Ульяновськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Ульяновськ
Ульяновск
Coat of arms of Ulyanovsk.png Flag of Ulyanovsk.svg
Герб міста Прапор міста
Ульяновск.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ульяновська область
Основні дані
Час заснування: 1648
Статус міста з 1796 року
Населення 614 444 (2012)
Поштові індекси 432000
Телефонний код +7-8422
Географічні координати: 54°19′ пн. ш. 48°22′ сх. д. / 54.317° пн. ш. 48.367° сх. д. / 54.317; 48.367Координати: 54°19′ пн. ш. 48°22′ сх. д. / 54.317° пн. ш. 48.367° сх. д. / 54.317; 48.367{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Міста-побратими Німеччина Крефельд
Влада
Веб-сторінка ulmeria.ru
Голова адміністрації Сергій Миколайович Єрмаков
Карта
Ульяновськ (Росія)
Ульяновськ
Ульяновськ

Ульяновськ (тат. Сембер, чув. Чĕмпĕр, ерз. Ульянонь ош) (до 1780 року — Сінбірськ, у 17801924 — Симбірськ) — місто в Російській Федерації, центр Ульяновської області. Розташовано на Приволзькій височині, на берегах Волги (Куйбишевське водосховище) і Свіяги в місці їх максимального зближення. Населення — 614 444 тис. мешканців (2012). Засноване в 1648 р.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Ульяновська
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 5,7 5 16,5 30 36,3 37,2 36,3 36,2 33,1 25,7 14,6 6,2 37,2
Середній максимум, °C −7,7 −7,1 −0,4 11,4 20,8 24,2 25,4 23,4 17,3 7,5 −0,4 −5,1 9,5
Середня температура, °C −11,8 −11,5 −4,9 6,1 14 18,5 19,8 17,5 12,1 3,6 −3,3 −8,7 4,9
Середній мінімум, °C −15,4 −15,5 −9,2 0,9 7,3 12,2 13,9 11,7 7,2 0,2 −5,9 −11,7 0,5
Абсолютний мінімум, °C −39,1 −39,9 −31,1 −23,2 −6,9 −2,8 4,4 −1,3 −5 −19,4 −28,6 −36,9 −39,9
Норма опадів, мм 29 21 19 29 36 66 87 47 53 41 29 27 484
Джерело: Погода и климат

Історія[ред.ред. код]

Засновано у 1648, по указу царя Олексія Михайловича воєводою Богданом Матвійовичем Хитрово, як фортеця Сінбірск (пізніше — Симбірськ)[1]..

Восени 1670, Симбірськ осаджували війська Степана Разіна. Разін не зміг успішно завершити облогу, 4 жовтня він був поранений в бою, товариші винесли його до річки, завантажили в човен і відпливли вниз по Волзі)[2]. У 1672, за оборону від Степана Разіна Симбірську було надано перший герб.

У 1774, до Симбірську доставили полоненого Омеляна Пугачова, і допитували його з 2 по 6 жовтня. 26 жовтня Пугачова відправили з Симбірська до Москви.

У 17801796 роках Симбірськ був центром Симбірського намісництва Російської імперії. З він став головним містом новоствореної Симбірської губернії.

У 1864 році, 12 серпнем почався найбільша пожежа в Симбірську, яка тривала 9 днів. Від міста вціліла його четверта частина. Карамзинська бібліотека, Спаський монастир, 12 церков, поштамт, всі кращі приватні будівлі згоріли.

У 1898, місто було з'єднано залізницею з Інзою, на початку XX століття — з Бугульмою.

У різний час Симбірська був центром Симбірського повіту, Симбірської провінції, Симбірського намісництва, Симбірської губернії.

У 1924 р. було перейменовано в Ульяновськ на честь Владіміра Ульянова (Лєніна).

З 1928, місто входило до Середньоволзької області (краю), з 1936 — в Куйбишевську область.

У роки Німецько-радянської війни в Ульяновську в евакуації перебувала Московська Патріархія. Крім того, евакуйовані з Москви ряд промислових підприємств (у числі їх Автомобільний завод імені Сталіна). У 1943, Ульяновськ став центром знов створеної Ульяновської області.

Українці в місті[ред.ред. код]

Під час І-ї світової війни в місті перебували арештовані російськими окупантами в Галичині громадські, релігійні діячі; полонені військовики Легіону УСС:

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Місто ділиться на 4 райони:

  • Желєзнодорожний
  • Заволжскій
  • Засвіязскій
  • Лєнінскій.

Економіка і промисловість[ред.ред. код]

Основа економіки міста — це підприємства машинобудування і металообробки; розвинені також: електроенергетика, роздрібна торгівля та капітальне будівництво.

В Ульяновську розташовані такі підприємства:

Транспорт[ред.ред. код]

Ульяновськ — важливий вузол Куйбишевської залізниці, має один головний і 3 другорядних вокзали. Поруч з містом розташовані два аеропорти — Ульяновськ-Центральний (ULK) і Ульяновськ-Восточний (ULY). На правому березі Волги в Желєзнодорожному районі знаходиться Ульяновський річковий порт.

Два берега Волги пов'язані між собою двома мостами.

Старий залізничний міст офіційно відкритий 5 жовтня 1916 р, названий на початку будівництва «Імператорським Його величності Миколи II», в 1917 р. він був перейменований в міст Свободи. У зв'язку з утворенням Куйбишевського водосховища в 1953—1958 рр.. опори моста були розширені і нарощено, відкрито автомобільний рух. Вся реконструкція мосту проводилася без припинення руху поїздів.

Новий міст, названий Президентським, введено в експлуатацію 26 листопада 2009, до цього моменту міст відкривався двічі: для роботи в тестовому режимі і в п'ятницю, 13 листопада у зв'язку з вибухом на складі боєприпасів «Арсенал» в Заволзькому районі міста. Нижній ярус мосту для двосмугового руху планується відкрити в 2012 році. Новий міст знаходиться за межами м. Ульяновська і призначений в основному для руху транзитного транспорту, основне внутрішньоміське сполучення продовжується старим автомобільним мостом.

Міський транспорт представлений трамваєм (див. Ульяновський трамвай), тролейбусом (див. Ульяновський тролейбус), автобусом і маршрутним таксі. Особливістю міста є те, що трамвайні лінії знаходяться виключно в правобережній частині міста, а тролейбусні — в лівобережній (Заволзький район).

В останні роки існування СРСР було заплановано спорудження в Ульяновську метрополітену. Наразі, згідно з новим генеральним планом міста, також з нової лівобережної частини міста в стару правобережну і також з використанням нижнього ярусу добудовується автометроміст, передбачено створення в перспективі легкого метро (метротраму) з підземним ділянкою в центрі (див. Ульяновське легке метро). До його створення нижній ярус мосту буде тимчасово відданий також під автомобільний рух.

Через Ульяновськ проходять автотраси регіонального значення:

Освіта[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://ulmeria.ru/index.php?section=104
  2. http://kvv.mv.ru/simbirsk/p4.html
  3. О.Навроцький. Зустріч батька з сином // Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів. 1972.- 944с., іл. с.380—381

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]