Вільшани (Польща)
Село
 Координати 49°44′36″ пн. ш. 22°38′12″ сх. д. / 49.74361111002777847° пн. ш. 22.63694444002777928° сх. д.Координати: 49°44′36″ пн. ш. 22°38′12″ сх. д. / 49.74361111002777847° пн. ш. 22.63694444002777928° сх. д.
|
Вільшани (пол. Olszany) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 542 особи (2011[1]).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 3 кілометри на південь від центру гміни села Красічина, 11 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 56 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія[ред. | ред. код]
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1880 р. Вільшани належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 816 жителів і 68 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 23 римо-католиків).[2]
У 1939 році в селі проживало 850 мешканців, з них 810 українців-грекокатоликів, 25 українців-римокатоликів, 10 поляків, 5 євреїв[3]. Село було центром об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[4]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 11 українців. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту в 1947 р. в етнічній чистці під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[5]. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква[ред. | ред. код]
Вперше церква в селі документується в 1542 р.
У 1924 р. на місці попередньої мурованої і зруйнованої під час війни українці збудували нову греко-католицьку церкву св. Михаїла. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 280 | 60 | 205 | 15 |
| Жінки | 262 | 60 | 155 | 47 |
| Разом | 542 | 120 | 360 | 62 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільшани (Польща)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Olszanka 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 506. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |