Ультраоброблена їжа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Ultra-processed food»
(Немає відмінностей)

Версія за 14:37, 1 березня 2024

 

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Dgho (внесок, журнали) о 14:37 UTC (121388 хвилин тому).
Миска пластівців Froot Loops - ультраобробленої їжі
Прохід із ультраобробленими продуктами в американському супермаркеті

Ультраоброблена їжа (англ. Ultra-processed food, UPF) — це промислово розроблена харчова речовина, отримана з натуральної їжі або синтезована з інших органічних сполук[1][2]. Кінцеві продукти розроблені таким чином, щоб бути високорентабельними, зручними та надзвичайно смачними, часто завдяки харчовим добавкам, таким як консерванти, барвники та ароматизатори[3].

Станом на 2023 рік дослідження ультраоброблених харчових продуктів та їх впливу стрімко розвиваються[4]. Епідеміологічні дані свідчать, що споживання ультраоброблених продуктів пов’язане з підвищеним ризиком певних захворювань, включаючи ожиріння, діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання та деякі види раку[5]. Дослідники також представляють ультра-обробку як аспект погіршення навколишнього середовища, спричиненого харчовою промисловістю[6].

Визначення

Занепокоєння щодо харчової промисловості існують принаймні з часів промислової революції[7]. Багато критиків визнавали «перероблену їжу» проблематичною, а такі рухи як сироїдство намагалися повністю відмовитися від обробки їжі, проте оскільки навіть основна кулінарія пов'язана з переробкою їжі, ця концепція сама по собі не змогла вплинути на державну політику щодо епідеміології ожиріння.

У впливовій книзі Майкла Поллана «Дилема всеїдного» їжа, що пройшла глибоку обробку промислового виробництва, називалася «їстівними харчовими речовинами»[8]. У коментарі 2009 року Карлос Аугусто Монтейро згадав Поллана як людину, що вплинула на введення терміну «їжа, що пройшла ультраобробку»[9]. Наукова група Монтейро починаючи з 2010 року розробила класифікацію Nova для групування необроблених і оброблених харчових продуктів, чиє визначення ультраобробки стало найбільш прийнятним і поступово уточнювалося через послідовні публікації[10]. Ідентифікація ультраоброблених харчових продуктів, як і сама категорія, є предметом дебатів серед вчених-дієтологів та громадської охорони здоров’я, тож були запропоновані й інші визначення[11].

Огляд систем класифікації рівнів обробки харчових продуктів у 2021 році виявив чотири «визначальні теми»:

  1. Ступінь зміни (від природного стану);
  2. Характер зміни (властивості, додавання інгредієнтів);
  3. Місце обробки (де/ким);
  4. Призначення обробки (навіщо, незамінна/косметична)[12].

Досліджуючи різні системи, дослідники виявили, що лише класифікація Nova враховує всі чотири теми.

Коментар Монтейро 2009 року

Карлос Монтейро, працюючи з групою дослідників з Університету Сан-Паулу, вперше опублікував концепцію ультраоброблених продуктів у 2009 році в запрошеному коментарі для журналу Public Health Nutrition:

Ультраоброблені харчові продукти — це в основному кондитерські вироби з інгредієнтів групи 2 [речовин, отриманих із цілісних харчових продуктів], які зазвичай поєднуються зі складним використанням добавок, щоб зробити їх їстівними, приємними на смак і викликати звикання. Вони не мають жодної схожості з харчовими продуктами групи 1 [продукти з мінімальною обробкою], хоча вони можуть мати форму, етикетку та продаватися так, щоб вони виглядали корисними та «свіжими». На відміну від інгредієнтів, включених до групи 2, ультраоброблені харчові продукти зазвичай не споживаються з або як частина мінімально оброблених продуктів і страв. Навпаки, вони розроблені як готові до споживання (іноді з додаванням рідини, наприклад молока) або готові до розігрівання, і часто вживаються окремо або в поєднанні (наприклад, солоні закуски з безалкогольними напоями, хліб з бургерами)[9].

