних колоній, то нині в деяких регіонах їх нараховують близько 90. Вони можуть викликати багато проблем на весні, коли розпочнеться вегетація, а за нею й стрімкий ріст озимини. Адже миші, проривши численні нори, можуть спровокувати штучну посуху: через ті нори волога не буде доходити до кореневої системи рослин<ref>{{Cite web |url=http://ua.textreferat.com/referat-5405-3.html |title=Глобальне потепління і наслідки для України |accessdate=1 грудня 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208162300/http://ua.textreferat.com/referat-5405-3.html }}</ref>.

== Дивись також ==

* [[Парникові гази]]
* [[Глобальне потепління]]
* [[Уловлення та зберігання вуглецю]]
* [[Біоенергетика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю]]
* [[Стале сільське господарство]]
* [[Сталий розвиток]]


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 10:02, 26 листопада 2023

Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».
Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».

Зміна клімату та сільське господарство — це два взаємопов′язані процеси глобального масштабу. Практики сільського господарства, такі як тваринництво (викиди метану в атмосферу), застосування мінеральних добрив (викиди оксиду азоту) збільшують рівень парникових газів в атмосфері і призводять до глобального потепління.[1][2]Глобальне потепління, в свою чергу, впливає на ряд показників у сільському господарстві: зміна середніх температур, зміна кількості опадів; зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону; поява нових шкідників та хвороб; зміна якості продуктів харчування[3].

Зміна клімату вже впливає на сільське господарство, та цей вплив розподілений вкрай не рівномірно[4]. Майбутні зміни клімату негативно вплинуть на сільське господарство у тропічних широтах, в той час як зміни в північних широтах можуть мати як позитивний так і негативний характер[4][5].

Сільське господарство має великий вплив на зміну клімату – це викиди парникових газів, а також розорювання земель не сільськогосподарського призначення, наприклад вирубування лісів, та використання землі під сільськогосоподарські угіддя[6]. У 2010 році викиди парникових газів від ведення сільського господарства, лісового господарства та інших видів землекористування склали майже 25% від загальної кількості[7]. Саме сільське господарство є основним джерелом збільшення концентрації метану та оксиду азоту в атмосфері планети[8].

Існує ряд стратегій, які можуть знизити ризик негативних наслідків зміни клімату на сільське господарство,[9][10] а також зниження викидів парникових газів від сільського господарства[11][12][13].

Вплив зміни клімату на сільське господарство[ред. | ред. код]

Незважаючи на технологічний прогрес, наприклад, селекціонування нових сортів, ГМО, створення іригаційних систем, погода як і раніше є ключовим чинником у сільському господарстві, та ґрунтотворенні. Вплив клімату на сільське господарство пов'язано зі зміною місцевих кліматичних умовах, а не глобального клімату. Середня температура поверхні Землі зросла на 0,8 °C, тому агрономи вважають, що будь-яка оцінка повинна бути індивідуальною для кожного регіону.

Журнал Science опублікував дослідження про те, що у 2030 році Африка може втратити більше 30% урожаю кукурудзи, а втрати рису та проса у Південній Азії досягнуть 10%[14][15].

Зміна клімату вже впливає на сільськогосподарське виробництво в Африці, а прогнози на майбутнє передбачають ще більш несприятливі наслідки. Почастішали випадки посух: в період з 1982 по 2006 рік посухи траплялися в середньому раз в 12,5 року, а в період з 2007 по 2016 рік - раз в 2,5 роки. Більш того, посухи стають все більш суворими і тривалими, знижуючи продуктивний потенціал землі. Фермери стикаються і з іншими кліматичними загрозами, включаючи більш низький рівень і нерівномірність опадів, скорочення тривалості сезонів дощів і більш широке поширення шкідників і хвороб. За деякими оцінками, вже в найближче десятиліття Африка може зіткнутися зі скороченням врожайності і обсягів виробництва сільськогосподарських культур майже на 10%, а також з аналогічним зростанням цін на продовольство. За наявними прогнозами, до 2080 року негативний вплив цих та інших показників буде ще більш значним. У тих місцях, де сьогодні практикуються кліматозберігаючі методи ведення сільського господарства, фермери спостерігають підвищення рівня продовольчої безпеки і стійкості до зовнішніх впливів. В Руанді, наприклад, проект по землекористуванню, збору дощової води і іригації на схилах пагорбів допоміг стримати ерозію, підвищити врожайність існуючих земель і забезпечити більш надійний захист від посухи. В рамках цієї програми врожайність кукурудзи в період з 2009 по 2018 рік збільшилася в 2,6 рази, а врожайність бобів, пшениці та картоплі зросла в ще більшому ступені.[16]

