Генрі Форд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генрі Форд
англ. Henry Ford
Henry ford 1919.jpg
Фото 1919 року.
Народився 30 липня 1863(1863-07-30)
Дірборн, Мічіган, США США
Помер 7 квітня 1947(1947-04-07) (83 роки)
Дірборн, Мічіган, США США
Громадянство США США
Національність американець
Діяльність конструктор автомобілів
Родичі Вільям та Мері Форд
Дружина Клара Джейн Брайант
Діти Едсель

Ге́нрі Фо́рд (англ. Henry Ford; * 30 липня 1863(18630730), Дірборн, Мічіган, США[1] — † 7 квітня 1947, Дірборн, США) — конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор», перший віце-президент Співтовариства автомобільних інженерів SAE (нині — SAE International), також один з найбагатших людей усіх часів[2].

Вперше почав використовувати промисловий конвеєр.

Деякі джерела стверджують, що Г. Форд у 1894 р. став магістром масонської ложі «Палестина», а пізніше був у ложі «Сіон»[3]. В роки Другої світової війни був тісно пов'язаний з німецькою розвідкою, виступав проти допомоги СРСР.[4]

Форд був неоднозначною особистістю. Під його іменем у 1920 р. опублікована книга «Міжнародне єврейство»[5], яку пізніше активно використовувала нацистська пропаганда. У 1938 р. нагороджений орденом Орден Заслуг германського орла.

Історія життя[ред.ред. код]

Ще в далекому 1847 році дід майбутнього інженера — Джон, покинув рідні краї Ірландії та відправився через океан в невідому Америку. Невдовзі син Джона — Вільям став фермером з великим господарством в Штаті Мічіган. 30 липня 1863 року у нього народився перший син Генрі. З батьківської ферми розпочався його шлях до автомобільного трону. Батько вважав сина ледащим, тому що Генрі за будь-яку роботу на фермі, брався з неохотою: годував курей, доїв корів. Вже в ранньому дитинстві, він думав, що багато можна робити по іншому — яким-небудь іншим способом. Наприклад, щодня він повинен був носити воду, піднімаючись крутими сходами. В нього була ідея прокласти трубу. Але цього не підтримав, його батько. Вдосконалення тільки для ледарів — коли ти чесно, в повну силу, працюєш, тобі вони не потрібні, так казав Вільям Форд.

Генрі любив більше матір[6]. Вона виховувала ще п'ятьох дітей, але приділяла для старшого час, щоб і поговорити від душі і книгу наніч почитати.

Пройде немало років та новоспечений президент «Форд Мотор Компані» передусім введе на своєму заводі таке правило — жінок на роботу наймати тільки в крайньому випадку. Справа жінки — це дім, сім'я. Якщо ж прийняті в компанію дівчата виходили заміж їм відразу відмовляли в роботі.

Від корів до годинників та моторів[ред.ред. код]

Коли сину виповнилось дванадцять, батько подарував йому кишеньковий годинник. Той не втерпів від цікавості та відкрив викруткою кришку, і йому відкрилось дещо дивовижне. Частинки механізму взаємодіяли між собою, одне коліщатко рухало інше, кожен гвинтик тут був важливий. Розібравши та склавши годинник[7] хлопець довго міркував. Що є світ, як не один великий механізм? Один рух народжується від іншого, все має свої важелі. Щоб добитися успіху, потрібно тільки знати, на які важелі натискати. Механізм — ніщо без досвідченого механіка. Він — мертвий, якщо немає того, хто може запустити, а при необхідності відремонтувати. Генрі швидко навчився ремонтувати годинники і деякий час навіть підпрацьовував, об'їжджаючи навколишні ферми та бравши в ремонт хронометри, що зупинились. Другим потрясінням стала зустріч з локомобілем. Генрі з батьком повертались на возі з міста, коли їм зустрілась величезна, оповита паром самохідна машина. Обігнавши віз та налякавши коней, димляче та шипляче чудовисько промайнуло повз них та помчалось далі. В цю мить Генрі пів життя віддав би, щоб бути там, в кабіні шофера, а не на візку, що поволі тягнуть пара коней.

Мері Форд, мати Генрі, померла коли сину тільки виповнилось 13 років. Ще через 4 роки, він втік з дому й подався в Детройт, через те що не хотів ставати фермером, як його батько. В Детройті його ніхто не чекав та і грошей було, як кіт наплакав.

На заводі, куди він влаштувався робили вагони для конки. Тут він довго не затримався. Йому було достатньо подивитися на зламаний механізм, щоб зрозуміти в чому несправність. Йому стали заздрити, та зробили все щоб вижити з заводу. Потім Генрі влаштувався на судноремонтний завод братів Флауєр. Ночами він підробляв ремонтом годинників, щоб було чим платити за кімнату.

