Річард Докінз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річард Докінз
англ. Clinton Richard Dawkins
Richard Dawkins Cooper Union Shankbone.jpg
Річард Докінз у 2010 році
Народився 26 березня 1941(1941-03-26) (73 роки)
Найробі, Кенійська колонія
Місце проживання Оксфорд, Англія
Національність британець
Галузь наукових інтересів етологія та еволюційна біологія
Заклад Оксфордський університет, Каліфорнійський університет у Берклі
Alma mater Оксфордський університет
Відомий завдяки: гено-центричний погляд на еволюцію, концепція мему, критика релігії, захист атеїзму та раціоналізму

Рі́чард До́кінз (англ. Clinton Richard Dawkins; 26 березня 1941) — англійський інтелектуал, еволюційний біолог, засновник меметики, відомий як популяризатор науки та атеїстичних поглядів.

Річард Докінз став відомим у 1976 році завдяки своїй книзі «Егоїстичний ген» , яка популяризувала гено-центричний погляд на еволюцію і презентувала концепцію «мему». У 1982 році вийшла наступна книга Докінза «Розширений фенотип», яка вважається однією з найвпливовіших книг сучасної еволюційної біології. Вона розвиває ідею, що фенотипні ефекти гену не обов'язково обмежені тілом організму і можуть поширюватись у середовище, включаючи тіла інших організмів.

Докінз є відомим критиком креаціонізму та теорії розумного задуму. В книзі «Сліпий годинникар», що вийшла у 1986 році, він демонструє як сліпий природний відбір здатний створити складні живі організми без втручання Творця. Докінз бере активну участь в теле- та радіопередачах на теми еволюційної біології, креаціонізму і релігії та у створенні документальних науково-популярних фільмів.

У 2006 році була видана книга Докінза «Бог як ілюзія»[1], що стала світовим бестселером. В ній доводиться, що надприродний творець швидше за все не існує і що віра в нього є маренням — сталим хибним переконанням.[2] Станом на січень 2010 року було продано більш ніж 2 мільйони екземплярів англомовної версії книги[3] та зроблено переклади більш ніж 30-ма мовами.

Біографія[ред.ред. код]

Річард Докінз народився у Найробі, колонії Британської Імперії Кенія[4] в родині військового. Разом із батьками повернувся до Англії у віці 8 років.

Докінз розповідає про своє дитинство як про «звичайне англійське виховання» і зізнається, що почав сумніватися в існуванні Бога у віці 9 років, але пізніше переглянув свою точку зору, оскільки його переконав так званий аргумент від Творця — доказ існування Творця на основі видимого порядку, цілеспрямованості, красоти в природі. Проте, Докінз приходить до висновку, що звичаї англіканської церкви абсурдні, і в більшому ступені диктують моральні правила, ніж говорять про Бога. Пізніше, коли він усвідомив процес еволюції, він зрозумів, що природний відбір міг створити різноманітність форм матеріального життя без необхідності участі Творця.

У 1954—1959 роках Докінз навчався в школі Оундл. Потім вивчав зоологію в  Бейлліол-коледжі, де його науковим керівником був Нобелівський лауреат, етолог Ніколас Тінберген. Докінз закінчив коледж у 1962 році і продовжив навчання під керівництвом Тінберга в  Оксфордському університеті, де отримав ступені магістра і доктора наук в 1966 році. Він залишився на кафедрі в якості асистента ще на рік. Дослідження Докінза в цей період торкалися питання поведінки тварин в ситуації прийняття рішення. У 1967—1969 роках Докінз працював асистентом професора зоології у  Каліфорнійському університеті в Берклі. В цей час він долучається до кампанії проти війни у В'єтнамі, бере участь у демонстраціях.

В 1970 році Докінз повернувся в Оксфорд і став викладачем, а в 1990 — лектором зоології. В 1995 році він стає професором кафедри Оксфордського університету імені Чарльза Симонії; основним обов'язком на цій посаді є популяризація наукових досягнень. Після 1970 року Докінз був також науковим співробітником в Оксфордському Нью-Коледжі. У 70-х роках він зосередився на популяризації науки про життя серед широкої аудиторії, і 1976 року видав свою відому і впливову книгу «Егоїстичний ген», яка принесла йому світову відомість.

Невтомний Докінз працював редактором багатьох відомих журналів і був консультантом редакцій «Енциклопедії Енкарта» і «Енциклопедії Еволюції», був головним редактором журналу «Рада з вільного дослідження Вічного Гуманізму». Був членом редакційної колегії журналу «Скептик». Є членом численних премій (Премія Фарадея Королівського Співтовариства, Премія Британської академії телебачення), президентом відділу біологічних наук британської Асоціації розвитку науки.

В 2004 році Коледж Бейлліол заснував Приз Докінза, який присуджується за видатні дослідження в галузі екології та поведінки тварин, життя яких можуть опинитися під загрозою внаслідок діяльності людини.[5]

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Еволюційна біологія[ред.ред. код]

У своїх наукових працях Докінз розвинув гено-центричний погляд на еволюцію. Цю позицію він описав в своїх книгах «Егоїстичний ген» та «Розширений фенотип». Як етолог, що вивчає поведінку тварин та її роль в природному відборі, він висунув ідею, згідно з якою ген є ключовою одиницею відбору в еволюції.

Основні праці[ред.ред. код]

Науково-популярні книги[ред.ред. код]

Статті[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела інформації[ред.ред. код]

  1. Україниською мовою книга не перекладена. Російськомовний переклад має назву «Бог как иллюзия», але точніший переклад англійської назви The God Delusion — «Марення Богом».
  2. Dawkins, Richard (2006). The God Delusion. Transworld Publishers. с. 5. ISBN 0-5930-5548-9. 
  3. «Sales figures for the God Delusion by Richard Dawkins: Factoids (Now with added poll)». The Wardman Wire. 2010-01-27. Процитовано 2010-02-06. 
  4. «Curriculum vitae of Richard Dawkins». The University of Oxford. Архів оригіналу за April 23, 2008. Процитовано 2008-03-13. 
  5. «The Dawkins Prize for Animal Conservation and Welfare». Balliol College, Oxford. 9 November 2007. Архів оригіналу за September 12, 2007. Процитовано 2008-03-30. 
  6. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.