Буферна зона Північної Сирії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буферна зона Північної Сирії
Країни: Сирія Сирія
Туреччина Туреччина
Довжина: 115 км
Охороняють: Сирійські демократичні сили
Військові ради Сирійських демократичних сил
Прикордонні адміністративні одиниці:

Буферна зона Північної Сирії (англ. Northern Syria Buffer Zone) також відома як Безпечна зона (англ. Safe Zone) або Коридор Миру (англ. Peace Corridor) — демілітаризована зона (ДМЗ), встановлена на сирійсько-турецькому кордоні в серпні 2019 року. Початковою метою ДМЗ було запобігти черговому вторгненню Туреччини в Північну Сирію.[1]

Причини[ред. | ред. код]

Підконтрольна СДС територія (зелена) та окупована Туреччиною територія (червона) у жовтні 2019 року [сумнівно — обговорити]
1 листопада 2018 року американські та турецькі сили проводять спільний патруль неподалік Манбіджу у рамках «дорожньої карти Манбідж». Дорожня карта ніколи не була повністю виконана, і спільні патрулі припинилися незабаром після цього.
Докладніше: Турецька інтервенція в Афрін та Громадянська війна в Сирії

Сирійські демократичні сили (СДС) є учасником Сирійської громадянської війни і служать збройними силами Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії. СДС складаются з численних груп, найбільш відомими серед яких є YPG та YPJ та їх політична гілка, PYD, яку Туреччина вважає філією Робітничої партії Курдистану (PKK)[2][3] організація, яку Туреччина вважає терористичною групою і з якою вона брала участь у збройному конфлікті після розриву мирних переговорів у 2015 році. З цієї причини Туреччина розглядає весь СДС не що інше, як розширення ПКК. Це призвело до того, що Туреччина двічі втручалася проти групи, спочатку вторгшись у Північну Сирію, щоб запобігти зв'язуванню районів, що утримуються СДС, а пізніше, розпочавши повномасштабну атаку проти СДС в Африні. У результаті турецьких операцій Туреччина створила окупаційну зону на півночі Сирії, яка стала об'єктом повстання СДС. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган часто висловлював бажання насильно усунути СДС з сирійсько-турецького кордону.[4][5]

З іншого боку, СДС став одним з головних сирійських партнерів США у військовій інтервенції проти ІДІЛ, що призвело до того, що американські війська розміщувались на територіях, що утримуються СДС, тим самим запобігаючи турецькому вторгненню.[6][7] У той же час президент США Дональд Трамп висловив намір відійти від громадянської війни в Сирії,[8] спочатку наказав відкликати всі війська США в Сирії, але пізніше вирішив залишити невеликий контингент за бажанням своїх військових радників.[9] Тим не менш, США прагнуть підтримувати добрі відносини з Туреччиною, які до цього часу були напружені відмовою США в екстрадиції турецького дисидента Фетхуллаха Гюлена (якого Туреччина звинувачує в спробі перевороту 2016 року) і Купівля Туреччиною ракетних систем С-400 у Росії[10], оскільки Туреччина вважається ключовим членом НАТО на Близькому Сході.[11][12][13]

США та Туреччина раніше дипломатично зіткнулися з питанням міста Манбідж, що лежало в зоні СДС, і Туреччина хотіла очистити місто від підрозділів YPG, розміщених там. Результатом стала «дорожня карта Манбіджу», яку оформили Туреччина та США, що, врешті-решт, призведе до виходу з міста YPG.[14] Дорожня карта, однак, так і не була реалізована, і YPG ніколи не відкликалося. Туреччина звинуватила США в тому, що ті затягують і саботують виконання дорожньої карти, пообіцявши ніколи не укладати подібну угоду в майбутньому.[15][16]

Відносини між Туреччиною та СДС ставали все більш холодними в середині 2019 року, коли СДС об'єднала сили з сирійським урядом, щоб перемогти невеликі турецькі сутички в Тель Ріфат.

Заступник міністра оборони на Близькому Сході Майкл Малрой заявив в Раді з питань закордонних відносин, що США не можуть реалізовувати свою стратегію в Сирії без таких партнерів, як, курдське відділення СДС, які "несли більшу частину тягаря в знищенні ісламської " ІДІЛ ". Він наголосив, що США не повинні відводити війська до стабілізації ситуації в районі. «І якщо ми цього не зробимо, ми знову будемо там, безумовно, зробимо це ще раз», — сказав Малрой. «Ми зобов'язані цим людям, які живуть там, які несуть неймовірні тягарі, і ми зобов'язані чоловікам і жінкам».[17]

Процес переговорів[ред. | ред. код]

Попередні переговори та початковий провал[ред. | ред. код]

Влітку 2019 року турецький президент заявив, що Туреччина не може «більше чекати» і не терпить продовження присутності SDF на турецько-сирійському кордоні.[18] Він заявив, що якщо США не погоджуються на угоду, вивести СДС з цих районів, Туреччина в односторонньому порядку розпочне повномасштабне вторгнення на території, що утримуються СДС на схід від річки Євфрат, встановивши окуповану Туреччиною «зону безпеки» уздовж кордону — , керівництво США заявило що це «неприйнятно».[19][20] Армія Туреччини збирається вздовж кордону, адміністрація Трампа вирішила розпочати переговори з Туреччиною щодо створення «безпечної зони», яка б принципово стосувалася присутності СДС у Північній Сирії. Дві сторони спочатку не змогли домовитися, спочатку США пропонували глибоку зону 10–15 кілометрів (6,2–9,3 милі) під спільним американсько-турецьким контролем, в той час як Туреччина вимагала 30–50 кілометрів (19–31 миля) — глибокої зони під єдиним турецьким контролем.[21][22][23]