Це визначення робить розуміння ультраоброблених продуктів інтуїтивно зрозумілим навіть для непідготовлених споживачів[13][14]. У відповіді на коментар Монтейро в 2009 році говориться, що цьому визначенню «не вистачає точності», оскільки йому бракує вимірних визначень традиційної харчової науки[15]. Тому дослідники не впевнені, чи може це визначення стати дійсним підґрунтям для наукового контролю[16]. Дослідники розробили кількісне визначення надсмачної їжі, але не ультраобробленої їжі[17].

Класифікація Nova

Етикетка для групи Nova 4 "ультраоброблені продукти"

Згодом команда Монтейро представила ультраоброблені продукти як групу в системі класифікації харчових продуктів Nova[18]. Система зосереджена на переробці харчових продуктів, а не на типах харчових продуктів чи поживних речовинах. Nova класифікує харчові продукти на чотири групи:

  1. Необроблені або мінімально оброблені продукти
  2. Оброблені кулінарні інгредієнти
  3. Перероблені харчові продукти
  4. Ультраоброблені продукти[3]

Nova є відкритою класифікацією, яка поступово уточнює свої визначення через нові наукові публікації, а не через центральний орган[10]. В останньому огляді Nova, опублікованому спільно з Монтейро, ультраоброблена їжа визначається наступним чином:

Харчові продукти промислового виробництва, що складаються з кількох інгредієнтів (композицій), включаючи цукор, олії, жири та сіль (зазвичай у комбінації та у більших кількостях, ніж в оброблених харчових продуктах), а також харчові речовини, які не використовуються або рідко використовуються в кулінарії (наприклад, кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози), гідрогенізовані олії, модифіковані крохмалі та білкові ізоляти). Харчові продукти групи 1 відсутні або містять невелику частку інгредієнтів у рецептурі. Процеси, які дозволяють виготовляти харчові продукти ультраобробки, включають такі промислові методи, як екструзія, формування та попереднє смаження; застосування добавок, у тому числі тих, функція яких полягає в тому, щоб зробити кінцевий продукт приємним або надсмачним, таких як ароматизатори, барвники, нецукрові підсолоджувачі та емульгатори; і складне пакування, зазвичай із синтетичних матеріалів. Процеси та інгредієнти тут розроблені для створення високорентабельних (недорогі інгредієнти, тривалий термін придатності, виразне брендування), зручних (готових до вживання або пиття), смачних альтернатив усім іншим групам продуктів [з класифікації] Nova та свіжоприготованим стравам. Ультраоброблені харчові продукти відрізняються від оброблених харчових продуктів наявністю харчових речовин, які не використовуються в кулінарії (різновиди цукру, такі як фруктоза, кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози, «концентрати фруктових соків», інвертний цукор, мальтодекстрин, декстроза та лактоза; модифікований крохмаль; модифіковані жири, такі як гідрогенізовані або переетерифіковані жири; джерела білка, такі як гідролізовані білки, ізолят соєвого білка, глютен, казеїн, сироватковий білок і «м’ясо механічного обвалювання») або добавок з косметичними функціями (ароматизатори, підсилювачі смаку, барвники, емульгатори, емульгуючі солі, підсолоджувачі, загусники та антипіноутворювачі, наповнювачі, карбонізатори, піноутворювачі, гелеутворювачі та глазурувальники)[19].

Визначення ультраобробленої їжі за класифікацією Nova не коментує поживний вміст їжі та не призначене для використання в цілях профілювання харчування[20].

Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC)

Міжнародне агентство з дослідження раку (міжурядове агентство, яке є частиною Всесвітньої організації охорони здоров’я) класифікує харчові продукти за ступенем їх обробки. Ця система розбиває їжу на «необроблену», «помірно оброблену» та «високо оброблену»[21]. Система не враховує характер чи мету змін[22].

Індекс Siga

Індекс Siga – це система класифікації оброблених харчових продуктів, розроблена у Франції в 2018 році[23]. Він ґрунтується як на ступені обробки, так і на харчовій якості продуктів із використанням цілісного та скорочувального підходу[24].

Індекс Siga присвоює оцінку від 1 до 100 кожному харчовому продукту, де вищі бали вказують на вищу поживну якість і нижчу обробку. Індекс Siga також визначає ультраоброблені харчові продукти (УХП) як продукти з балом нижче 40, які вважаються такими, що мають низьку поживну цінність і високий рівень добавок, консервантів і штучних інгредієнтів[25].