Невдовзі перейшов працювати механіком на локомобілях фірми «Вестінгауз», де йому забажалося створити маленький «легковий» локомобіль, на пару. Власноручно зроблений саморобний візок на велосипедних колесах, він продав одному фермеру. Це був його перший продаж, причому досить невигідний, враховуючи скільки сил, часу та власних коштів вклав Форд у своє творіння. В той час батько Генрі вирішив знайти та забрати сина додому: запропонував 40 акрів землі з умовою, що той ніколи в своєму житті не скаже слово «машина». Несподівано Генрі відповів згодою. Батько навіть не зрозумів, що син його підманув.

Найкраща у світі Клара[ред.ред. код]

Справа була в тому, що він задумав одружитися. Клара Брайант була молодше його на три роки. Вони познайомилися на сільських танцях. Форд був блискучим танцюристом і вразив дівчину тим, що показав їй свої кишенькові годинники і заявив, що зробив їх сам. Їх пов'язувало багато — також як і Генрі, Клара народилася в родині фермера, не гребувала ніякою роботою. Батьки дівчини — люди побожні та суворі, звичайно, не віддали б її за юнака без гроша за душею, без землі і дому. Так що пропозиція Форда-старшого прийшлась до речі. Побудувавши нашвидку на своїй ділянці затишний будиночок, Генрі оселився в ньому з молодою дружиною. Клара дуже нагадувала Мері Форд — така ж добросердечна, домовита. Важко стати королем, коли в тебе ніхто не вірить. Багато років по тому автомобільний монарх скаже: «Моя дружина вірила в мій успіх ще міцніше, ніж я. Такою вона була завжди». Клара могла годинами слухати міркування чоловіка про ідею створення самохідних екіпажів. Протягом довгого сімейного життя вона завжди вміла зберігати елегантний баланс — цікавилася справами чоловіка, але ніколи не втручалася в них. Будиночок був завалений різними науково-технічними журналами — Генрі скрупульозно стежив за всіма спробами створення автомобіля. Час йшов. І одного разу Форд-старший виявив затишний будиночок покинутий молодятами — Генрі з Кларою несподівано переїхали в Детройт, де Форд поступив працювати в Детройтську електричну компанію інженером. На новій роботі він зумів розставити все по місцях. Вдень працював, а ночі проводив у невеликій клуні позаду будинку, де конструював двигун для свого самохідного екіпажу.

У листопаді 1893 року Клара подарувала Форду сина. Хлопчика назвали Едсел. Король ніколи не забував наданих йому послуг. Коли була створена «Форд Мотор Компані», лікар, що колись приймав у Клари пологи, завжди міг отримати тут будь-яке техобслуговування безкоштовно.

У тому ж році, що й Едсел, з'явилося на світ ще одне дітище Форда. Під Різдво, прямо на кухню, де дружина готувала індика, Генрі приніс мотор. Він велів Кларі однією рукою тримати сулію з якоюсь рідиною, а іншою — повернути великий гвинт. Мотор завівся, і кімната наповнилася вихлопами. Форд засяяв від щастя майже так само, коли почув перший крик Едсела. Незабаром мотор був встановлений на візку, і його витвір на довгий час виявився першою і єдиною машиною в Детройті. "…Вона виробляла багато шуму і лякала коней, — згадував Форд, — я не міг зупинитися ніде у місті без того, щоб відразу навколо мого візка не збирався натовп народу. Якщо я залишав його одного, хоча б на хвилину, зараз же знаходився цікавий, який пробував на нім їздити. В кінці кінців, я почав носити при собі ланцюг і повинен був прив'язувати візок до ліхтарного стовпа, якщо залишав його де-небудь ".

Фото[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Генрі Форд був переконаним прибічником реінкарнації. Так, він вважав, що в своєму останньому втіленні загинув як солдат в Битві при Геттисбергу.
  • Також є дані, що Генрі Форд був вегетаріанцем.

Примітки[ред.ред. код]

  1. www.hfmgv.org The Henry Ford Museum: The Life of Henry Ford(англ.)
  2. Finance.ua: Найбагатша людина в історії за власним капіталом
  3. Holtorf J. Die verschwiegene Bruderschaft. — Muenchen, 1984
  4. Жребий брошен
  5. Г. Форд. «Міжнародне єврейство»
  6. Ford, My Life and Work, 24; Edward A. Guest "Henry Ford Talks About His Mother, " American Magazine, July, 1923, 11-15, 116–120.(англ.)
  7. Ford, My Life and Work, 22-24; Nevins and Hill, Ford TMC, 58.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]