Білівці (Чортківський район)
| село Білівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 523 (2014) |
| Територія | 2.626 км² |
| Густота населення | 220.49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48758 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′55″ пн. ш. 26°21′56″ сх. д. / 48.51528° пн. ш. 26.36556° сх. д.Координати: 48°30′55″ пн. ш. 26°21′56″ сх. д. / 48.51528° пн. ш. 26.36556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
200 м |
| Водойми | Дністер |
| Відстань до районного центру |
56 км |
| Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
| Відстань до залізничної станції |
28 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 |
| Карта | |
  Білівці | |
 Білівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Білівці́ — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району над річкою Дністер.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
Поштове відділення — Вигодське.
Населення — 579 осіб (2001).
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на відстані 369 км від Києва, 128 км — від обласного центру міста Тернополя та 39 км від міста Борщів.
У Білівці є вулиці: Головна Горішня, Головна Долішня, Дністрова, Дяківка, Загородня та Ситника[2].
У селі на березі Дністра знаходиться найпівденніша точка Тернопільської області.
Сусідні населені пункти:
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Білівці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Білівців | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | −0,7 | 1,2 | 6,7 | 15,2 | 20,9 | 23,9 | 24,9 | 24,4 | 20,6 | 14,3 | 7,0 | 1,8 | |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,3 | 2,5 | 9,7 | 15,2 | 18,5 | 19,6 | 19,0 | 15,2 | 9,5 | 3,7 | −1,2 | |
| Середній мінімум, °C | −7,6 | −5,8 | −1,7 | 4,3 | 9,6 | 13,1 | 14,4 | 13,6 | 9,8 | 4,7 | 0,4 | −4,1 | |
| Норма опадів, мм | 30 | 29 | 30 | 51 | 71 | 98 | 95 | 61 | 51 | 33 | 33 | 35 | |
| Джерело: http://en.climate-data.org/location/266417/ | |||||||||||||
Населення[ред. | ред. код]
У 1810 році в селі було 85 родин, 88 житлових будинків і 298 мешканців[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 555 осіб, з яких 240 чоловіків та 315 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 576 осіб[5].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,83 % |
| білоруська | 0,17 % |
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Білівців виявлено залишки поселень трипільської (виявлене у 1930-х роках), празької та підкарпатської культури шнурової кераміки. Знайдений матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї[7].
Перша писемна згадка — 1515.
На початку 19 століття селом володів Каетан Скополовський.
Діяли товариство «Просвіта», «Братство тверезості».
| Полеглі члени ОУН і вояки УПА[8] | ||||
|---|---|---|---|---|
| № | П. І. Б | Р. Н. | Р. С. | Коротка інформація |
| 1 | Гросуляк Григорій | невідомий | невідомий | Член ОУН. Організатор збройного підпілля. Заарештований гестапо 1943 року. Пропав безвісти. |
| 2 | Гаврищук Іван Григорович | 1910 | 23 січня 1946 | Член ОУН (псевдо «Кий»). Підпільник. |
| 3 | Белінський Микола | невідомо | невідомо | Член ОУН. Стрілець СКВ УПА. Загинув у Кудринцях. |
| 4 | Дерев'янко Степан Іванович | 1922 | 1946 | Член ОУН. Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою. |
| 5 | Колісник Яків | 1924 | 1946 | Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою. |
| 6 | Калійчук Василь Дмитрович | 1924 | 1 травня 1946 | Член ОУН. Підпільник. Загинув у перестрілці на «Валах». |
| 7 | Калійчук Маркіян Дмитрович | 1928 | невідомо | Стрілець УПА. Полонений НКВС у селі Зарожани Чернівецької області. Розстріляний у тюрмі. |
| 8 | Олійник Михайло Миколайович | 1912 | 1946 | Член ОУН (псевдо «Івга»). Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою. |
| 9 | Продан Гнат Олексійович | 1903 | 1946 | Член ОУН (псевдо «Дум»). Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою. |
| 10 | Синдецький Василь Михайлович | 1916 | 20 грудня 1944 | Член ОУН (псевдо «Зозуля»). Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою з військами НКВС. |
| 11 | Цимбалюк Микола Степанович | 1924 | 1946 | Член ОУН Стрілець СКВ УПА. Застрілився у криївці, викритій провокатором «Тугою». Похований у селі Білівці. |
| 12 | Урбановський Михайло Іванович | 1926 | невідомо | Стрілець СКВ УПА. Загинув у бою в селі Кудринці. |
До 2015 було підпорядковане Вигодській сільраді, від вересня 2015 ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[9].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святого архістратига Михаїла (1875, УГКЦ).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Біля села розташована пам'ятка археології — «Траянів Вал».
Нижче села за течією Дністра зберігаються залишки цвинтаря села Дібріяни, яке стояло тут колись, але у 15 ст. все населення, згідно з переказами, вимерло від чуми[10].
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (у 1848), насипана козацька могила.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Долинюк Євгенія Олексіївна (1914—1990) — двічі Герой Соціалістичної Праці (1951, 1958), ланкова колгоспу імені XXII з'їзду КПРС, Борщівського району.
Світлини[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село -
Символічна могила воякам УПА
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Пошук індексів | Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії // Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 309
- ↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 7 травня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Білівці. |
- Мельничук Б., Сергеєва Н. Білівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 133. — ISBN 966-528-197-6.
- Інформація про село у «Географічному словнику королівства Польського»
| ||||||||