Міжнародна рада з харчової інформації (IFIC)

Міжнародна рада з харчової інформації визначає п’ять рівнів обробки харчових продуктів:

  1. Мінімально оброблені
  2. Продукти, оброблені для консервування
  3. Суміші комбінованих інгредієнтів
  4. Готові до вживання оброблені харчові продукти
  5. Готові продукти/страви[26][27]

NUPENS

Центр епідеміологічних досліджень харчування та здоров’я при Університеті Сан-Паулу запропонував варіант класифікації Nova, який розрізняє:

  1. Необроблені, мінімально або помірно оброблені продукти
  2. Перероблені харчові продукти
  3. Ультраоброблені продукти[28]

Економіка

Відсоток ультраобробленої їжі у домогосподарствах деяких європейських країн, станом на 2018 рік

Ультраоброблені харчові продукти є важливою частиною портфоліо харчової промисловості, оскільки вони покладаються на дешеві інгредієнти та часто мають вищі норми прибутку[29]. Вони часто мають подовжений термін придатності, що важливо для споживачів із низьким рівнем доходу, які не мають надійного доступу до холодильного обладнання. Серед інших причин популярності УХП є недорога вартість їхніх основних інгредієнтів та агресивний маркетинг, особливо щодо молодих споживачів і особливо в країнах із середнім рівнем доходу[30][31].

Вплив на здоров'я

Вплив УХП на здоров’я в основному досліджувався за допомогою епідеміології харчування, і досі не було рандомізованих контрольованих досліджень для вивчення впливу цих продуктів на будь-який результат для здоров’я, крім збільшення ваги. Ці дослідження показали загальний підвищений ризик захворювання[5][32][33], хоча дослідження, що розділяли різні типи ультраобробленої їжі, виявили несприятливий вплив лише деяких підгруп, таких як безалкогольні напої[34]. Загалом існує зв’язок між певними поганими наслідками для здоров’я – включаючи погане кардіометаболічне та психічне здоров’я, а також скорочену тривалість життя – і споживанням УХП[35].

Одним із можливих пояснень негативного впливу на здоров’я є велика кількість цукру, жиру та солі в цих продуктах, хоча це стосується не всіх УХП. Іншими потенційними поясненнями є наявність забруднювачів, певних харчових добавок і висока термічна обробка цих продуктів[36]. Однак наразі немає наукового консенсусу[37].

Вплив на навколишнє середовище

Окрім наслідків для здоров’я, виробництво ультраоброблених продуктів також має значний вплив на навколишнє середовище[6]. Вони потребують значної обробки та пакування, що призводить до більшого споживання енергії та утворення відходів порівняно з харчовими продуктами з мінімальною обробкою. Більше того, глобалізовані ланцюжки постачання інгредієнтів УХП сприяють викидам парникових газів[38].

Регулювання та політика

Враховуючи вплив ультраоброблених харчових продуктів на здоров’я та навколишнє середовище, лунають заклики до кращого регулювання та політики щодо них. Ці заходи стикаються зі значними проблемами, зокрема протидією промисловості та глобальним характером ланцюгів поставок харчових продуктів. Майбутні політичні зусилля можуть вимагати поєднання регулювання, освіти та стимулів для сприяння вибору здоровішої та стійкішої їжі.

Чотири країни Латинської Америки — Бразилія[39], Уругвай[40], Перу[41] та Еквадор[42] — наразі опублікували національні офіційні рекомендації щодо дієти, які рекомендують уникати продуктів, які пройшли ультраобробку. Чилі вимагає попереджувальних етикеток на деяких продуктах ультраобробки та оподатковує підсолоджені напої[43]. У звіті про ожиріння, опублікованому Світовим банком у 2020 році, згадується ультраоброблена їжа як потенційне джерело проблеми[44].

У 2022 році Науково-консультативний комітет з питань харчування (SACN) переглянув наукову літературу, щоб розглянути питання про те, чи повинен британський уряд прийняти позицію щодо ультраобробленої їжі, і рекомендував подальші дослідження, запланувавши перегляд своєї позиції на червень 2024 року[45].

Критика

Після публікації класифікації Nova деякі дослідники поставили під сумнів, чи слід розглядати обробку харчових продуктів як фактор споживання поживних речовин, особливо у відомій критиці 2017 року, написаній дослідниками, один з яких фінансувався Nestlé та Kerry Group[46]. УХП, мовляв, визначено неточно, і незрозуміло, як може виникнути будь-який негативний вплив на здоров’я[47].

