Ā
| Ā | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки |
||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ç | Ć | Ĉ | Ċ |
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê |
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ |
| Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í |
| Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ |
| Ĵ | Ķ | Ļ | Ł | Ñ | Ń | Ņ |
| Ň | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ø |
| Ő | Œ | Ơ | Ŕ | Ř | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ş | Š | Þ | Ţ | Ť |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ý | Ŷ | Ÿ |
| Ź | Ż | Ž | ||||
Ā, ā — латинська літера, форма літери A з макроном.
Використання [ред.]
У латиській мові Ā є окремою літерою і в алфавіті йде між A та B: наприклад baznīca в словнику йде перед bārda. Ā позначає довге A.
На позначення довгого A літера також використовується в інших мовах: полінезійських, включаючи маорі, для транслітерації китайської через піньїнь, у деяких романізаціях японської (ромадзі) та арабської, а також у текстах латиною (особливо для тих, хто вивчає мову).
У міжнародній абетці для транслітерації санскриту Ā позначає Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (आ).
У всіх цих мовах Ā не вважається окремою літерою і в алфавіті йде разом з іншими варіаціями A. Макрон має значення лише коли є єдиною відмінністю між двома словами, наприклад, у маорі tāu (твій) йде після tau (рік), але перед taumata (пагорб).
Юнікод [ред.]
В Юнікоді Ā має позначення 256 (100 в шістнадцятковій системі числення), ā — 257 (101). Це перші коди, що йдуть після базового набору ISO-8859-1.
