Інкунабули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Див. також статтю про рок-гурт Інкунабула

Біблія Гутенберга

Інкунабули (лат. incunabula — колиска, початок) — книги, видані в Європі від початку книгодрукування і до 1 січня 1501 року. Видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їх наклад був в межах 100—300 примірників.

Інкунабули дуже схожі до рукописних книг як шрифтовим офрмленням, так і зовнішніми характеристиками. Першодрукарі у всьому наслідували рукописи, тому що останні цінились набагато більше, вважалося, що у справу друку вмішувався сам диявол. На перших друкованих книгах не відмічалось ні року, ні місця друку, ні друкарні.

Термін вперше застосований Бернардом фон Малінкродтом у 1639 році у памфлеті «De ortu et progressu artis typographicae» ("Розвиток прогресу типографського мистецтва) і закріпився у XVIII столітті.

Інкунабули ділять на два типи: ксилографічні та типографські. Типографським способом друку була виконана Біблія Гутенберга. Деякі автори вважають інкунабулами видання, виконані винятково типографським способом.

Більшість видань були латинською мовою, але друкувались книги і іншими мовами. Основними покупцями інкунабул були вчені, знать, адвокати та священнослужителі. Друкувались інкунабули готичним шрифтом без абзаців.

У XIX столітті з'явились перші каталоги інкунабул. Вичерпним каталогом такого роду є «Gesamtkatalog der Wiegendruck», скомпільований Державною бібліотекою у Берліні. Також має значення каталог інкунабул «Incunabula Short-Title Catalogue» Британської бібліотеки.

[ред.] Зібрання інкунабул

Найбільшими зібраннями інкунабул володіють:

В Україні зібрання інкунабул мають (список є неповним):

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Особисті інструменти