У 2022 році Карлос Монтейро та Арне Аструп продебатували щодо використання класифікації Nova у серії з трьох статей, написаних у стилі оксфордської дискусії. Монтейро стверджував на користь «так»:

Рекомендація віддавати перевагу необробленим/мінімально обробленим продуктам харчування та свіжоприготованим стравам замість ультраоброблених продуктів (відповідно до системи класифікації харчових продуктів Nova) все частіше приймається в нових офіційних дієтичних рекомендаціях, виданих національними урядами та міжнародними асоціаціями охорони здоров’я. Ця рекомендація підтверджується систематичними оглядами та метааналізами національних репрезентативних дієтичних опитувань і довгострокових когортних досліджень. Ці дані показують, що збільшення споживання ультраоброблених продуктів пов’язане з неякісними дієтами та підвищеною захворюваністю та смертністю від кількох хронічних захворювань. Різноманітні ознаки ультраоброблених харчових продуктів, що діють через відомі, правдоподібні або запропоновані фізіологічні та поведінкові механізми, пов’язують їх із поганим здоров’ям, і ймовірно, що різні комбінації атрибутів і механізмів впливають на різні результати для здоров’я. Хоча для виявлення цих механізмів необхідно провести додаткові дослідження, наявних доказів достатньо, щоб рекомендувати уникати ультраоброблених продуктів для оптимізації здоров’я та [рекомендувати] політики для підтримання та здійснення цієї рекомендації[48].

Аргумент «ні» Аструпа зосереджується на визначенні як УХП продуктів, ще не достатньо підтверджених науковими дослідженнями для широкого застосування в політиці охорони здоров’я:

Зрозуміло, що багато аспектів обробки харчових продуктів можуть позначитись на наслідках для здоров’я, але змішувати їх із поняттям ультраобробки немає потреби, оскільки основні детермінанти ризику хронічних захворювань уже враховані існуючими системами профілювання поживних речовин. Підсумовуючи, класифікація Nova мало що додає до існуючих систем профілювання поживних речовин; характеризує кілька здорових, насичених поживними речовинами продуктів як нездорові; і є контрпродуктивною для вирішення основних глобальних проблем виробництва продуктів харчування[49].

Одначе, обидва дослідники поділяють консенсус щодо того, що необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти вплив обробки їжі на здоров’я людини:

