Гетьман Вадим Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гетьман Вадим Петрович
Vadym Hetman portrait.jpg
Народився 12 липня 1935
Снітин, Полтавська область
Помер 22 квітня 1998
Київ, Україна, убивство
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик, фінансист
Титул Герой України (посмертно)
Нагороди
Герой України
Почесна відзнака Президента України
Орден «Знак Пошани»
В.Гетьман і В.Ющенко в НБУ, 1995 р.
В.Гетьман біля Верховної Ради України, 1996 р.
Надгробок Вадима Гетьмана на Байковому цвинтарі в Києві.
Мемеоріальна дошка Вадиму Гетьману на Подолі

Ге́тьман Вади́м Петро́вич (*12 липня 1935, с. Снітин, Лубенського району, Полтавської області — †22 квітня 1998, м. Київ) — український політик та фінансист. Вбитий у 1998 році.

Зміст

[ред.] Освіта

Народився в родині сільського вчителя. Закінчив Київський фінансово-економічний інститут.

[ред.] Діяльність фінансиста

Працював у банківських, фінансових та планових структурах Запорізького обласного виконавчого комітету.

З 1975 по 1987 рік — перший заступник голови Держкомітету України з цін.

З 1987 року очолив Український республіканський Агропромбанк, з 1990 року — акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна». У 1992 році — голова правління НБУ. З 1993 року — голова біржового комітету УМВБ.

[ред.] Діяльність політика

З 1992 року — член Координаційної Ради з питань економічних реформ в Україні.

Народний депутат України 1-го і 2-го скликань. Заступник голови постійного Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності. Керівник депутатської групи «Незалежні».

У вересні 1996 року висувався на посаду заступника голови Верховної Ради України. Брав активну участь у розробці та прийнятті Конституції України.

[ред.] Звання

[ред.] Нагороди

[ред.] Обставини убивства

22 квітня 1998 Вадим Гетьман був застрелений у ліфті київського будинку, де він мешкав. Підозрюваного в його вбивстві було затримано лише в 2002. Ним виявився 29-річний на момент убивства Сергій Кулєв, член так званої «Банди Кушніра», донбаського злочинного угрупування. Після довгого процесу у квітні 2003 Луганський апеляційний суд засудив Сергія Кулєва до пожиттєвого ув'язнення з конфіскацією майна. У серпні 2005 Сергій Кулєв направив до Верховного Суду України листа з проханням про помилування. Він дотепер перебуває у в'язниці.

[ред.] Основні дати життя і діяльності

  • 1956 р. — закінчив Київський фінансово-економічний інститут, після чого працював у різних фінансових і планових органах Запорізької області.
  • 1975 р. — перший заступник голови Державного комітету УРСР з цін.
  • 1987 р. — голова правління Агропромислового банку УРСР (з 1990-го — банк «Україна»). На цій посаді перебував до березня 1992-го,
  • березень 1992-го — обраний головою правління Національного банку України.
  • 1990 р. — став народним депутатом.
  • 1994 р. — удруге обраний народним депутатом.
  • 1997 р. — присудження премій «Парламентарій 1996 року», «Фінансист 1997 року».
  • 22 квітня 1998 р. — вбитий у під'їзді власного будин­­ку.
  • 11 липня 2005-го Гетьманові посмертно присвоєно звання Героя України.

[ред.] Увічнення пам'яті

Невдовзі після загибелі на знак пам'яті про Вадима Гетьмана було встановлено камінь перед входом до будівлі Національного банку України на вул. Інститутській в Києві.

12 липня 2005 на фасаді будинку № 13 по вулиці Суворова, в якому жив і був убитий Вадим Гетьман, було встановлено меморіальну дошку на його честь.

У 2005 іменем Вадима Гетьмана було названо Київський національний економічний університет, який є спадкоємцем інституту, де він навчався у 1950-их роках.

19 квітня 2006 іменем Вадима Гетьмана було названо Індустріальну вулицю міста Києва.

Іменем Вадима Гетьмана названо кубок вітрильної регати.

[ред.] Примітки

[ред.] Джерела

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Попередник: Голови Національного банку України
Наступник:
Володимир Матвієнко
Віктор Ющенко
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами