С-200

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
С-200
опис
Комплекси С-200 азербайджанських збройних сил на військовому параді 26 червня 2011
Тип: Зенітно-ракетний комплекс дальньої дії
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання з 1967 по т.ч.
Використання у Див.Країни-оператори
Історія виробництва:
Конструктор Головний розробник — НПО «Алмаз» ім. А. А. Расплетіна (Алмаз-Антей).
Розроблено 1967
Варіанти С-200А «Ангара»
С-200В «Вега»
С-200 «Вега»
С-200М «Вега-M»
С-200ВЭ «Вега-Э»
С-200Д «Дубна»
Максимальна дальність 160—300 км
Двоступінчаста зенітна керована ракета В-400 (5В11) зенітно-ракетної системи «Даль» С-200. Артилерійський музей Санкт-Петербурга
Зенітна керована ракета С-200

С-200 (за класифікацією НАТО — «SA-5 Gammon») — радянський всепогодний зенітний ракетний комплекс дальнього радіусу дії, призначений для боротьби з сучасними і перспективними літаками, повітряними командними пунктами, постановниками перешкод і іншими пілотованими і безпілотними засобами повітряного нападу на висотах від 300 м до 40 км, що летять з швидкостями до 4300 км/год, на дальностях до 300 км в умовах інтенсивної радіопротидії.

Історія[ред.ред. код]

Розробка зенітної ракетної системи великої дальності була почата в ЦКБ «Алмаз» в 1958 році, під індексом С-200А (шифр «Ангара») система була прийнята на озброєння військ протиповітряної оборони країни в 1967. Практично, всі найважливіші об'єкти країни знаходилися під її захистом. У подальшому система С-200 неодноразово модернізувалася: 1970 — С-200В (шифр «Вега») і 1975 — С-200Д (шифр «Дубна»). В ході модернізацій були значно збільшені дальність стрільби і висота ураження цілей.

До системи С-200Д введена модифікована ракета 5В28М з великою дальністю і можливістю стрільби по повітряних цілях, що віддаляються, «навздогін», а також роботи в умовах активних перешкод. Зенітні ракети 5В21, 5В28, 5В28М, що входять до складу цих комплексів, розроблялися в ОКБ-2 МАП (МКБ «Факел») під керівництвом генерального конструктора П. Д. Грушина, комплекс засобів виявлення і наведення в СКБ-1 «Алмаз» (генеральний конструктор Расплетін А. А., пускові установки 5П72В — у КБ спеціального машинобудування. ЗРК С-200В поставлявся з початку 1980-х років під індексом С-200ВЕ «ВЕГА-Е» в НДР, Польщу, Чехословаччину, Болгарію, Угорщину, КНДР, Лівію, Сирію. На початку 1990-х років комплекс С-200ВЕ був придбаний Іраном. Експортний варіант системи відрізнявся від С-200В зміненим складом апаратури ПУ і кабіни управління.

У 1989—1990 проводилася модернізація системи С-200В з метою створення «Винесеної зенітної ракетної батареї» (ВЗРБ), призначеної для забезпечення пуску ракет по цілях, супроводжуваним радіолокатором РПЦ, при видаленні стартової позиції на відстань до 140 км. Для зв'язку з командним пунктом ВЗРБ додавалася проміжна кабіна сполучення. До засобів ВЗРБ були пред'явлені додаткові вимоги по скороченню часу розгортання з похідного положення, заміні частині апаратури, скороченню кількості кабельних зв'язків тощо. Проте надалі практичного продовження роботи по ВЗРБ не мали.

На заході комплекс отримав позначення SA-5 «Gammon».

Оператори ЗРК С-200[ред.ред. код]

Країни-оператори С-200[ред.ред. код]

Сучасні оператори комплексу С-200, у тому числі РФ

Країни-колишні оператори С-200[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с «Almaz/Antei Concern of Air Defence S-200 Angara/Vega (SA-5 'Gammon') low to high-altitude surface-to-air missile system». Jane's Information Group
  2. Україна остаточно відмовилася від ЗРК С-200. 11 листопада 2013 // Український мілітарний портал.