Учасники цієї дискусії погоджуються з тим, що обробка їжі має життєво важливий вплив на здоров’я людини, і що ступінь обробки їжі суттєво впливає на якість дієти та результати для здоров’я. Вони не погоджуються щодо важливості ультраобробки, як її визначено в системі класифікації харчових продуктів Nova[50].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Monteiro, Carlos (2010). The big issue is ultra-processing. World Nutrition (англ.). 1 (6): 237—269. ISSN 2041-9775.
  2. ↑ Monteiro, Carlos (2011). The big issue is ultra-processing. Why bread, hot dogs – and margarine – are ultra-processed. World Nutrition (англ.). 2 (10): 534—549. ISSN 2041-9775.
  3. ↑ а б Monteiro, Carlos A.; Cannon, Geoffrey; Levy, Renata B; Moubarac, Jean-Claude; Louzada, Maria L. C.; Rauber, Fernanda; Khandpur, Neha; Cediel, Gustavo; Neri, Daniela (2019). Ultra-processed foods: what they are and how to identify them. Public Health Nutrition (англ.). 22 (5): 936—941. doi:10.1017/S1368980018003762. ISSN 1368-9800. PMC 10260459. PMID 30744710.
  4. ↑ Touvier, Mathilde; Louzada, Maria Laura da Costa; Mozaffarian, Dariush; Baker, Phillip; Juul, Filippa; Srour, Bernard (9 жовтня 2023). Ultra-processed foods and cardiometabolic health: public health policies to reduce consumption cannot wait. BMJ (англ.). 383: e075294. doi:10.1136/bmj-2023-075294. ISSN 1756-1833. PMC 10561017. PMID 37813465.
  5. ↑ а б Pagliai, G.; Dinu, M.; Madarena, M. P.; Bonaccio, M.; Iacoviello, L.; Sofi, F. (14 лютого 2021). Consumption of ultra-processed foods and health status: a systematic review and meta-analysis. British Journal of Nutrition (англ.). 125 (3): 308—318. doi:10.1017/S0007114520002688. ISSN 0007-1145. PMC 7844609. PMID 32792031. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Pagliai2021» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. ↑ а б Leite, Fernanda Helena Marrocos; Khandpur, Neha; Andrade, Giovanna Calixto; Anastasiou, Kim; Baker, Phillip; Lawrence, Mark; Monteiro, Carlos Augusto (1 березня 2022). Ultra-processed foods should be central to global food systems dialogue and action on biodiversity. BMJ Global Health (англ.). 7 (3): e008269. doi:10.1136/bmjgh-2021-008269. ISSN 2059-7908. PMC 8895941. PMID 35346976. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Leite2022» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. ↑ Moubarac, Jean-Claude; Parra, Diana C.; Cannon, Geoffrey; Monteiro, Carlos A. (1 червня 2014). Food classification systems based on food processing: significance and implications for policies and actions. A systematic literature review and assessment. Current Obesity Reports (англ.). 3 (2): 256—272. doi:10.1007/s13679-014-0092-0. ISSN 2162-4968. PMID 26626606.
  8. ↑ Pollan, Michael (2006). The omnivore's dilemma: A natural history of four meals. New York: Penguin Press. ISBN 978-1-59420-082-3.
  9. ↑ а б Monteiro, Carlos A. (1 травня 2009). Nutrition and health. The issue is not food, nor nutrients, so much as processing. Public Health Nutrition (англ.). 12 (5): 729—731. doi:10.1017/S1368980009005291. ISSN 1475-2727. PMID 19366466. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Monteiro2009» визначена кілька разів з різним вмістом
  10. ↑ а б Gibney, Michael J (1 лютого 2019). Ultra-processed foods: Definitions and policy issues. Current Developments in Nutrition (англ.). 3 (2): nzy077. doi:10.1093/cdn/nzy077. PMC 6389637. PMID 30820487. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Gibney2019» визначена кілька разів з різним вмістом
  11. ↑ Fardet, Anthony; Rock, Edmond (1 листопада 2019). Ultra-processed foods: A new holistic paradigm?. Trends in Food Science & Technology. 93: 174—184. doi:10.1016/j.tifs.2019.09.016. ISSN 0924-2244.
  12. ↑ Sadler, Christina R.; Grassby, Terri; Hart, Kathryn; Raats, Monique; Sokolović, Milka; Timotijevic, Lada (1 червня 2021). Processed food classification: Conceptualisation and challenges. Trends in Food Science & Technology. 112: 149—162. doi:10.1016/j.tifs.2021.02.059. ISSN 0924-2244.