Досягнення мети[ред. | ред. код]

7 серпня 2019 року Туреччина та США досягли загальної угоди, яка запобігла б односторонньому вторгненню Туреччини на північ Сирії. Перші кроки включали створення «центру спільних операцій», який би координував створення «коридору миру» уздовж сирійської сторони сирійсько-турецького кордону, залишаючи при цьому деталі про розміри та масштаби " коридору миру «невизначеними і неоднозначними.[24][25][26]

Перший патруль та розбіжність в поглядах[ред. | ред. код]

8 вересня 2019 року, через декілька годин після того, як Збройні сили Туреччини та Сполучених Штатів провели перший спільний патруль поблизу сирійського міста Телла Аб'яда,[27] президент Ердоган заявив про „постійні розбіжності“ з США щодо угоди. За його словами, США „шукають безпечну зону для терористичної організації“, а не для Туреччини.[28]

Умови угоди[ред. | ред. код]

У середині серпня 2019 року голова Сирійських демократичних сил заявив, що дві сторони домовилися про особливості угоди про безпечну зону. Вони були перераховані наступним чином:[29][30][31][32][33][34][35][36]

  • Буферна зона (яка також називається „безпечною зоною“ або „коридором миру“ деякими сторонами) буде створена в районах між річками Тигр та Євфрат (за винятком району Манбідж) на півночі Сирії, загальною площею близько 115 км кордон між двома країнами.
  • Зона буде глибиною 5 кілометрів (3,1 милі), тоді як у кількох обмежених районах вона буде розширена до 9–14 кілометрів (5,6–8,7 милі) глибиною. Розширена частина зони розташовуватиметься між містами Серекано та Телла Абяда. На останньому етапі реалізації угоди, 14 км зону може бути продовжено на 4 кілометри (2,5 милі), досягнувши 18 кілометрів (11 миль) у найглибшій точці. У межах „поясу безпеки“ регулярним підрозділам СДС (включаючи YPG та YPJ) було б дозволено залишатися на своїх позиціях, але вони повинні були б вилучити всю важку зброю. Ніякі ворожі дії чи акти агресії не допускаються в буферній зоні.
  • Сили YPG та YPJ повністю вийдуть із 5-9-14 км буферної зони, залишивши райони, з яких вони виводяться, під контролем військових рад СДС та цивільним контролем Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії (остання з яких підтримє статус-кво).
  • Турецьким розвідувальним літальним апаратам буде дозволено здійснювати спостереження за зоною, але турецьким бойовим літакам не дозволятимуть входити і здійснювати авіаудари.
  • СДС буде підтримувати в нормальному стані прикордонні укріплення, побудовані вздовж сирійсько-турецького кордону.
  • США та Туреччина проводитимуть спільні військові патрулі вздовж буферної зони, але не займатимуть території. Окремі турецькі патрулі не дозволятимутся.
  • Спільний американсько-турецький операційний центр здійснюватиме контроль за виконанням угоди та координувати дії між двома сторонами.
  • Деякі із сирійських біженців, які зараз перебувають у Туреччині, можуть почати переселятися в райони буферної зони.
  • Туреччина утримуватимется від будь-яких вторгнень у Північну Сирію.
  • Туреччина не буде створювати жодних спостережних пунктів у Північній Сирії, як це було зроблено в Ідлібі. Усі спостережні пункти повинні бути побудовані на території Турецької Республіки.

Пізніше СДС уточнили, що більшість зони включатиме сільські райони та військові позиції, але не охоплюватиме міста та селища.[37][38]

Перебіг подій[ред. | ред. код]

A map of the Tigris and Euphrates rivers, between which the buffer zone is established.
Карта річок Тигр та Євфрат, між якими встановлена ​​буферна зона

14 серпня 2019 року турецькі спостережні безпілотники почали наглядові польоти над буферною зоною.[39]

24 серпня міністр оборони Туреччини Хулусі Акар повідомив, що спільний турецько-американський оперативний центр повністю працює, додавши, що в цей же день розпочнуться спільні польоти вертольотів.[40]

  • Перший спільний політ американсько-турецького вертольота відбувся незабаром, на цьому ж гелікоптері летіли два генерали, один із армії США та один з турецької армії.[41][42]
Сирійські демократичні сили монтують прикордонні укріплення на півночі Сирії під наглядом американських солдатів, 22 серпня 2019 року
  • Того ж дня СДС розпочали монтаж прикордонних укріплень уздовж сирійсько-турецького кордону під наглядом США.[43][44]

Початок планового відводу СДС[ред. | ред. код]

26 серпня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що спільні турецько-американські патрулі в межах зони розпочнуться „незабаром“.[45][46]

27 серпня вступив у дію перший етап запланованого виведення, підрозділи YPG покинули свої позиції та вийшли разом зі зброєю із Тель Абяд та Серекані[37][47][48][49].

