Бехтерєв Володимир Михайлович
| Бехтерєв Володимир Михайлович | |
 |
|
| Народився | 1 лютого 1857 Соралі |
|---|---|
| Помер | 24 грудня 1927 Москва |
| Громадянство |  Росія,  СРСР |
| Галузь наукових інтересів | неввропатологія, психіатрія, фізіологія |
| Alma mater | Петербузька військово-медична академія |
| Вчений ступінь | доктор медичних наук |
Володи́мир Миха́йлович Бе́хтерєв (*1 лютого 1857, с. Соралі — † 24 грудня 1927, Москва) — російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Народився в с. Соралі (нині Бехтерєво, Єлабужський район, Татарстан) колишньої Вятської губернії. В 1878 закінчив Петербузьку військово-медичну академію, і продовжив діяльність при кафедрі психіатрії. В 1881 захистив докторську дисертацію. В 1884 р. відряджений за кордон, де працював у Е. Дюбуа-Реймона, В. Вундта, Т. Мейнерта.
З 1885 завідував кафедрою психіатрії Казанського університету, де заснував клініку і лабораторію, а також перше в Росії товариство невропатологів і психіатрів (1892), журнал «Неврологический вестник» (1893).
З 1894 — професор Петербузької військово-медичної академії, а з 1897 — Жіночого медичного інституту.
В 1908 заснував Психоневрологічний інститут, що відіграв значну роль у розвитку російської науки. За радянської влади керував Інститутом мозку, редагував кілька наукових журналів, брав активну участі, в роботі Ленінградської Ради депутатів трудящих, виступав з численними лекціями.
[ред.] Наукова діяльність
Перу Бехтерєва належать понад 600 наукових праць. Він відкрив нові провідні шляхи мозку, з'ясував роль окремих нервових центрів, відкрив ряд нових нервових центрів, вніс багато нового у тлумачення функції рівноваги тіла.
Бехтерєв є одним з засновників анатомо-фізіологічного напряму в невропатології і психіатрії. Він встановив цілий ряд нових діагностичних симптомів і нових нормальних та патологічнихрефлексів, вперше описав кілька хворобливі симптоми і синдроми.
Розробив об'єктивні методи вивчення нервово-психічного розвитку дітей. Зробив першу спробу об'єктивно вивчити вплив колективу на психіку і поведінку людини. Виділив такі захворювання, як хвороблива задеревенілість хребта (Бехтєрева хвороба)та ін.
Видатний клініцист, успішно застосовував поєднання фізіотерапії і фармакотерапії, рентгенотерапії і психотерапії. Один з основоположників нейрохірургії і експериментальної психології в СРСР.
Він був одним з творців «об'єктивного» напряму в психології, що відіграв роль в боротьбі з ідеалізмом. В останнє десятиріччя свого життя еволюціонував від «об'єктивної психології» до «рефлексології». Намагаючись звести складні закони психіки і суспільного життя до фізико-механічних законів, впадав в механіцизм. Проте результати його конкретних досліджень рефлекторної діяльності мають велику наукову цінність. Бехтерєв мав дружні стосунки з вченими України. В 1905 на II з'їзді психіатрів у Києві він виступив з доповіддю. За радянської влади присвятив одну з своїх праць Київському інституту народної освіти.
[ред.] Посилання
- Сайт присвячений В. М. Бехтєреву (рос.)
- Доповідь В.М. Бехтєрева про навіювання (рос.)
- Біографічні матеріали про В. М. Бехтєрева Проект Хронос. (рос.)
- Біографічна стаття в словнику «История психологии в лицах» (рос.)
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Праці в бібліотеці Мошкова (рос.)
- Большая Медицинская Єнциклопедия // издательство «советская энциклопедия». — Москва, 1976 — т.3 — С.101