  13. ↑ Hässig, Alenica; Hartmann, Christina; Sanchez-Siles, Luisma; Siegrist, Michael (1 серпня 2023). Perceived degree of food processing as a cue for perceived healthiness: The NOVA system mirrors consumers' perceptions. Food Quality and Preference. 110: 104944. doi:10.1016/j.foodqual.2023.104944. ISSN 0950-3293. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  14. ↑ Ares, Gastón; Vidal, Leticia; Allegue, Gimena; Giménez, Ana; Bandeira, Elisa; Moratorio, Ximena; Molina, Verónika; Curutchet, María Rosa (1 жовтня 2016). Consumers' conceptualization of ultra-processed foods. Appetite. 105: 611—617. doi:10.1016/j.appet.2016.06.028. ISSN 0195-6663. PMID 27349706.
  15. ↑ Darmon, Nicole (1 жовтня 2009). The good, the bad, and the ultra-processed. Public Health Nutrition (англ.). 12 (10): 1967—1968. doi:10.1017/S1368980009991212. ISSN 1475-2727. PMID 19732488.
  16. ↑ Visioli, Francesco; Marangoni, Franca; Fogliano, Vincenzo; Rio, Daniele Del; Martinez, J. Alfredo; Kuhnle, Gunter; Buttriss, Judith; Ribeiro, Hugo Da Costa; Bier, Dennis (22 червня 2022). The ultra-processed foods hypothesis: a product processed well beyond the basic ingredients in the package. Nutrition Research Reviews (англ.). 36 (2): 340—350. doi:10.1017/S0954422422000117. ISSN 0954-4224. PMID 35730561. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  17. ↑ Fazzino, Tera L.; Rohde, Kaitlyn; Sullivan, Debra K. (1 листопада 2019). Hyper-palatable foods: Development of a quantitative definition and application to the US Food System Database. Obesity (англ.). 27 (11): 1761—1768. doi:10.1002/oby.22639. ISSN 1930-7381. PMID 31689013. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  18. ↑ Monteiro, Carlos Augusto; Levy, Renata Bertazzi; Claro, Rafael Moreira; de Castro, Inês Rugani Ribeiro; Cannon, Geoffrey (2010). A new classification of foods based on the extent and purpose of their processing. Cadernos de Saúde Pública (англ.). 26 (11): 2039—2049. doi:10.1590/S0102-311X2010001100005. ISSN 0102-311X. PMID 21180977.
  19. ↑ Martinez-Steele, Euridice; Khandpur, Neha; Batis, Carolina; Bes-Rastrollo, Maira; Bonaccio, Marialaura; Cediel, Gustavo; Huybrechts, Inge; Juul, Filippa; Levy, Renata B. (1 червня 2023). Best practices for applying the Nova food classification system. Nature Food (англ.). 4 (6): 445—448. doi:10.1038/s43016-023-00779-w. ISSN 2662-1355. PMID 37264165.
  20. ↑ Lockyer, Stacey; Spiro, Ayela; Berry, Sarah; He, Jibin; Loth, Shefalee; Martinez-Inchausti, Andrea; Mellor, Duane; Raats, Monique; Sokolović, Milka (2023). How do we differentiate not demonise – Is there a role for healthier processed foods in an age of food insecurity? Proceedings of a roundtable event. Nutrition Bulletin (англ.). 48 (2): 278—295. doi:10.1111/nbu.12617. ISSN 1471-9827. PMID 37164357.
  21. ↑ Chajès, Véronique; Biessy, Carine; Byrnes, Graham; Deharveng, Geneviève; Saadatian-Elahi, Mitra; Jenab, Mazda; Peeters, Petra H. M.; Ocké, Marga; Bueno-de-Mesquita, H. Bas (1 листопада 2011). Ecological-level associations between highly processed food intakes and plasma phospholipid elaidic acid concentrations: Results from a cross-sectional study within the European Prospective Investigation Into Cancer and Nutrition (EPIC). Nutrition and Cancer (англ.). 63 (8): 1235—1250. doi:10.1080/01635581.2011.617530. ISSN 0163-5581. PMID 22043987.
  22. ↑ Slimani, N; Deharveng, G; Southgate, D A T; Biessy, C; Chajès, V; van Bakel, M M E; Boutron-Ruault, M C; McTaggart, A; Grioni, S (1 листопада 2009). Contribution of highly industrially processed foods to the nutrient intakes and patterns of middle-aged populations in the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition study. European Journal of Clinical Nutrition (англ.). 63 (S4): S206—S225. doi:10.1038/ejcn.2009.82. ISSN 0954-3007. PMID 19888275.
  23. ↑ Fardet, Anthony (2018). Characterization of the degree of food processing in relation with its health potential and effects. Advances in Food and Nutrition Research (англ.). Т. 85. Elsevier. с. 79—129. doi:10.1016/bs.afnr.2018.02.002. ISBN 978-0-12-815089-4. ISSN 1043-4526. PMID 29860978.