31 серпня президент Туреччини попередив, що Туреччина „здійснить власні плани“, якщо турецьким солдатам не буде дозволено контролювати буферну зону на Північній Сирії протягом двох-трьох тижнів.[50][51][52]

4 вересня військова рада СДС Рас-аль-Айн (до складу якої входили місцеві бійці, піддані СДС) розпочала спільні патрулювання з американським персоналом по всьому місту, після виходу штатних підрозділів з району за тиждень до цього.[53] У той же час президент Туреччини назвав зону „не що інше, як пуста назва“.[54] Незважаючи на заяву президента Туреччини, його речник заявив, що Туреччина вже завершила свої підготовчі дії щодо реалізації „американсько-турецького спільного оперативного плану“.[55] Співголова виконавчої ради СДС заявив, що буферна зона „добре починається“, але наполягала на тому, що Туреччина повинна вивести свої війська з кордону до того, як „запанує спокій“.[56]

5 вересня президент Туреччини висловив бажання переселити 1 мільйон біженців (із 3,6 мільйонів, які проживають в Туреччині в цей момент) в межі буферної зони. Він також погрожував „відкрити ворота“ і нехай усі біженці вільно емігрують у Західну Європу, якщо Туреччина не отримає підтримки від Сполучених Штатів та Європейського Союзу щодо її планів у буферній зоні. Потім він потребував, щоб спільні американсько-турецькі патрулі в межах зони розпочалися до останнього тижня вересня.[57][58][59][60]

6 вересня міністр оборони Туреччини Хулусі Акар оголосив, що в неділю, 8 вересня, повинні початись спільні американсько-турецькі наземні патрулі в межах зони.[61][62]

Початок спільних наземних патрулювань[ред. | ред. код]

8 вересня Збройні сили Туреччини та Сполучених Штатів провели перший спільний наземний патруль, починаючи з периметру Телла Аб'яда, недалеко від турецького міста Акчакале.[63][64]

  • У патрулі було задіяно шість турецьких бронемашин та кілька американських бронетанкових машин. Патруль вирушив до контрольованої курдами бази, щоб перевірити її та забезпечити демонтаж траншей.[65]
  • Сирійський уряд засудив започаткування спільних патрулів, заявивши, що він розглядає їх як грубе порушення національного суверенітету та територіальної цілісності.[66][67]
  • Турецький президент висловив невдоволення буферною зоною, звинувативши Сполучені Штати у створенні буферної зони на користь YPG, а не Туреччини.[68][69]

10 вересня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу звинуватив Сполучені Штати у „затримці“ імплементації зони і підтвердив загрозу того, що Туреччина в односторонньому порядку вторгнеться в Північну Сирію, якщо вона вважатиме це за необхідне. Також міністр вимагав розширити безпечну зону до 32 км, а не модель 5-9-14, яку зараз впроваджують США та СДС.[70][71]

12 вересня американські військові повідомили, що розглядають пропозицію про направлення близько 150 додаткових груп до Північної Сирії в спробі „зменшити напругу“ між СДС та Туреччиною.[72][73] Однак представник Пентагону заявив, що „позиція“ США в Сирії залишиться „незмінною“.[74]

18 вересня президент Туреччини Ердоган заявив, що країна намагається оселити від 2 до 3 мільйонів біженців у прикордонній зоні (що на 1 мільйон більше ніж в його заяві 5 вересня). Він повторив неодноразову погрозу „здійснити власні плани [Туреччини]“, якщо він вважає, що „жодних результатів не було“ протягом деількох тижнів.[75][76][77][78]

19 вересня американські військові продовжували озброювати сили YPG, незважаючи на неодноразові попередження Туреччини. Міністерство оборони Сполучених Штатів підтвердило, що продовжує поставляти зброю та транспортні засоби СДС, заявивши, що щомісяця вони повідомляють Туреччину, яке озброєння та транспортні засоби надсилаються групі.[79][80][81]

24 вересня військові США та Туреччини провели другий спільний наземний патруль у межах буферної зони.[82]

Звільнення Туреччиною буферної зони та загроза вторгнення[ред. | ред. код]

1 жовтня термін, призначений Туреччиною для виконання турецьких вимог, минув без їх дотримання, кинувши невизначеність щодо майбутнього буферної зони і покинувши регіон під загрозою турецького вторгнення.[90]

5 жовтня президент Туреччини попередив, що повноцінне вторгнення Туреччини на Північну Сирію може розпочатися того ж дня або наступного, наголосивши що спільні американсько-турецькі наземні та повітряні патрулі це „казки“. Також було оголошено що турецькі військові готові до вторгнення, а у командування вже є відповідні військові плани.[91][92][93]

