Вілєнкін Наум Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наум Якович Вілєнкін
рос. Наум Яковлевич Виленкин
Народився 30 жовтня 1920(1920-10-30)
Москва
Помер 19 жовтня 1991(1991-10-19) (70 років)
Москва
Громадянство СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів математика
Alma mater Московський державний університет
Нагороди премія ім. К. Д. Ушинського 1-го ступеня

Наум Якович Вілєнкін (30 жовтня 1920, Москва — 19 жовтня 1991) — відомий математик і популяризатор математики.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Московський державний університет (1942), доктор фізико-математичних наук (1950), професор (1951). З 1943 року працював у різних вишах, з 1961 року — в Московському заочному педагогічному інституті.

Перші роботи, а також дисертація Вілєнкіна, були присвячені теорії топологічних груп. Розвиваючи теорію характерів Понтрягіна, встановив зв'язок між системами характерів нульвимірних компактних абелевих груп, відомих також як системи Вілєнкіна, з класом ортонормованих систем кусково сталих функцій. Починаючи з 50-их років і по сьогоднішній день введені Вілєнкіним системи активно вивчаються у зв'язку з широким застосуванням в області цифрової обробки сигналів.

З середини 50-их працював над вивченням теорії представлень груп Лі, де отримав ряд результатів, пов'язаних з нескінченновимірними представленнями, побудованими Гельфандом і Наймарком.

Є автором широко відомої монографії «Спеціальні функції та теорія представлень груп» (1965, 1991), яка потім була (спільно з А. У. Клімиком) перетворена на «Representations of Lie groups and special functions» (1991−1993, 1995).

Написав науково-популярні книги «Розповіді про множини», «Комбінаторика», ряд шкільних підручників з математики.

Н. Я. Вілєнкіну присуджена премія ім. К. Д. Ушинського 1-го ступеня, 2-а премія на науково-популярні книги. Н. Я. Віленкін нагороджений знаком «Відмінник народної освіти»[1].

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Н. Я. Виленкин О равномерной непрерывности функции // Математическое просвещение. — М.: ГИТТЛ, 1957. — В. 1. — С. 168-200.
  • Н. Я. Виленкин, И. М. Гельфанд, Некоторые применения гармонического анализа. Оснащенные гильбертовы пространства / Обобщенные функции.— Вып. 4.— М.: Физматгиз, 1961.
  • Н. Я. Виленкин, И. М. Гельфанд, М. И. Граев, Интегральная геометрия и связанные с ней вопросы теории представлений / Обобщенные функции.— Вып. 5.— М.: Физматгиз, 1962.
  • Н. Я. Виленкин, Специальные функции и теория представлений групп.— М.: Наука, 1965.
  • Н. Я. Виленкин. Метод последовательных приближений.— М.: Физматгиз, 1968.
  • Н. Я. Виленкин Комбинаторика. — М.: Наука, 1969. — 328 с.
  • Н. Я. Виленкин Рассказы о множествах. — М.: Наука, 1969. (3-е издание, МЦМНО, 2005)
  • Н. Я. Виленкин Популярная комбинаторика. — М.: Наука, 1975. — 208 с.
  • Г. Н. Агеев, Н. Я. Виленкин, Г. М. Джафарли, А. И. Рубинштейн, Мультипликативные системы функций на нульмерных группах.— Баку: ЭЛМ, 1981
  • Н. Я. Виленкин, В поисках бесконечности.— М.: Наука, 1983.
  • Н. Я. Виленкин, А. С. Чесноков, С. И. Шварцбурд, Математика. Учебник для 4 класса средней школы.— М.: Изд-во «Прсвещение», 1984.
  • Н. Я. Виленкин, Р. К. Таварткяладзе, О путях совершенствования содержания и преподавания школьного курса математики.— Тбилиси: Изд-во Тбилисского университета, 1985.
  • Н. Я. Виленкин. Функции в природе и технике. Книга для внеклассного чтения в IX–X классах. М.: Просвещение, 1985.
  • Н. Я. Виленкин, И. Я. Депман, За страницами учебника математики.—М.: Просвещение, 1989.
  • Статьи Н. Я. Виленкина в журнале Квант

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ф. И. Карпелевич, А. У. Климык, Л. М. Коганов, М. А. Ольшанецкий, В.-Б. К. Рогов, А. И. Рубинштейн, Я. А. Смородинский Наум Яковлевич Виленкин (к семидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 1991. — В. 3 (279). — Т. 46. — С. 215—217.

Література[ред.ред. код]