Атаман Адам Іванович

Адам Іванович Атаман
Народження	4 жовтня 1920(1920-10-04) Видава, (зараз Хмельницька область)
Смерть	9 жовтня 1991(1991-10-09) (71 рік) Вінниця
Поховання	Кладовище Підлісне
Країна	СРСР
Рід військ	піхота
Роки служби	1940—1957
Партія	КПРС
Звання	капітан
Командування	взвод 795-го стрілецького полку
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	№ 8610 Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Ленінграда» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Адам Іванович Атаман (4 жовтня 1920, Видава — 9 жовтня 1991, Вінниця) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир взводу 795-го стрілецького полку 228-ї стрілецької дивізії 53-ї армії 2-го Українського фронту, лейтенант.

Біографія

Народився 4 жовтня 1920 року в селі Видава Волочиського району Кам'янець-Подільської (нині Хмельницької) області в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 5 класів сільської школи. Працював у колгоспі імені М. І. Калініна.

У Червоній Армії з 7 листопада 1940 року. Був курсантом Ленінградського військово-інженерного училища, а з серпня 1941 року — курсантом полкової школи 309-го навчального стрілецького полку в місті Арзамас.

У боях німецько-радянської війни з січня 1942 року. У 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів. Був червоноармійцем, командиром стрілецької роти і взводу. Воював на Калінінському, Волховському, Південно-Західному, 4-му, 3-му, і 2-му Українських фронтах. У боях 6 разів поранений.

Брав участь:

• У Великолуцькій операції, у тому числі у визволенні міст Андреаполь, Торопець, в боях з прориву блокади Ленінграда в районі міста Любань — в 1942 році;
• В боях по звільненню Донбасу, в тому числі у форсуванні річки Сіверський Донець, у визволенні міст Бахмут, Горлівка, в боях проти Нікопольського плацдарму — у 1943 році;
• В Одеській операції, у форсуванні річки Дністер з завоюванням плацдарму, в Яссько-Кишинівській операції, звільненні Румунії та Угорщини, у форсуванні річки Тиса із завоюванням плацдарму — у 1944 році.

Відзначився 9 жовтня 1944 року. Його взвод у складі роти переправився на правий берег річки Тиса. Захопивши понтони і знищивши батарею 75-міліметрових гармат противника, рота сприяла форсування річки полком. 11 жовтня 1944 року в бою при утриманні плацдарму був поранений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм лейтенантові Атаману Адаму Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8610).

Після війни продовжував службу в армії на посадах командира стрілецької роти 90-го окремого батальйону з супроводу військових вантажів в місті Баку, потім окремого батальйону 29-ї стрілецької дивізії в місті Саратов, а також інструктора всеобучу Кінельського райвійськкомату Куйбишевської області. Член КПРС з 1949 року. У 1947 році закінчив Курси удосконалення офіцерів піхоти в місті Ульяновськ, в 1955 році — Окружні курси удосконалення офіцерського складу Уральського військового округу. З 1953 року служив командиром роти в 21-ї окремої стрілецької бригади, з 1955 року — начальником колони 1077-го військово-будівельного загону Приволзького військового округу.

З 1957 року капітан А. І. Атаман — в запасі. Жив у місті Красноярськ, працював майстром цеху заводу радіотехнічної апаратури. Після виходу на пенсію переїхав в Україну. Жив у місті Вінниця. Помер 9 жовтня 1991 року. Похований на Центральному кладовищі у Вінниці.

Нагороди

Нагороджений орденами Леніна (24.03.1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (6.04.1985), медалями «За бойові заслуги» (15.11.1951), «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною», «ХХХ років РА і ВМФ».

Література

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)

Посилання

• Атаман Адам Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).