Вільгельм Вундт
Вільгельм Вундт (нім. Wilhelm Maximilian Wundt; 16 серпня 1832, Некарау, тепер у складі Мангейма — 31 серпня 1920, Лейпциг) — німецький філософ, психолог.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився у 1832 році. Професор філософії в Лейпцизькому університеті (від 1875 р.), де організував першу у світі лабораторію експериментальної психології (1879)[1]. Окрім експериментальної фізіологічної психології нижчих процесів, визнавав також існування описової та історичної психології, метод якої застосовується до аналізу таких виявів людського духу, як мова, звичаї, міфи тощо.
У тлумаченні співвідношення душі та тіла, психічного і фізичного виходив із первинності першого чинника. На думку Вундта, душа або дух є фундаментом матерії, а не навпаки. Логіку розглядав як теорію форм синтезуючого мислення, на яку має спиратися методологія усіх наук. Згідно з Вундтом, етика — це апріорне знання абсолютних цінностей.
Хоча опис звичаїв різних груп людей з точки зору психології утворює необхідне підґрунтя формування моральних норм, головним чином у цьому процесі є історично конкретизована рефлексія абсолютних цінностей.
Основні твори [ред.]
- 1876. Вплив філософії на емпіричні науки
- 1880. — 1883. Логіка
- 1886. Етика
- 1889. Система філософії
Цікаві факти [ред.]
- На честь Вундта названа оптична ілюзія — Ілюзія Вундта.
- На честь психолога названо астероїд 11040 Вундт[2].
Примітки [ред.]
- ↑ Wilhelm Maximilian Wundt // Stanford Encyclopedia of Philosophy
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Джерела [ред.]
- Філософський енциклопедичний словник; Київ, 2002 р.