  24. ↑ Davidou, Sylvie; Christodoulou, Aris; Fardet, Anthony; Frank, Kelly (26 березня 2020). The holistico-reductionist Siga classification according to the degree of food processing: an evaluation of ultra-processed foods in French supermarkets. Food & Function (англ.). 11 (3): 2026—2039. doi:10.1039/C9FO02271F. ISSN 2042-650X. PMID 32083627.
  25. ↑ Fardet, Anthony (1 жовтня 2018). Vers une classification des aliments selon leur degré de transformation: Approches holistique et/ou réductionniste. Pratiques en Nutrition (фр.). 14 (56): 32—36. doi:10.1016/j.pranut.2018.09.008.
  26. ↑ Eicher-Miller, Heather A.; Fulgoni, Victor L.; Keast, Debra R. (1 червня 2015). Energy and nutrient intakes from processed foods differ by sex, income status, and race/ethnicity of US adults. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics. 115 (6): 907—918.e6. doi:10.1016/j.jand.2014.11.004. ISSN 2212-2672. PMID 25578928.
  27. ↑ Eicher-Miller, Heather A.; Fulgoni, Victor L.; Keast, Debra R. (1 листопада 2012). Contributions of processed foods to dietary intake in the US from 2003–2008: A report of the Food and Nutrition Science Solutions Joint Task Force of the Academy of Nutrition and Dietetics, American Society for Nutrition, Institute of Food Technologists, and International Food Information Council. The Journal of Nutrition. 142 (11): 2065S—2072S. doi:10.3945/jn.112.164442. ISSN 0022-3166. PMC 3593301. PMID 22990468.
  28. ↑ Louzada, Maria Laura da Costa; Baraldi, Larissa Galastri; Steele, Euridice Martinez; Martins, Ana Paula Bortoletto; Canella, Daniela Silva; Moubarac, Jean-Claude; Levy, Renata Bertazzi; Cannon, Geoffrey; Afshin, Ashkan (1 грудня 2015). Consumption of ultra-processed foods and obesity in Brazilian adolescents and adults. Preventive Medicine. 81: 9—15. doi:10.1016/j.ypmed.2015.07.018. ISSN 0091-7435. PMID 26231112.
  29. ↑ Scott, Caitlin (2018). Sustainably sourced junk food? Big food and the challenge of sustainable diets. Global Environmental Politics (англ.). 18 (2): 93—113. doi:10.1162/glep_a_00458. ISSN 1526-3800.
  30. ↑ Monteiro, C. A.; Moubarac, J.-C.; Cannon, G.; Ng, S. W.; Popkin, B. (2013). Ultra-processed products are becoming dominant in the global food system. Obesity Reviews (англ.). 14 (S2): 21—28. doi:10.1111/obr.12107. ISSN 1467-7881. PMID 24102801.
  31. ↑ Monteiro, Carlos Augusto; Cannon, Geoffrey; Moubarac, Jean-Claude; Levy, Renata Bertazzi; Louzada, Maria Laura C; Jaime, Patrícia Constante (2018). The UN Decade of Nutrition, the NOVA food classification and the trouble with ultra-processing. Public Health Nutrition (англ.). 21 (1): 5—17. doi:10.1017/S1368980017000234. ISSN 1368-9800. PMC 10261019. PMID 28322183.
  32. ↑ Pagliai, G.; Dinu, M.; Madarena, M. P.; Bonaccio, M.; Iacoviello, L.; Sofi, F. (14 лютого 2021). Consumption of ultra-processed foods and health status: a systematic review and meta-analysis. The British Journal of Nutrition. 125 (3): 308—318. doi:10.1017/S0007114520002688. ISSN 1475-2662. PMC 7844609. PMID 32792031.
  33. ↑ Isaksen, Irja Minde; Dankel, Simon Nitter (1 червня 2023). Ultra-processed food consumption and cancer risk: A systematic review and meta-analysis. Clinical Nutrition. 42 (6): 919—928. doi:10.1016/j.clnu.2023.03.018. ISSN 0261-5614. PMID 37087831.
  34. ↑ Chen, Zhangling; Khandpur, Neha; Desjardins, Clémence; Wang, Lu; Monteiro, Carlos A.; Rossato, Sinara L.; Fung, Teresa T.; Manson, JoAnn E.; Willett, Walter C. (1 липня 2023). Ultra-Processed Food Consumption and Risk of Type 2 Diabetes: Three Large Prospective U.S. Cohort Studies. Diabetes Care. 46 (7): 1335—1344. doi:10.2337/dc22-1993. ISSN 1935-5548. PMC 10300524. PMID 36854188.