У кінцевому результаті, зміна клімату може впливати на сільське господарство в декількох напрямках:

  • Продуктивність сільськогосподарських культур з погляду якості та кількості.
  • Зміна методів ведення сільського господарства, через зміни у використанні води (зрошення) і сільськогосподарського виробництва, такого як внесення гербіцидів, інсектицидів і добрив.
  • Вплив на навколишнє середовище, зокрема, ерозія ґрунту, вилуговування азоту через дренаж, скорочення різноманітності сільськогосподарських культур.
  • Сільські райони, через втрати і збільшення посівних площ.
  • Адаптація, організми можуть стати більш-менш конкурентоспроможними, а також створення нових більш стійкіших сортів до різних катаклізмів.

В окремих регіонах України можуть зазнати відчутних змін традиційний асортимент вирощуваних сільськогосподарськиїх культур та усталені технології сільгоспвиробництва [17].

Вплив сільського господарства на клімат[ред. | ред. код]

Аграрний сектор виробляє велику кількість парникових газів, а також використовує великі площі земель, які і спричиняють зміну клімату.

Землекористування[ред. | ред. код]

  • СО2 — викиди пов'язані з вирубкою лісів
  • Метан — викиди кишкової ферментації великої рогатої худоби; виробництво рису
  • Закис азоту — викиди при застосуванні мінеральних азотних добрив

Всі ці процеси в сукупності складають 54% викидів метану, приблизно 80% викидів закису азоту, і майже всі викиди двоокису вуглецю, пов'язані із землекористуванням.

Тваринництво[ред. | ред. код]

  • 9% світових викидів СО2
  • 35-40% глобальних викидів метану (в основному за рахунок гною і кишкової ферментації)
  • 64% глобальних викидів закису азоту (в основному через використання добрив)

У всьому світі, виробництво продукції тваринництва займає 70% від усіх земель, що використовуються для сільського господарства, або 30% поверхні суші Землі.

В Україні[ред. | ред. код]

Карта показує де можуть трапитись природні катастрофи викликані(або підсилені) глобальним потепління. Рожевим — урагани, жовтим — утворення пустель або посухи ,блакитним — повені у дельтах річок

Уже зараз можна помітити, що зими стають дедалі м'якішими та запізнілими, а літо часто буває вологе. Міжсезоння стають більшими: весна наступає дуже повільно і тягнеться до середини червня, а осінь може тривати до грудня — січня. Рання весна призводить до напруження у підготовці агротехніки та проведенні польових робіт, що потребує уточнення оптимальних строків сівби ранніх ярових культур. Зниження температури повітря у літні місяці обумовлює збільшення періоду дозрівання теплолюбивих культур. Внаслідок цього строки достигання врожаю та його збирання щороку запізнюються[18]. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого — на 1-2⁰С, таке потепління продовжуватиметься, літо стане сухішим, а зими вологішими. Для рослин це означатиме ранню весну та нестачу вологи влітку[19].

Збільшення температур призвело до зміщення посівних залежно від регіонів і клімату, так цукровий буряк та соя мігрували на 150 км з півдня на північ, та спостерігається недостача води для зрошення у південних районах[20].За наявності достатньої кількості опадів, сільське господарство регіону може отримати невеликий приріст врожаю пшениці.

