Імстичово
| село Імстичово | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область |  Закарпатська область |
| Район/міськрада | Іршавський район |
| Рада | Імстичівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2121984401 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1351 (перша згадка) |
| Населення | 2729 |
| Площа | 0.205 км² |
| Густота населення | 1331 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90134 |
| Телефонний код | +380 3144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
| Середня висота над рівнем моря |
251 м |
| Водойми | р. Боржава, Бистра |
| Найближча залізнична станція | залізнична Імстичево |
| Відстань до залізничної станції | 2 км км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90134, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Імстичово, вул. Центральна, 57 , тел. 40-2-31 |
| Карта | |
  Імстичово
|
|
Імстичово — село в Україні, Закарпатській області, Іршавському районі. Населення — 2729 осіб (2001 р.). Розташоване на відстані 12 км від районного центру, на лівому березі річки Боржави.
Зміст |
[ред.] Історія
На території Імстичева люди селились ще в епоху бронзи. Тут було знайдено скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е..).Перша письмова згадка про село виявлена у документах за 1351 рік під назвою Misztice. Дарувальна грамота від 1245 року свідчить, що король Бела IV подарував Імстичево разом з іншими селами Боржавської долини угорському феодалу Карачоні, який примусив жителів цих сіл збудувати в селі Білки на місці старого городища кам’яний замок. Карачоні стали володарями величезного маєтку на Боржаві, а тисячі селян — їхніми кріпаками. До маєтку належали також села Дубрівка, Великий Раковець, Малий Раковець, Комар, Розтока з лісами, повноводними ріками та багатими боржавськими полонинами. На початку XIV століття маєток Карачоні занепадає. Жорстока експлуатація селян, крайнє розорення їх набігами сусідніх феодалів поступово привели до розвалу родового гнізда колись великого магната.
Із Імстичівських Зейканів вийшов видатний дипломат Іван Зейкань, що був відомим культурним діячем Росії за часів царювання Петра І.
Село в 1844 році мало гербову печатку.
[ред.] Архітектура, пам'ятки і пам'ятники
Село Імстичево має три церкви, що в народі звуться нижня, середня і верхня. Нижня - присвячена Різдву Богородиці, верхня - монастирська. Свого часу відповідна громада побажала збудувати окремий приходський храм на півдорозі між православним і монастирським. Таким чином була побудована середня церква. Будівницто очолив о.П.Васко. Розміри церкви порівняно досить великі – 40 на 15 метрів.
[ред.] Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Споруджена наприкінці XVIII ст., нині є православною.
[ред.] Монастир отців Василіан та церква Святого Архистратига Михаїла
Греко-католицький монастир розташований в селі Імстичево на горі Бокочовиця на висоті 220 м.н.р.м. Землю для монастиря заповів селянин Улашин 16 червня 1654р. Монастир засновано 1661р. уродженцем села єпископом Іоаникієм Зейканом. В 1676 році будівельні роботи було завершено. Спершу монастир складався з дерев’яного корпусу келій, малої церкви і господарських споруд. 1748р. там було три монахи. Близько 1750р. до нього приєднали Зарічанський монастир. З ініціативи єпископа А.Бачинського 1772р. почав споруджуватися сучасний монастирський комплекс. Він відіграв певну і значну роль як релігійний і культурний центр не тільки краю. Цегляну Михайлівську церкву тут збудовано 1797-98 р. Монастир було закрито 1951 р., а в його приміщеннях відкрито інтернат для дітей з розумовими вадами. Згодом монастир було відновлено. Сьогодні в монастирі є 4 монахи. При ньому діє загін скаутів. Настоятель монастиря — о.Клементій.
[ред.] Водяні млини
У селі на потічку Бистрий діє давній водяний млин. В кінці 19 - на початку 20 століття в верхів'ях потоку розпочався справжній технологічний бум – тут було збудовано 3 водяні млини, одну пилораму з використанням енергії води, "олійниця" - виробничі приміщення, де виробляли соняшникову олію за спеціальною технологією. На превеликий жаль пилорама згоріла в 1982 році, останню олійницю розібрали на будівельні матеріали в 2001 році. До наших днів зберігся старий водяний млин, в якому мірошником житель с.Імстичово Биба Михайло працював з 1947 року (помер в листопаді 2010 року). Будівля млина складається з двох приміщень – виробничого, де знаходяться механізми млина, та житлового, там раніше проживав мірошник - "мельник", з сім'єю. До млина веде спеціально відведений вище по течії з потоку Бистрий канал довжиною 500 метрів – він забезпечував перепад висоти для води та її подачі на колесо млина. Швидкість обертання колеса регулюється потоком води, що падає з жолоба на колесо.
Сумарна потужність водяних гідротехнічних споруд становила приблизно 1 кВт на один об'єкт – разом майже 5 кВт/год.
[ред.] Персоналії
Іоаникій Зейкан
[ред.] Посилання
 Населені пункти Іршавського району |
||
|---|---|---|
| Міста: | Іршава | |
| Села: | Арданово • Білки • Богаревиця • Брід • Бронька • Велика Розтока • Великий Раковець • Вільхівка • Воловиця • Горбок • Гребля • Дешковиця • Довге • Доробратово • Дуби • Дубрівка • Дунковиця • Заболотне • Загаття • Заріччя • Івашковиця • Ільниця • Імстичово • Кам'янське • Климовиця • Кобалевиця • Крайня Мартинка • Кушниця • Лисичово • Лоза • Локіть • Луково • Мала Розтока • Малий Раковець • Мідяниця • Негрово • Нижнє Болотне • Осій • Підгірне • Приборжавське • Сільце • Смологовиця • Собатин • Суха • Хмільник • Чорний Потік | |