  • Уряд Курдистану попередив, що будь-яка атака може загрожувати повторній появі ІДІЛ, оскільки підрозділам СДС доведеться залишити свої гарнізони у нещодавно закріплених колишніх твердинях ІДІЛ, щоб протистояти вторгненню. У той же час чиновники СДС попередили, що вони „не вагаються, щоб відбити будь-який напад Туреччини в загальній війні на всьому кордоні та захистити свій народ“.[92][94]
  • Міністр оборони США Марк Еспер дав неоднозначну заяву щодо турецької загрози, заявивши, що США „працюють над тим, щоб механізм безпеки функціонував“.[95][96]
  • Коаліційні реактивні літаки, котріми керували США, інтенсивно моніторили сирійсько-турецький кордон, тоді як, повідомлялося, підрозділи СДС розпочали будівництво нових окопів і укріплень за 40 кілометрів (25 миль) на південь від кордону в очікуванні нападу після попереднього знесення власних укріплень уздовж кордон як частину угоди про буферну зону. Тим часом військові ради СДС уздовж усього кордону були приведені в порядок і почали готуватися протистояти турецьким військам.[97][98]

Відступ сил США, СДС готується до вторгнення[ред. | ред. код]

7 жовтня відомство Білого дому оприлюднило прес-заяву, в якій зазначало, що Туреччина буде „рухатися вперед завдяки своїй довгостроковій операції на півночі Сирії“ і заявила, що, поки американські сили не підтримають операцію, вони відмовляться від територій та відступають. У заяві повідомляється, що президент США Дональд Трамп схвалив турецький наступ після того, як президент Туреччини Ердоган запевнив його, що Туреччина візьме на себе ув'язнення колишніх террористів ІДІЛ, утримуваних у полоні СДС. Раптове схвалення президентом США турецького вторгнення було розцінено як скасування цілей угоди про буферну зону і було прийнято суперечливо в межах Сполучених Штатів. Речники СДС заявив, що хід США був „ударом у спину“ і запевнив, що СДС „захистить північний схід Сирії за будь-яку ціну“.[99][100][101][102]

  • Після заяви про схвалення турецької операції президент США Трамп написав погрозу своєму турецькому колезі, в якій заявив, що якщо Туреччина вчинить якісь дії, то він, би» повністю знищив " турецьку економіку.[103][104][105]
  • Сенатор США Ліндсі Греем заявив, що «запровадить двосторонні санкції проти Туреччини, якщо вони вторгнуться в Сирію». Греем заявив, що також «закликає їх відсторонення від НАТО, якщо вони нападуть на курдські сили, які допомагали США у знищенні халіфату ІДІС».[106]
  • СДС направили велику кількість підкріплень з Ракки та північного району Дайр-ез-Заур у напрямку сирійсько-турецького кордону, особливо навколо районів Рас-аль-Айн та Телла-Аб'яда.[107][108]
  • Декілька тисяч жителів міста Кобане, що під контролем в СДС, вийшли на демонстрацію проти турецьких погроз.[109]

8 жовтня чиновники СДС висловили свої наміри вести переговори з президентом Сирії Башаром Асадом, щоб домовитись про угоду, яка могла б побачити входження підрозділів сирійської армії на території, утримувані СДС, які, як вони сподіваються, перешкоджають запланованому турецькому вторгненню.[110][111][112][113]

  • Міністр закордонних справ Сирії закликав курдські сили передати сирійському уряду декілька підконтрольних їм територій, заявивши, що якщо вони відмовляться це робити, вони зіткнуться з «прірвою» в виді Туреччини.[114][115]
  • Масуд Барзані, старший політик регіонального уряду Іракського Курдистану, закликав Росію втрутитися в кризу, щоб запобігти «подальшим стражданням і болючістю курдського народу в Сирії».[116]

Кінець демілітаризації та початок турецького наступу[ред. | ред. код]

Докладніше: Турецька інтервенція на північному сході Сирії 2019

9 жовтня президент Туреччини Ердоган оголосив, що наступ на СДС, "Операція «Джерело миру» ", розпочалася.[117][118][119]

  • Сирійський уряд рішуче засудив турецьку операцію, звинувативши Туреччину в «ганебному» порушенні міжнародного права, а також територіальній цілісності Сирії.[120]
  • Сирійські демократичні сили закликали міжнародне співтовариство запровадити зону заборони польоту над Північною Сирією, щоб не допустити «неминучої гуманітарної кризи».[118]

Реакція[ред. | ред. код]

Міжнародна[ред. | ред. код]

  • Сирія Сирія — Сирійський уряд рішуче засудив та категорично відхилив угоду, назвавши її «кричущою атакою» на національний суверенітет нації, а також порушенням міжнародного права.[23][121]
  • Туреччина Туреччина — Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу попередив, що Туреччина не дозволить впровадженню буферної зони «затриматись», і попередив, що Туреччина не допустить повторення невимушеного дорожнього проїзду в Манбідж. Далі Чавушоглу закликав очистити буферну зону від «терористів YPG».[122][123]
  • США США — Посольство США в Туреччині оприлюднило заяву, в якій зазначило, що військові делегації США та Туреччини зустрілися та домовились працювати разом для вирішення проблем безпеки Туреччини.[124]
  • Росія Росія -Росія попередила, що вважає зусилля щодо розділення північно-східної Сирії неприпустимими, і додала, що будь-яка законна угода вимагатиме схвалення сирійського уряду. Росія закликала до діалогу між сирійським урядом та Рожавою як засіб запобігти поділу Сирії.[36] Однак через кілька тижнів під час візиту президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до Москви президент Росії Володимир Путін в принципі висловив свою підтримку буферній зоні, заявивши, що Туреччина несе в собі «величезний набір біженців» і має «законні побоювання». над безпекою південних кордонів.[125] Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував, що Росія «завжди підтримує» угоди про деескалацію, але наполягав на тому, що всі такі домовленості «поважають суверенітет та територіальну цілісність Сирії, а також права арабських племен, які традиційно проживають навколо Євфрату».[126]
  • Іран Іран — засудив угоду, вважаючи її «провокаційним та тривожним кроком», який, на її думку, порушує принципи міжнародного права та Статуту Організації Об'єднаних Націй.[36][127]
  • Данія Данія — Незадовго до того, як мали початись спільні американсько-турецькі наземні патрулі в межах зони, Данія оголосила, що направить війська та медичний персонал до районів, що знаходятся під контролем Північної Сирії, назвав це ходом надання допомоги СДС та "залишкам сил США в їх боротьбі проти ІДІЛ.[128][129] Міністерство оборони США привітало це повідомлення.[130]