  35. ↑ Lane MM, Gamage E, Du S, Ashtree DN, McGuinness AJ, Gauci S, Baker P, Lawrence M, Rebholz CM, Srour B, Touvier M, Jacka FN, O'Neil A, Segasby T, Marx W (February 2024). Ultra-processed food exposure and adverse health outcomes: umbrella review of epidemiological meta-analyses. BMJ. 384: e077310. doi:10.1136/bmj-2023-077310 (неактивний 2024-02-29). PMID 38418082.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на лютий 2024 (посилання)
  36. ↑ Kliemann, Nathalie; Al Nahas, Aline; Vamos, Eszter P.; Touvier, Mathilde; Kesse-Guyot, Emmanuelle; Gunter, Marc J.; Millett, Christopher; Huybrechts, Inge (1 липня 2022). Ultra-processed foods and cancer risk: from global food systems to individual exposures and mechanisms. British Journal of Cancer (англ.). 127 (1): 14—20. doi:10.1038/s41416-022-01749-y. ISSN 0007-0920. PMC 9276654. PMID 35236935.
  37. ↑ SACN statement on processed foods and health.
  38. ↑ Seferidi, Paraskevi; Scrinis, Gyorgy; Huybrechts, Inge; Woods, Jeremy; Vineis, Paolo; Millett, Christopher (1 жовтня 2020). The neglected environmental impacts of ultra-processed foods. The Lancet Planetary Health (English) . 4 (10): e437—e438. doi:10.1016/S2542-5196(20)30177-7. ISSN 2542-5196. PMID 33038314. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  39. ↑ (Звіт). Brasília. {{cite report}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  40. ↑ Guías Alimentarias para la Población Uruguaya. Montevideo: Ministerio de Salud del Uruguay. 2016.
  41. ↑ (Звіт). Lima. {{cite report}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  42. ↑ (Звіт). Quito. {{cite report}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  43. ↑ Colchero, M. Arantxa; Paraje, Guillermo; Popkin, Barry M. (2 грудня 2021). Vadiveloo, Maya K. (ред.). The impacts on food purchases and tax revenues of a tax based on Chile's nutrient profiling model. PLOS ONE (англ.). 16 (12): e0260693. Bibcode:2021PLoSO..1660693C. doi:10.1371/journal.pone.0260693. ISSN 1932-6203. PMC 8638973. PMID 34855853.
  44. ↑ Shekar, Meera, ред. (13 лютого 2020). Obesity: Health and economic consequences of an impending global challenge. The World Bank. doi:10.1596/978-1-4648-1491-4. ISBN 978-1-4648-1491-4.
  45. ↑ Scientific Advisory Committee on Nutrition (11 липня 2023). SACN statement on processed foods and health. GOV.UK (англ.).
  46. ↑ Gibney, Michael J.; Forde, Ciarán G.; Mullally, Deirdre; Gibney, Eileen R. (1 березня 2017). Ultra-processed foods in human health: a critical appraisal. The American Journal of Clinical Nutrition. 106 (3): 717—724. doi:10.3945/ajcn.117.160440. ISSN 0002-9165. PMID 28793996.
  47. ↑ Tobias, Deirdre K.; Hall, Kevin D. (2021). Eliminate or reformulate ultra-processed foods? Biological mechanisms matter. Cell Metabolism (англ.). 33 (12): 2314—2315. doi:10.1016/j.cmet.2021.10.005. PMID 34699743.
  48. ↑ Monteiro, Carlos A.; Astrup, Arne (1 грудня 2022). Does the concept of "ultra-processed foods" help inform dietary guidelines, beyond conventional classification systems? YES (PDF). The American Journal of Clinical Nutrition (англ.). 116 (6): 1476—1481. doi:10.1093/ajcn/nqac122. PMID 35670127. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 11 жовтня 2023.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  49. ↑ Astrup, Arne; Monteiro, Carlos A. (1 грудня 2022). Does the concept of "ultra-processed foods" help inform dietary guidelines, beyond conventional classification systems? NO (PDF). The American Journal of Clinical Nutrition. 116 (6): 1482—1488. doi:10.1093/ajcn/nqac123. ISSN 0002-9165. PMID 35670128. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 11 жовтня 2023.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  50. ↑ Astrup, Arne; Monteiro, Carlos A. (1 грудня 2022). Does the concept of "ultra-processed foods" help inform dietary guidelines, beyond conventional classification systems? Debate consensus (PDF). The American Journal of Clinical Nutrition. 116 (6): 1489—1491. doi:10.1093/ajcn/nqac230. ISSN 0002-9165. PMID 36253965. Архів оригіналу за 22 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2023.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ультраоброблена_їжа&oldid=41885339