Вихрист Віктор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Вихрист
Загальна інформація
Повне ім'я Вихрист Віктор Вікторович
Громадянство Україна Україна
Народився 3 червня 1992(1992-06-03) (31 рік)
Світловодськ
Вагова категорія Надважка (англ. Super heavyweight)) (понад 91 кг)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Професіональна кар'єра
Перший бій 8 лютого 2020
Останній бій 25 лютого 2024
Боїв 13
Перемог 12
Перемог нокаутом 8
Поразок 1
Аматорська кар'єра
Боїв 54
Перемог 43
Нокаутів 11
Поразок 11
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Чемпіонат Європи
Золото Харків 2017 Надважка
Європейські ігри
Золото Мінськ 2019 Надважка

Віктор Вікторович Вихрист (нар. 3 червня 1992, Світловодськ, Кіровоградська область) — український боксер. Чемпіон Європи (2017), багаторазовий чемпіон та призер чемпіонату України (2013, 2014, 2015, 2016). Заслужений майстер спорту України.

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

Чемпіонат Європи 2017[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу 2017[ред. | ред. код]

Європейські ігри 2019[ред. | ред. код]

  • 1/8 фіналу. Переміг Івана Верясова (Росія) 5-0
  • 1/4 фіналу. Переміг Бабіча Владана (Сербія) 5-0
  • Півфінал. Переміг Мілуна Марко (Хорватія) RSC
  • Фінал. Переміг Мурада Алієва (Франція) 4-1

Результати поєдинків WSB[ред. | ред. код]

Команда Суперник Результат Рахунок Дата Місце Примітки Відео
США «USA Knockouts» Ірландія Шон Тернер Перемога TKO (5) 14 грудня 2012 Бровари
Німеччина «German Eagles» Німеччина Алі Кидін Перемога TKO (2) 14 лютого 2014 Бровари
Велика Британія «British Lionhearts» Велика Британія Джозеф Джойс Поразка KO (2) 23 січня 2015 Київ
КНР «China Dragons» КНР Жибао Ванг Перемога UD (3:0) 30 січня 2016 Вінниця

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Після поразки у фіналі чемпіонату України 2019 року вирішив перейти у професіонали, та вже 8 лютого дебютував з дострокової перемоги над Андрієм Мазаніковим[1]. Перехід спортсмена супроводжувався конфліктом між спортсменом та Федерацією боксу України, яка була зацікавлена у продовженні любительської кар'єри спортсмена. У результаті цього федерація наклала санкції на спортсмена, його персонального тренера Олександра Ляхового, та Андрія Котельника, який допоміг боксеру здійснити перехід[2].

1 серпня провів бій у рамках дебютного вечора боксу промоутерської компанії Олександра Усика «Usyk 17 Promotion» [3]. У ньому він переміг нокаутом у 2 раунді Сергія Пахомова [4].

1 січня 2022 року відбувся бій проти грузинського боксера Яго Кіладзе. На початку першого раунду Віктор відправив суперника у нокдаун. У середині раунду Вихрист вперше у професійній кар'єрі був відправлений у нокдаун. Кіладзе кинувся добивати суперника, але пропустив удар, відправившись у другий нокдаун у раунді. У другому раунді Вихрист знову був відправлений у нокдаун, але зумів піднятися та відправити суперника у третій нокдаун. Кіладзе підвівся, але рефері ухвалив рішення зупинити бій[5].

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

12 Перемог (8 нокаутом, 4 за рішенням суддів), 1 Поразка (1 нокаутом, 0 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 12–1 Аргентина Маркос Антоніо Аумада TKO 4 (8), 1:23 25 лютого 2024 Німеччина Black Wolves Fight Club, Вісбаден
Поразка 11–1 Куба Леньєр Перо TKO 8 (10), 2:28 11 лютого 2023 США Alamodome, Сан-Антоніо
Перемога 11–0 США Франклін Лоуренс UD 8 17 грудня 2022 Німеччина Firat Arslan Sportcenter, Геппінген
Перемога 10–0 США Кевін Джонсон[en] UD 8 27 серпня 2022 Німеччина ECB Boxgym, Гамбург
Перемога 9–0 Грузія Яго Кіладзе TKO 2 (8), 1:44 1 січня 2022 США Seminole Hard Rock Hotel & Casino, Голлівуд, Флорида
Перемога 8–0 США Майк Маршалл TKO 3 (8), 1:49 9 жовтня 2021 США T-Mobile Arena, Лас-Вегас, Невада
Перемога 7–0 Польща Яцек Кшиштоф Пйонтек KO 1 (10), 2:20 15 травня 2021 Німеччина Box Gym, Кельн
Перемога 6–0 Венесуела Вільмер Васкес[en] UD 8 13 березня 2021 Німеччина ECB Boxgym, Гамбург
Перемога 5–0 Польща Каміль Соколовський UD 6 27 листоопада 2020 Франція H Arena, Нант
Перемога 4–0 Німеччина Якуп Саглам RTD 4 (6), 3:00 31 жовтня 2020 Німеччина ECB Boxgym, Гамбург
Перемога 3–0 Іспанія Габріель Енгуема[d] KO 3 (6), 2:59 20 вересня 2020 Україна Bartolomeo Best River Resort, Дніпро
Перемога 2–0 Україна Семен Пахомов KO 2 (6), 1:22 1 серпня 2020 Україна Equides Club, Київ
Перемога 1–0 Білорусь Андрій Мазанік KO 1 (6), 0:55 8 лютого 2020 Німеччина EWS Arena, Геппінген

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Міжнародні аматорські[ред. | ред. код]

Регіональні аматорські[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м.Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[6]
  • Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2017) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український боксер за хвилину виграв нокаутом дебютний бій на професійному ринзі. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  2. Війна в українському боксі: Федерація дискваліфікувала Котельника, Вихриста позбавлять житла. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  3. 1 августа, первое шоу от Усика: Сиренко, Захожий, Выхрист, Шевадзуцкий и другие. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
  4. Первые шаги. Супертяж Выхрист ожидаемо забил харьковского андердога Пахомова. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
  5. Выхрыст досрочно победил Киладзе. Украинец дважды побывал в нокдауне (російською) . Tribuna.com. 2 січня 2022. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  6. Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №251/2017 від 24 серпня 2017 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України». Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]