Джованні Белліні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Белліні
Giovanni Bellini
066 le vite, giovanni bellini.jpg
Портрет Джованні Белліні в 1-му виданні «Життєписів» Джорджо Вазарі
Ім'я при народженні Лол
Дата народження бл. 1430
Дата смерті 1516
Місце смерті Венеція
Національність італієць

Джова́нні Беллі́ні (італ. Giovanni Bellini, *бл.1430 — †1516) — італійський венеційський художник, засновник венеційської школи живопису.

Молодший брат Джентіле Белліні


Джованні Белліні народився в 1430 році, імовірно, у Венеції, (за іншими даними — у 1426 році). Син Якопо Белліні (14001471), у майстерні якого разом з братом Джентіле Белліні розпочав навчання живопису і власну кар'єру художника.

Малював портрети та різні релігійні композиції. Ранні роботи Джованні Белліні створені під впливом його шурина Мантенья.

Особистий стиль Джованні виробився у 70-і роки XV століття («Мадонна під деревом», 1487; «Мадонна зі святими», 1488).

З картини «Мадонна зі святими» (1505) починається останній період творчості митця 1505. Наприкінці життя Белліні став найкращим живописцем пейзажів. Альбрехт Дюрер писав про нього у 1506 році: "Він дуже старий, але він усе ще найкращий художник".

Джованні Белліні був учителем Джорджоне й Тіціана.

Помер Дж. Белліні в 1516 році в Венеції.

Творчість[ред.ред. код]

«Мадонна», 1480-90 рр.
Джованні Белліні. Поліптих св. Винцента Феррерського. 1465г. Венеція, ц. Санти Джованниі э Паоло.

Стиль Джованні Белліні коливав від статичної манери венеціанських робіт середини XV сторіччя до гармонії і пишноти робіт епохи Високого Відродження, як, наприклад, у вівтарі Церкви Святого Захарія, Венеція (1505). Митець запровадив м'які тони, гармонію в композицію і використовував світлі кольори, що гарно вплинуло на наступне покоління живописців. На само́го ж митця, вважається, вплинула голландська школа з її зосередженням на деталях. Цей же вплив, водночас не приводить митця до еклектизму, йому вдається дуже гармонійно поєднувати кращі здобутки сучасних йому образотворчих шкіл.

У Джованні Белліні різноманітна тематика, чимало Мадонн. Визначна новація — введення у картину пейзажу, причому не пов'язаного з основним сюжетом художнього твору. Твори митця — емоційні, але дуже м'які, дарують відчуття спокою і благодаті.

Художник писав переважно олійними фарбами, а не темперою. Са́ме з серед. 70-х рр. XV ст. Джованні оволодів новою для Венеції технікою олійного живопису. Колорит майстра набув насиченості й теплоти. Твори Джованні Белліні (Мадонни, вівтарні образи, сцени з Євангелія на тлі пейзажу, алегорії та портрети) відзначаються спокійною величчю, глибиною почуття та поетичністю.

Як офіційний художник Венеціанської республіки, малював портрети дожів, що очолювали уряд. Після смерті Джованні Белліні цю посаду отримав Тіціан Вечелліо.

Але драматичні твори трапляються й в його творчості: «П'єта з двома янголами» Берлін «Сини п'яного Ноя ховають від Хама оголене тіло батька» Безансон, Франція тощо. Але він здебільшого майстер гармонії, поетичного настрою, музичних акордів, які так вдавалися учню Джорджоне із Кастельфранко (біля 1478-1510).

Мадонна з грецьким написом[ред.ред. код]

Для релігійного живопису України цікава спроба Белліні використати надбання Візантії в своєму творі «Мадонна з грецьким написом» Мілан, Брера. Відомо, що візантійські греки постіно емігрували до Італії та Венеції. Привозили вони й свої ікони, які зберігали давні, непривабливі італійцям канони (площинність, суворість образів, знакове зображення середовища замість реального, підкорення давнім авторитетам, відмова від пошуків нового). Майстри Венеції залишили все це в минулому й навернулися до привабливої реальності. Джованні таки пригадав давні канони (сумна Богородиця, тло без краєвидів, одноманітні фарби), але багато й нового. Жоден сучасний майстру грек не зміг би так намалювати зморшки одягу Богородиці чи обличчя маленького Христа. Призначення образу православним підтверджує й грецький напис зверху, як на іконі, що дав пізню назву твору.

