Інкунабули
Інкуна́були (лат. incunabula — колиска, початок) — книги, видані в Європі від початку книгодрукування і до 1 січня 1501 року. Видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їх наклад був в межах 100—300 примірників.
Зміст |
Історія [ред.]
Інкунабули дуже схожі до рукописних книг як шрифтовим оформленням, так і зовнішніми характеристиками. Першодрукарі у всьому наслідували рукописи, адже не мали інших зразків. На перших друкованих книгах не позначалось ні року, ні місця друку, ні друкарні.
Термін вперше застосований Бернардом фон Малінкродтом у 1639 році у памфлеті «De ortu et progressu artis typographicae» ("Розвиток прогресу типографського мистецтва) і закріпився у XVIII столітті.
Інкунабули поділяють на два типи: ксилографічні та типографські. Типографським способом друку була виконана Біблія Гутенберга. Деякі автори вважають інкунабулами видання, виконані винятково типографським способом.
Більшість видань були латинською мовою, але друкувались книги і іншими мовами. Основними покупцями інкунабул були вчені, знать, адвокати та священнослужителі. Друкувались інкунабули без абзаців.
У XIX столітті з'явились перші каталоги інкунабул. Вичерпним каталогом такого роду є «Gesamtkatalog der Wiegendruck», скомпільований Державною бібліотекою у Берліні. Німецькі інкунабули описані в рамках проекту «Sammlung Deutscher Drucke». Також має значення каталог інкунабул «Incunabula Short-Title Catalogue»[1] Британської бібліотеки.
Зібрання інкунабул [ред.]
Найбільшими зібраннями інкунабул володіють такі бібліотеки:
- Баварська державна бібліотека (18 550)
- Британська бібліотека (12 500)
- Французька національна бібліотека (12 000)
- Ватиканська бібліотека (8 000)
- Австрійська національна бібліотека (8 000)
- Вюртемберзька земельна бібліотека (7 084)[2]
- Російська національна бібліотека (7 000)
- Гантінгтонська бібліотека (5 000)
- Бібліотека Конгресу США (5 600)
- Бібліотека Бодлеяна (5 500)
- Російська державна бібліотека (5 300)
- Бібліотека герцога Августа (5 000)
- Бібліотека Кембриджського університету (4 600)
- Бібліотека Джона Райландса (4 500)
- Державна бібліотека в Берліні (4 400)
- Бібліотека Альбертіна (3900)[3]
- Бібліотека Ягеллонського університету (3666)[4]
- Бібліотека Гарвардського університету (3 600)
- Національна бібліотека Іспанії (3100)[5]
- Бібліотека Мазаріні (2 370)
- Національна бібліотека святого Марка (2 283)
- Амброзіанська бібліотека (2 100)
- Страсбурзька національна й університетська бібліотека (2 098)[6]
- Морганівська бібліотека (бл. 2 000)
- Римська національна центральна бібліотека (2 000)[7]
- Королівська бібліотека Нідерландів (2 000)
- Угорська національна бібліотека (1 814)
- Гайдельберзька університетська бібліотека (1 800)
- Сент-Гальська монастирська бібліотека (1 650)
- Туринська національна університетська бібліотека (1 600)[8]
- Національна бібліотека Португалії, Лісабон (1 597)[9]
- Падуанська університетська бібліотека, Падуя (1 583)[10]
- Бібліотека Святої Женев'єви, Париж (1 450)[11]
- Художній музей Волтерс (1,250)[12]
- Коледж Брін Мавр (1 214)
- Ліонська міська бібліотека, Ліон (1 200)[13]
- Бібліотека Коломбіана, Севілья (1 194)
- Бібліотека Ілінойського університету (1 130)
- Брідвельська бібліотека, Даллас (більше 1 000)[14]
- Ньюберійська бібліотека (1 000)
- Безансонська міська бібліотека (бл. 1 000)
- Філадельфійська вільна бібліотека (більше 800)
- Бібліотека Прінстонського університету (750)
- Бібліотека Лейденського університету (700)
- Гренобльська міська бібліотека, Гренобль (654)
Інкунабули в бібліотеках України [ред.]
В Україні зібрання інкунабул мають (список є неповним):
- Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського (524)
- Одеська державна наукова бібліотека ім. М.Горького (52)
- Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України (49)
- Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка (49)
- Наукова бібліотека Ужгородського національного університету (24)
- Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (18)
- Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка (8)
- Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (5)
- Наукова бібліотека імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1)
- Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва (?)
- Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (?)
Примітки [ред.]
- ↑ Incunabula Short Title Catalogue
- ↑ Офіційна сторінка Вюртемберзької бібліотеки
- ↑ Офіційна сторіна Бібліотеки Альбертіна (Лейпциг)
- ↑ Офіційна сторіна Бібліотеки Ягеллонського університету
- ↑ Офіційна сторінка бібліотеки
- ↑ «Les incunables» (French). Bibliothèque nationale et universitaire de Strasbourg. Процитовано 2011-03-08.
- ↑ «Collezioni» (Italian). Biblioteca nazionale centrale di Roma. Процитовано 2011-03-08.
- ↑ «Incunaboli» (Italian). Biblioteca Nazionale Universitaria di Torino. Процитовано 2011-03-08.
- ↑ «Incunabula». Biblioteca Nacional de Portugal. Процитовано 2011-03-15.
- ↑ «Il patrimonio bibliografico» (Italian). Biblioteca Universitaria di Padova. Процитовано 2011-03-08.
- ↑ «Les imprimés» (French). Bibliothèque Sainte-Geneviève. Процитовано 2011-03-08.
- ↑ «Manuscript and Rare Books». Walters Art Museum. Процитовано 2011-03-08.
- ↑ «Bibliothèque Municipale de Lyon» (French). Lectura. Процитовано 2011-03-08.
- ↑ «Incunabula: Printing in Europe before 1501». Bridwell Library, Perkins School of Theology, Southern Methodist University. Процитовано 2011-01-04.
Література [ред.]
- Severin Costen ; Reimar Walter Fuchs, Der Buchdruck im 15. Jahrhundert : Eine Bibliographie herausgegeben von S. Costen und R. W. Fuchs, A. Hiersemann, 1988-1994, 988 p. (ISBN 3-7772-8812-8)
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Incunabula |
