Бельканто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Белька́нто (італ. bel canto) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVIIXIX століть. Стиль бельканто вимагає від співака досконалої техніки володіння голосом, бездоганної кантилени, віртуозної колоратури, майстерного філірування, тривалого дихання, виняткової мелодійної зв'язності, легкості та вишуканості голосоутворення, емоційної насиченості співу.

Деколи бельканто ставало самоціллю. З появою опер Дж. Верді бельканто втратило колишнє значення, зосередившись на досконалому володінні діапазоном та звучністю голосу, кантиленою. Незважаючи на еволюцію оперного мистецтва, бельканто і зараз залишається неперевершеним зразком краси і досконалості співочої майстерності.

Джерело[ред.ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.