Також зі зміною клімату зросте ерозія ґрунту, почастішають зсуви, може збільшитися кількість збитково зволожених земель[21].Через теплу погоду збільшилась кількість мишей та інших шкідників. Якщо раніше на 1 га нараховувалось не більше 5-6 мишиних колоній, то нині в деяких регіонах їх нараховують близько 90. Вони можуть викликати багато проблем на весні, коли розпочнеться вегетація, а за нею й стрімкий ріст озимини. Адже миші, проривши численні нори, можуть спровокувати штучну посуху: через ті нори волога не буде доходити до кореневої системи рослин[22].

Дивись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тимощук, О.; Матвійчук, Б. (2022). ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ВІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ДИНАМІКА ПРОТЯГОМ 1990-2020 РОКІВ. Український журнал природничих наук (укр.). № 1. с. 174—186. doi:10.35433/naturaljournal.1.2023.174-186. ISSN 2786-6343. Процитовано 26 листопада 2023.
  2. ↑ Lynch, John; Cain, Michelle; Frame, David; Pierrehumbert, Raymond (2021). Agriculture's Contribution to Climate Change and Role in Mitigation Is Distinct From Predominantly Fossil CO2-Emitting Sectors. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 4. doi:10.3389/fsufs.2020.518039. ISSN 2571-581X. PMC 7116829. PMID 33644695. Процитовано 26 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ Hoffmann, U., Section B: Agriculture — a key driver and a major victim of global warming, in: Lead Article, in: Chapter 1, in Hoffmann, 2013, с. 3, 5
  4. ↑ а б Porter, J.R., et al., Executive summary, in: Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 488—489
  5. ↑ Paragraph 4, in: SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: HLPE, 2012, с. 12
  6. ↑ Section 4.2: Agriculture's current contribution to greenhouse gas emissions, in: HLPE, 2012, с. 67—69
  7. ↑ Blanco, G., et al., Section 5.3.5.4: Agriculture, Forestry, Other Land Use, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: IPCC AR5 WG3, 2014, с. 383. Emissions aggregated using 100-year global warming potentials from the IPCC Second Assessment Report.
  8. ↑ «UN report on climate change», consultado 25 de junio 2007
  9. ↑ Porter, J.R., et al., Section 7.5: Adaptation and Managing Risks in Agriculture and Other Food System Activities, in Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 513—520
  10. ↑ Oppenheimer, M., et al., Section 19.7. Assessment of Response Strategies to Manage Risks, in: Chapter 19: Emergent risks and key vulnerabilities (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 1080
  11. ↑ SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: HLPE, 2012, с. 12—23
  12. ↑ Current climate change policies are described in Annex I NC, 2014 and Non-Annex I NC, 2014
  13. ↑ Smith, P., et al., Executive summary, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: IPCC AR5 WG3, 2014, с. 816—817
  14. ↑ Climate 'could devastate crops'. BBC News. 31 January 2008. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  15. ↑ Lobell DB, Burke MB, Tebaldi C, Mastrandrea MD, Falcon WP, Naylor RL (2008). Prioritizing climate change adaptation needs for food security in 2030. Science. 319 (5863): 607—10. doi:10.1126/science.1152339. PMID 18239122.
  16. ↑ Первоочередные задачи стратегии по обеспечению продовольственной и пищевой безопасности в Африке к 2030 году. blogs.worldbank.org (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  17. ↑ Воровка В. П., Чебанова Ю. В. Глобальне потепління: наслідки для Мелітопольщини // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 3-7
  18. ↑ ГЛОБАЛЬНА ЗМІНА КЛІМАТУ — СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  19. ↑ Наслідки зміни клімату для України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  20. ↑ Міністр звинуватив глобальне потепління у шкоді для сільського господарства України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  21. ↑ Аномальна спека в Україні — наслідок глобального потепління. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  22. ↑ Глобальне потепління і наслідки для України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Клімат
Температура
Причини змін
Антропогенні
Природні
Історія дослідження
Політики
Міжнародне співробітництво
Урядові програми
Вплив
Загальні питання
Біологічний
Економічний
Географія впливу
Соціокультурний
Зменшення впливу
і подолання наслідків
Зменшення викидів
Енергетика
Персональні заходи
Інше
Пристосування
Стратегії
Програми
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зміна_клімату_та_сільське_господарство&oldid=41005040