Недержавних груп та організацій[ред. | ред. код]

  • Демократичні сили Сирії — оголосили про підтримку угоди, заявивши, що вони готові підтримати її реалізацію і «допоможуть, щоб забезпечити успіх зусиль щодо впровадження взаєморозуміння … з турецькою державою».[131][132] У той же час співголова департаменту закордонних відносин Сирійської Демократичної Ради заявив, що СДС не буде терпіти жодних наступальних дій турецьких військ, ані їх союзних збройних формувань.[133]
  • Сирійська опозиція — Сирійська опозиція, серед якої Туреччина є одним з найбільших прихильників, підтримала турецьку позицію, вимагаючи розширити безпечну зону до 30–40 кілометрів (19–25 миль). Тимчасовий уряд опозиції Сирії прагнув одного дня контролювати зону, заявивши, що у них є три файли по 120 сторінок, які задокументували план управління зоною, якщо вони якось прийдуть зайнятися нею в якийсь момент в майбутньому.[36]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kurdistan24. US and Turkey reach accord, but concerns of Syrian Kurds continue. Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  2. ↑ Turkey to Launch New Syria Operation Targeting Kurdish Militias. The Syrian Observer. 16 липня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  3. ↑ Turkey rejects latest proposals on Syria safe-zone, accuses US of stalling. The Defense Post (амер.). 24 липня 2019. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  4. ↑ Turkey to launch offensive in Kurdish-controlled area in northern... Reuters (англ.). 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  5. ↑ Erdogan threatens attack on Kurdish forces in Syria. Financial Times (брит.). Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  6. ↑ Hubbard, Ben; Schmitt, Eric (12 травня 2019). They Were ‘Comrades in Arms’ Against ISIS. Now the U.S. Is Eyeing the Exit. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  7. ↑ How the United States Can Still Keep Faith With Its Best Allies in Syria. washingtoninstitute.org (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  8. ↑ Seligman, Lara. The Unintended Consequences of Trump’s Decision to Withdraw From Syria. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  9. ↑ Ward, Alex (22 лютого 2019). Trump reversed his plan to pull all US troops out of Syria. Vox. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  10. ↑ Sazak, Selim. The U.S.-Turkey Relationship Is Worse Off Than You Think. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  11. ↑ Turkey too important for West to lose - analysis. Ahval (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  12. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Is NATO's future at risk over US-Turkey rift? | DW | 14.06.2019. DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  13. ↑ Frantzman, Seth. The U.S. Presence in Syria Blocks Iranian, Russian, and Turkish Gains. Middle East Forum (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  14. ↑ Rempfer, Kyle (26 липня 2018). US and Turkish troops coordinate patrols in tense Manbij region of Syria. Military Times (амер.). Процитовано 25 серпня 2019.
  15. ↑ Press, The Associated (30 вересня 2018). Turkey accuses US of failing to abide by deal on Syrian town. Military Times (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  16. ↑ Erdoğan reiterates YPG warning over Syria’s Manbij - Turkey News. Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  17. ↑ Rogin, Josh (9 жовтня 2019). Opinion. Washington Post. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 20 лютого 2023. {{cite web}}: Текст «How Trump just destroyed his own Syria strategy» проігноровано (довідка) (англ.)
  18. ↑ Wilson, Audrey. U.S. and Turkey Spar Over Syria Safe Zone. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  19. ↑ Erdogan threatens to attack Syrian Kurdish militia 'very soon'. France 24 (англ.). 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  20. ↑ Erdogan publicly announces Turkey invasion east of the Euphrates. Middle East Monitor (брит.). 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  21. ↑ U.S. launches last-ditch effort to stop Turkish invasion of northeast Syria. The Washington Post. Архів оригіналу за 8 вересня 2019.
  22. ↑ US warns Turkey on Syria amid last-ditch talks to resolve buffer zone dispute. Al-Monitor (англ.). 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  23. ↑ а б 'Blatant aggression': Syria rejects US-Turkey safe zones deal. aljazeera.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  24. ↑ France-Presse, Agence (7 серпня 2019). Syria: Turkey and US reach deal to manage tensions over Kurds. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  25. ↑ Turkey, U.S. Reach Agreement on Creating Buffer Zone in Syria. bloomberg.com. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  26. ↑ Meier, Lauren. U.S., Turkey said to reach deal to head off clash over Syria, Kurds. The Washington Times (амер.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  27. ↑ Turkey, US conduct 'safe zone' joint patrols in north Syria. ABC News. 7 вересня 2019. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  28. ↑ Turkey cites disagreements with U.S. even as joint Syria patrols begin. Reuters. 8 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  29. ↑ Kurdistan24. SDF command reveals details about buffer zone in northeast Syria. Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  30. ↑ Turkey, US agree on northern Syria buffer zone airspace control, Akar says. The Defense Post (амер.). 16 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  31. ↑ Mazloum Abdi: Entire border must be protected - ANHA | HAWARNEWS | English. hawarnews.com (тур.