Бехтерєв Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бехтерєв Володимир Михайлович
Bexterev1912.jpg
Народився 1 лютого 1857(1857-02-01)
Соралі
Помер 24 грудня 1927(1927-12-24) (70 років)
Москва
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів неввропатологія, психіатрія, фізіологія
Alma mater Петербузька військово-медична академія
Вчене звання професор, академік
Науковий ступінь доктор медичних наук

Володи́мир Миха́йлович Бе́хтерєв (*1 лютого 1857, с. Соралі  — † 24 грудня 1927, Москва) — видатний російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в с. Соралі (нині Бехтерєво, Єлабужський район, Татарстан) колишньої Вятської губернії. В 1878 закінчив Петербузьку військово-медичну академію, і продовжив діяльність при кафедрі психіатрії. В 1881 захистив докторську дисертацію. В 1884 р. відряджений за кордон, де працював у Е. Дюбуа-Реймона, В. Вундта, Т. Мейнерта.

З 1885 завідував кафедрою психіатрії Казанського університету, де заснував клініку і лабораторію, а також перше в Росії товариство невропатологів і психіатрів (1892), журнал «Неврологический вестник» (1893).

З 1894 — професор Петербузької військово-медичної академії, а з 1897 — Жіночого медичного інституту.

В 1908 заснував Психоневрологічний інститут, що відіграв значну роль у розвитку російської науки. За радянської влади керував Інститутом мозку, редагував кілька наукових журналів, брав активну участь у роботі Ленінградської Ради депутатів трудящих, виступав з численними лекціями.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Перу Бехтерєва належать понад 600 наукових праць[1][2]. Він відкрив нові провідні шляхи мозку, з'ясував роль окремих нервових центрів, відкрив ряд нових нервових центрів, вніс багато нового у тлумачення функції рівноваги тіла.

Бехтерєв є одним з засновників анатомо-фізіологічного напряму в невропатології і психіатрії. Він встановив цілий ряд нових діагностичних симптомів і нових нормальних та патологічнихрефлексів, вперше описав кілька хворобливі симптоми і синдроми.

Розробив об'єктивні методи вивчення нервово-психічного розвитку дітей. Зробив першу спробу об'єктивно вивчити вплив колективу на психіку і поведінку людини. Виділив такі захворювання, як хвороблива задеревенілість хребта (Бехтєрева хвороба)та ін.

Видатний клініцист, успішно застосовував поєднання фізіотерапії і фармакотерапії, рентгенотерапії і психотерапії. Один з основоположників нейрохірургії і експериментальної психології в СРСР.

Він був одним з творців «об'єктивного» напряму в психології, що відіграв роль в боротьбі з ідеалізмом. В останнє десятиріччя свого життя еволюціонував від «об'єктивної психології» до «рефлексології». Намагаючись звести складні закони психіки і суспільного життя до фізико-механічних законів, впадав в механіцизм. Проте результати його конкретних досліджень рефлекторної діяльності мають велику наукову цінність. Бехтерєв мав дружні стосунки з вченими України. В 1905 на II з'їзді психіатрів у Києві він виступив з доповіддю. За радянської влади присвятив одну з своїх праць Київському інституту народної освіти.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Список публікацій на Google citations
  2. Список публикацій в світових бібліотеках (за версією VIAF)

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. Праці в бібліотеці Мошкова (рос.)
  3. Большая Медицинская Єнциклопедия // издательство «советская энциклопедия». — Москва, 1976  — т.3  — С.101