Дарфурський конфлікт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дарфур на мапі Судану

Дарфурський конфлікт — міжетнічний конфлікт у Судані, що вилився в збройне протистояння між центральним урядом, неформальними проурядовими арабськими озброєними загонами "Джанджавід" і повстанськими угрупованнями місцевого негроїдного населення.

Передумови[ред.ред. код]

Регіон Дарфур населений представниками різноманітних народностей, котрі в принципі можна об'єднати в дві групи - темношкірі африканці і арабські племена, що населяють регіон приблизно з XIII століття. І ті, і інші сповідують іслам, однак відносини між двома етнічними групами протягом багатьох століть відзначалася напруженістю, що призводило до регулярних збройних зіткнень. Аж до ХХ століття регіон являв собою центр работоргівлі, при чому темношкірні та арабські работорговці вели суперечку одне з одним при здійсненні набігів на сусідній Бахр-ель-Газаль для захоплення рабів і подальшого їх перепродажу в прибережні райони Африки. Етнічні групи конфліктували між собою і з приводу обмежених земельних і водних ресурсів. У кінці XX ст. пустеля почала поглинати придатні до життєдіяльності землі, заселені арабами-кочівниками, і ті стали мігрувати на південь, що і призвело до загострення міжетнічних конфліктів.

Конфлікт[ред.ред. код]

У 2003 році проти уряду Судану виступили два збройні угруповання: "Фронт звільнення Дарфура", пізніше перейменований в Суданський рух звільнення (SLM/СРЗ). СРЗ складався в основному з народностей фур, загава і масолітів[1] і його бойові формування діяли в основному в районі кордону з Чадом[2]. Рух за спаведливість і рівність в свою чергу складався в основному з числа колишніх прихильників ісламістського лідера Хасана аль-Турабі[1].

25 лютого загони СРЗ захопили центр Голо поблизу з кордоном з Чадом[3], а 4 березня його загони намагалися захопити Ель-Фашер, але були відкинуті урядовими військами[2]. 6 вересня уряд СЗД при посередництві Чаду підписали угоду про припинення вогню, домовившись розпочати повномасштабні переговори з урегулювання конфлікту. Однак дуже скоро керівництво СЗД звинуватило уряд у зірванні угоди[4]. Розширення і інтенсивність конфлікту змусили владу передислокувати в Дарфурі великі військові підкріплення, більш широко і активно почала підключатись військова авіація. Уряд Судану задіяв організоване з місцевих арабомовних кочівників ополчення "Джанджавід" ("дияволи на конях"), які регулярно здійснювали напади на темношкірих фермерів, спалюючи при цьому цілі села і скоюючи інші види насильства. Бойовики Джанджавіл виганяли чорні племена для звільнення сільськогосподарських земель, але після відкриття родовищ нафти в південному Дарфурі в 2005 році головною їх метою стало створення "санітарних зон" навколо нафтових родовищ[5].

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б BBC Staff (24 February 2009) "Who are Sudan's Darfur rebels?" BBC News
  2. а б В.П.Юрченко (2004 г.). «О положении в западных провинциях Судана». Институт Ближнего Востока. 
  3. Артур Блинов (2007-09-24). «Мир в обмен на нефть». Независимая газета. 
  4. В.П.Юрченко (2005 г.). «Конфликт в Дарфуре; истоки, состояние и перспективы». Институт Ближнего Востока. 
  5. «Омар аль-Башир в Лентапедии». "Лента.Ру". 2005 г.