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  32. ↑ Network, Rojava (22 серпня 2019). #Safe_zone: Syrian democratic forces begins implementing the safe zone. First step is SZ of 5km, where US and Turkish military will joint patrols monitor the area from which #SDF troops will withdraw and local military council will remain. #Twitterkurds #Rojava #Turkeypic.twitter.com/7Z6aOybGGL. @RojavaNetwork (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  33. ↑ Idiz, Semih (15 серпня 2019). Turks skeptical over accord with US for Syrian 'safe zone'. Al-Monitor (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  34. ↑ First phase of safe zone begins, while Turkey's mistrust over previous deals with US lingers. DailySabah. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  35. ↑ No permanent Turkish army posts will be in buffer zone: SDF spokesperson. rudaw.net. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  36. ↑ а б в г Safe Zone: Existing Project But Deferred Details. Enab Baladi (амер.). 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  37. ↑ а б Kurdish YPG militia, SDF to pull from Turkey-Syria border area after US deal with Ankara. RT International (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  38. ↑ Reuters (27 серпня 2019). SDF and Kurdish YPG Forces to Pull From Turkey-Syria Border Strip: SDF. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  39. ↑ Turkish drones start operating in northern Syria: ministry. Reuters (англ.). 14 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  40. ↑ Turkey-US ops centre on Syria safe zone 'fully operational'. aljazeera.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  41. ↑ Turkey-US conduct first reconnaissance flight in Syria - Turkey News. Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  42. ↑ US: Turkey-US conduct first reconnaissance flight. Middle East Monitor (брит.). 25 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  43. ↑ Command, U. S. Central (23 серпня 2019). Within 24 hours of the phone call between U.S. SECDEF and Turkish MINDEF to discuss security in northeast Syria, the SDF destroyed military fortifications, Aug 22. This demonstrates SDF's commitment to support implementation of the security mechanism framework.pic.twitter.com/7OwGELGzoQ. @CENTCOM (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  44. ↑ SDF begins withdrawing from Turkish border in north Syria |. Muraselon News (брит.). 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  45. ↑ Şafak, Yeni. Erdoğan says Turkish troops will enter planned Syria safe zone 'soon'. Yeni Şafak (tr-TR) . Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  46. ↑ Efforts ongoing for Turkey-US patrols in Syria safe zone. aa.com.tr. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  47. ↑ SDF and Kurdish YPG forces to pull from Turkey-Syria border strip -... Reuters (англ.). 27 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  48. ↑ Syrian Kurds pull forces from Turkish border after safe zone deal. The National (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  49. ↑ Kurdistan24. YPG withdraws forces from Syrian-Turkish border. Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  50. ↑ Turkey to implement northeast Syria plan unless controls 'safe... Reuters (англ.). 31 серпня 2019. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  51. ↑ Turkey has no patience or time regarding Syria safe zone, Erdoğan says. DailySabah. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  52. ↑ Turkey to apply its own plan if not allowed to control Syria safe-zone: Erdoğan - Turkey News. Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  53. ↑ US, allied Kurdish force conduct patrol on Syrian border. Stars and Stripes. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  54. ↑ Syria safe zone nothing more than a name, Erdoğan says. DailySabah. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  55. ↑ Turkey is ready for Syria safe zone – Kalin. TRT World. 4 вересня 2019. Архів оригіналу за 4 вересня 2019.
  56. ↑ Deeb, Sarah El (4 вересня 2019). Kurdish official: Syria's 'safe zone' off to a good start. AP NEWS. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  57. ↑ Erdogan threatens to 'open gates' to Europe over buffer zone | Kathimerini. www.ekathimerini.com (English) . Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
  58. ↑ Erdoğan: We will Let Refugees Cross into Europe If Syria Safe Zone Not Established. Bianet. 5 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  59. ↑ Wallace, Danielle (5 вересня 2019). Turkey's Erdogan threatens to 'open the gates,' allow Syrian refugees to leave for Western countries. Fox News (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
  60. ↑ Agencies (5 вересня 2019). Erdoğan: I'll let Syrian refugees leave Turkey for west unless safe zone set up. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
  61. ↑ Turkish-US ground patrols of Syria safe zone to start Sunday. AP NEWS. 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  62. ↑ Turkish-U.S. land patrols in Syria to start on Sept. 8: Anadolu. Reuters (англ.). 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  63. ↑ Turkey, US begin ‘safe zone’ joint patrols in north Syria. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  64. ↑ US and Turkey launch joint patrols in northeast Syria. Middle East Eye (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  65. ↑ News, A. B. C. Turkey, US begin 'safe zone' joint patrols in north Syria. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  66. ↑ Syria says joint U.S.-Turkish patrols violate country's sovereignty. Reuters (англ.). 8 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  67. ↑ ghossoun (8 вересня 2019). Syria condemns launching US-Turkish joint patrols in the Syrian al-Jazeera region. Syrian Arab News Agency (амер.). Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  68. ↑ Erdoğan cites U.S.-Turkey disagreement over safe zone as joint patrols begin in Syria. Ahval (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  69. ↑ İleri, Kasım (8 вересня 2019). #JustIn Erdoğan: "It seems that our ally (US) is after creating a safe zone for the terror group (YPG/PKK) not for us. We reject this approach”. @kasimileri_ (англ.). Процитовано 8 вересня 2019.
