Бурі лісові ґрунти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Профіль бурозему; Карпати

Бурі лісові ґрунти (буроземи — як стислий синонім) — ґрунти гірських систем, що утворилися під широколистяними, мішаними, інколи хвойними лісами з розвинутим тряв'янистим покривом в умовах помірно теплого вологого клімату на різних за генезисом і гранулометричним складом ґрунтоутворюючих породах. Важливими умовами буроземоутворення є переважання атмосферних опадів над випаровуванням і вільний внутріґрунтовий дренаж, що забезпечують глибоке сезонне промочування і промивний водний режим, а також відсутність або короткотривалість сезонного промерзання, що забезпечує високу інтенсивність вивітрювання і вторинного мінералоутворення.

Основними елементарними ґрунтовими процесами формування буроземів є гумусо-акумулятивний, оглинення та лесиваж.

Характерними ознаками буроземів є слабка диференціація на ґрунтові горизонти, бурий чи жовто-бурий колір підгумусових горизонтів, підвищений вміст несилікатних форм заліза з рівномірним розподілом по профілю, кисла або слабокисла реакція, відсутність ілювіально-карбонатного горизонту.

Профіль[ред.ред. код]

У профілі бурозему виділяють:

  • Н0 — горизонт лісової підстилки,
  • Н чи НІm;— гумусовий чи гумусово-метаморфічний оглинений,
  • НР чи Іm;— перехідний чи метаморфічний оглинений,
  • Рsial — сіалітна материнська порода.

Найбільша кількість гумусу в гумусовому горизонті (6-10 %). Кислотність та ступінь насиченості основами бурих лісових ґрунтів залежить від географічного положення; більш кисла реакція цих ґрунтів спостерігається в південних районах.

Класифікація[ред.ред. код]

Бурі лісові ґрунти підрозділяють на:

  • типові (насичені основами, ненасичені основами, залишково-карбонатні);
  • опідзолені;
  • глейові (поверхнево-оглеєні, псевдопідзолисті).

Географічне поширення[ред.ред. код]

Бурі лісові ґрунти поширені у західній та центральній частинах Європи, у північно-східних районах США, Китаї, Кореї, на Кавказі та півдні Далекого Сходу Росії. В Україні — в Карпатах, Криму.

Практичне значення[ред.ред. код]

На лісових буроземах вирощують високі врожаї тютюну, винограду, чаю тощо.

За сприятливих умов рельєфу буроземи є добрими орним ґрунтами з високою природною родючістю, однак потребують вапнування, систематичного внесення органічних і мінеральних добрив для підтримання на високому рівні ефективної родючості. Водний, тепловий режим буроземів сприятливий для більшості польових культур. Буроземи на пухких продуктах вивітрювання порід використовують під сади, ефіроолійні та овочеві культури, тютюн, ягідні культури. За сприятливих кліматичних умов вони широко використовуються під виноградники (особливо у Центральній та Південній Європі).

Володіючи хорошими фільтраційними властивостями і високою вологоємністю, буроземи досить стійкі до водної ерозії, а глинистий склад виключає дефляцію. Однак при зведенні лісів на гірських схилах зливові потоки повністю руйнують не захищені й пошкоджені при вивезенні лісу ґрунти.

Велику цінність буроземи представляють для лісового господарства, особливо їх потужні відміни на глинисто-щебенюватих карбонатних і безкарбонатних породах, на яких розвиваються високопродуктивні чисті букові та змішані ліси.

Важливими заходами з підвищення родючості буроземів є застосування протиерозійних заходів (задернування та заліснення крутих схилів), запровадження ґрунтозахисних сівозмін, зрошення, внесення органічних та мінеральних добрив.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. (рос.) Почвоведение. Учеб. для университетов. В 2 ч. / Под ред. В. А. Ковды, Б. Г. Розанова. — М.: Высшая школа, 1988. — 368 с : ил. ISBN 5-06-001195-X
  2. (рос.) Бурі лісові ґрунти у ВРЕ.