Вільгельм Вундт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільгельм Вундт

Вільгельм Вундт (нім. Wilhelm Maximilian Wundt; 16 серпня 1832, Некарау, тепер у складі Мангейма — 31 серпня 1920, Лейпциг) — німецький філософ, психолог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у 1832 році. Професор філософії в Лейпцизькому університеті (від 1875 р.), де організував першу у світі лабораторію експериментальної психології (1879)[1]. Окрім експериментальної фізіологічної психології нижчих процесів, визнавав також існування описової та історичної психології, метод якої застосовується до аналізу таких виявів людського духу, як мова, звичаї, міфи тощо.

У тлумаченні співвідношення душі та тіла, психічного і фізичного виходив із первинності першого чинника. На думку Вундта, душа або дух є фундаментом матерії, а не навпаки. Логіку розглядав як теорію форм синтезуючого мислення, на яку має спиратися методологія усіх наук. Згідно з Вундтом, етика — це апріорне знання абсолютних цінностей.

Хоча опис звичаїв різних груп людей з точки зору психології утворює необхідне підґрунтя формування моральних норм, головним чином у цьому процесі є історично конкретизована рефлексія абсолютних цінностей.

Основні твори[ред.ред. код]

  • 1876. Вплив філософії на емпіричні науки
  • 1880. — 1883. Логіка
  • 1886. Етика
  • 1889. Система філософії

Цікаві факти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wilhelm Maximilian Wundt // Stanford Encyclopedia of Philosophy
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]