  70. ↑ Turkey says U.S. stalling on Syria 'safe zone', will act alone if... Reuters (англ.). 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  71. ↑ Staff, Editorial (10 вересня 2019). U.S. stalling on Syria 'safe zone', Turkey will act alone if needed: FM. Kurd Net - Ekurd.net Daily News (амер.). Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  72. ↑ US could deploy 150 troops to Syria: report. The Hill. 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2019.
  73. ↑ U.S. Poised to Send 150 Troops to Patrol Northeastern Syria. The New York Times. 12 вересня 2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2019.
  74. ↑ US force posture in Syria unchanged: Pentagon. www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  75. ↑ Erdogan says 3m refugees could be returned from Turkey to Syria ‘safe zone’. RT International (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  76. ↑ Erdogan touts grand plans to resettle Syrian refugees in safe zone. Al-Monitor (англ.). 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  77. ↑ Erdogan says 2 million-3 million Syrian refugees can be resettled... Reuters (англ.). 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  78. ↑ Turkey to initiate own plans if safe zone deal fails. TRT World. 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019.
  79. ↑ Desk, News (19 вересня 2019). US continues to arm Syrian Kurds despite Turkey's objections. AMN - Al-Masdar News | المصدر نيوز (амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  80. ↑ Staff, Editorial (19 вересня 2019). U.S. continues to arm Kurds in Syrian Kurdistan: Pentagon. Kurd Net - Ekurd.net Daily News (амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  81. ↑ Pentagon: US continues to arm Kurds in Syria. english.alarabiya.net (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  82. ↑ News, A. B. C. Turkish, US troops conduct 2nd joint patrol in north Syria. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  83. ↑ Turkish jets fly over northern Syria. www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  84. ↑ Turkish war planes fly over Syria in anti-IS campaign - China.org.cn. www.china.org.cn. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  85. ↑ Şafak, Yeni. Peace corridor to solve Syria migrant crysis: President Erdoğan. Yeni Şafak (tr-TR) . Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  86. ↑ Now, TRT World (24 вересня 2019). We must increase the depth of the safe zone in northern Syria to include Deir Ezzor and Raqqa - Erdogan. @TRTWorldNow (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  87. ↑ Syria, S. M. M. (24 вересня 2019). BREAKING #Turkey's president #Erdogan shows map for his nation's plan to establish a 30km safety-corridor in northern #Syriapic.twitter.com/voQMVZYuNC. @smmsyria (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  88. ↑ Schneider, Tobias (24 вересня 2019). cool cool, announcing mass human rights violations on the #UNGA floorpic.twitter.com/G0fMuAyAMw. @tobiaschneider (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  89. ↑ SDF, Coordination & Military Ops Center- (24 вересня 2019). Turkish president announces plans to #UNGA for mass human rights violations in NE #Syria. He plans to strip people of their land and force demographic change. He has made his plan clear to ethnic ‘cleanse’ Kurds from NE Syria. The people won’t stand for it, we live in peace here.https://twitter.com/tobiaschneider/status/1176521727146414080 …. @cmoc_sdf (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  90. ↑ Turkey’s Syria ‘safe zone’ deadline expires. gulfnews.com (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  91. ↑ Turkey ready to start own ops in N. Syria ‘today or tomorrow’ as setting up safe zone with US became ‘fairytale’ – Erdogan. RT International (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  92. ↑ а б Erdogan says Turkey to launch military operation in northeast Syria. Reuters (англ.). 5 жовтня 2019. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  93. ↑ Turkey ready for operation east of Euphrates in Syria, Erdoğan says. DailySabah. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  94. ↑ Kurdistan24. Syrian Kurds say Turkish attack would help ISIS fighters to escape. Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  95. ↑ Erdogan Vows Sunday Incursion Into Syria As Pentagon Waffles. Zero Hedge (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  96. ↑ Secretary Esper Press Interview. U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE (амер.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  97. ↑ بعد تصريحات أردوغان.. "قسد" تحفر خنادق وتحصن مواقعها شمالي الرقة. وكالة ستيب الإخبارية (араб.). 5 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  98. ↑ Battle along the borders between banks of the Tigris and Euphrates in case Turkey decides to start a military operation east Euphrates • The Syrian Observatory For Human Rights. The Syrian Observatory For Human Rights (амер.). 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  99. ↑ Istanbul, Julian Borger Bethan McKernan in (7 жовтня 2019). US to let Turkish forces move into Syria, dumping Kurdish allies. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  100. ↑ Haltiwanger, John. Republicans and former US officials rip into Trump for abandoning the Kurds in Syria. Business Insider. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  101. ↑ 'Shocking': Trump Is Criticized For Pulling Troops From Syrian Border. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  102. ↑ Kurds condemn US 'stab in the back' in Syria. 7 жовтня 2019. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  103. ↑ Trump, Donald J. (7 жовтня 2019). As I have stated strongly before, and just to reiterate, if Turkey does anything that I, in my great and unmatched wisdom, consider to be off limits, I will totally destroy and obliterate the Economy of Turkey (I’ve done before!). They must, with Europe and others, watch over... @realDonaldTrump (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  104. ↑ Donald Trump threatens to 'obliterate' Turkey's economy if it acts off limits. SBS News (англ.). Процитовано 7 жовтня 2019.