Художник-гуманіст, Джованні Белліні виступає як сміливий новатор, творчість якого підводить венеціанських майстрів до розквіту Високого Відродження, таким чином Белліні зробив венеціанську мистецьку школу найкращою у добу Ренесансу і однією з головних у західному мистецтві.

Джованні Белліні в Україні[ред.ред. код]

Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків В Києві демонструє свою "Мадонну з немовлям" Джованні Белліні. Картину довгий час вважали роботою невідомого майстра попри її високі художні якості. Саме це вберегло картину від реквізиції в радянські часи та продажу за кордон, як вивезли й продали оригінал Лукаса Кранаха Старого з цього ж музею, назавжди втраченого Україною.

Оригінал Джованні Белліні впізнав італієць Д.Фьокко лише у 1958 році, коли картини з музеїв СРСР продавали нечасто.

Вибрані твори[ред.ред. код]

П'єта, малюнок, Уффіці, Форенція
Христос несе хрест, Музей Гарднер, Бостон, США
  • Благовіщення. Галерея Академії, Венеція
  • Мадонна з немовлям, Метрополітен-музей
  • Мадонна з немовлям, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ
  • Мадонна з немовлям, Бразилія
  • Мадонна з немовлям (Мадонна Контаріні), Галерея Академії, Венеція
  • Мадонна з немовлям (Мадонна дельї Альберетті), Венеція
  • Стрітення, Художньо-історичний музей, Відень
  • Стрітення,Галерея Кверіні Стампалья
  • Христос несе хрест, Музей Гарднер, Бостон, США
  • Моління про чашу, Національна галерея, Лондон
  • Св. Єронім, Уффіці, Форенція
  • Відрубана голова Іван Хрестителя, Музей Цивіко, Пезаро
  • Кров Христа Заступника, Нац. галерея, Лондон
  • Мадонна з грецьким написом, Брера, Мілан
  • Преображення Господнє, Каподімонте, Неаполь
  • П'єта (Оплакування Христа), Галерея Академії, Венеція
  • П'єта (Оплакування Христа), малюнок, Уффіці, Форенція
  • П'єта (Оплакування Христа), Музей Польді Пеццолі, Мілан
  • П'єта (Оплакування Христа), Академія Каррара, Бергамо
  • П'єта (Оплакування Христа), Берлін
  • Пала ді Сан Дзаккарія, Венеція
  • П'яний Ной і три сини, Безансон, музей мистецтв, Франція
  • Поліптіх Сан Вінченцо Феррер
  • Свята алегорія. Уффіці, Форенція
  • Екстаз Франциска Асізького, колекція Фрік, США
  • Свята бесіда, Галерея Академії, Венеція
  • Пала Барбаріго, Мурано
  • Пала ді Пезаро, Музей Цивіко, Пезаро
  • Пала ді Пезаро, П'єта, Пінакотека, Ватикан
  • Пала ді Сан Джоббе
  • Портрет кондотьєра
  • Портрет невідомого
  • Дож Леонардо Лоредан
  • Бенкет богів

Обрана галерея творів[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Бібліографія (джерела)[ред.ред. код]

  • Гращенков В. Н. Портреты Джованни Беллини // От эпохи Возрождения к двадцатому веку. М., 1963 (рос.)
  • Лазарев В. Н. Джованни Беллини // Старые итальянские мастера. М., 1972 (рос.)
  • Вазари Джорджо. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих. М., 1994. Т. 2. (рос.)
  • Муратов П. П. Образы Италии. М., 1994 (рос.)
  • Pallucchini R. Giovanni Bellini, 1959 (італ.)
  • Heinemann F. Giovanni Bellini e Belliniani. 1962. V. 2 (італ.)
  • Huse N. Studien zu Giovanni Bellini. Berlin; New York, 1972 (італ.)
  • Haber, John. Nature, Artifice, and Intepretation (англ.)
  • Stokstad, Marilyn, Art History, Second Edition, 2002 (англ.)