  105. ↑ Trump warns Turkey of going too far after greenlighting Syria invasion. AFP.com (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  106. ↑ Lindsey Graham turns on Trump over ‘disaster’ Syria move. The Independent. 7 жовтня 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
  107. ↑ Lens of the Syrian Observatory for Human Rights monitors the withdrawal of vehicles and fighters affiliated to the Syria Democratic Forces from Al-Omar Oilfield towards the areas of Ras Al-Ayn and Tell Abyad at the border with Turkey • The Syrian Observatory For Human Rights. The Syrian Observatory For Human Rights (амер.). 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  108. ↑ Network, Rojava (7 жовтня 2019). Large number of Reinforcements of SDF are sent from Raqqa and Deir ez-zor to the 370 km border of turkey. #Twitterkurds #Rojava #SDF #Turkey #TSK #Syria. @RojavaNetwork (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  109. ↑ Lens of the Syrian Observatory for Human Rights monitors a demonstration carried out by thousands of people in Ayn Al-Arab city (Kobani) at the border with Turkey condemning and denouncing the Turkish threats of launching a military operation in the east of Euphrates • The Syrian Observatory For Human Rights. The Syrian Observatory For Human Rights (амер.). 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  110. ↑ Syrian Kurdish official eyes possible talks with Damascus. Reuters (англ.). 8 жовтня 2019. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  111. ↑ Network, Rojava (8 жовтня 2019). The Commander-in-Chief of the Syrian Democratic Armed Forces, Mazlum Abdi: "We are considering a partnership with Syrian President Bashar al-Assad, with the aim of fighting Turkish forces." #Twitterkurds #Rojava #SDF #SAA #Turkey #TSKpic.twitter.com/gARn4Rdom0. @RojavaNetwork (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  112. ↑ FarsNews Agency - Syrian Kurds Resorting to Damascus after US Betrayal. en.farsnews.com. Процитовано 8 жовтня 2019.
  113. ↑ SDF Considering Partnership with Syria Against Turkey: Commander Abdi. BasNews. 8 жовтня 2019. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019.
  114. ↑ Syrian minister urges Kurds to return to Damascus or face ‘abyss’. The National (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  115. ↑ Desk, News (8 жовтня 2019). Kurdish-led SDF claim Syrian Army is preparing to capture Manbij. AMN - Al-Masdar News | المصدر نيوز (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  116. ↑ Iraqi Kurdistan urges Russia to help Kurds in Syria. TASS. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  117. ↑ Operation Peace Spring starts in N Syria: Erdogan. www.aa.com.tr. Anadolu Agency. 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  118. ↑ а б Turkey launches assault on Syrian Kurdish forces. AFP.com (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  119. ↑ Turkey launches Syria invasion, Kurds ask US to enforce no-fly zone. www.cnbc.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  120. ↑ Desk, News (9 жовтня 2019). Syrian gov't slams new Turkish operation in Syria. AMN - Al-Masdar News | المصدر نيوز (амер.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 9 жовтня 2019.
  121. ↑ Syria Government Rejects US, Turkish Safe Zone. The Syrian Observer. 9 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  122. ↑ Turkey will not let Syria safe zone agreement be delayed: foreign... Reuters (англ.). 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  123. ↑ Turkey won't let US stall operation east of Euphrates, FM Çavuşoğlu says. DailySabah. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  124. ↑ Statement on Joint Military Talks Regarding Syria. U.S. Embassy & Consulates in Turkey (амер.). 7 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  125. ↑ Putin backs US-brokered security zone in Syria during Erdogan's Moscow visit. Al-Monitor (англ.). 27 серпня 2019. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  126. ↑ Russia follows US-Turkey safe-zone talks in Syria. www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  127. ↑ Iran Slams US ‘Provocative’ Plan for Syria Safe Zone. Iran Front Page (En) . 18 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 29 серпня 2019.
  128. ↑ Denmark to deploy troops to Northern Syria. Ahval (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
  129. ↑ Denmark plans to boost military contributions to the Sahel, Syria and NATO. The Defense Post (амер.). 7 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
  130. ↑ Defense Department Statement on Denmark's Deployment to Syria. U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
  131. ↑ Syria Kurds say will help implement US-Turkey 'safe zone'. news.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  132. ↑ Damascus rejects Turkey-US safe zone plan, Kurds give guarded welcome. France 24 (англ.). 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  133. ↑ Chulov, Martin; Borger, Julian (8 серпня 2019). Syria safe zone plan may just be wishful thinking. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
Битви
Конфлікти
Провладні сили
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буферна_зона_Північної_Сирії&oldid=41942919