Гетьман Вадим Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гетьман Вадим Петрович
Vadym Hetman portrait.jpg
Народився 12 липня 1935(1935-07-12)
Снітин, Полтавська область
Помер 22 квітня 1998(1998-04-22) (62 роки)
Київ, Україна, убивство
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик, фінансист
Титул Герой України (посмертно)
Посада Голова Національного банку України
Попередник Матвієнко Володимир Павлович
Наступник
Автограф Автограф — Гетьман Вадим Петрович
Vadym Hetman Signature 1992.png
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Почесна відзнака Президента України
Орден «Знак Пошани»
В.Гетьман і В.Ющенко в НБУ, 1995 р.
В.Гетьман біля Верховної Ради України, 1996 р.
Мемеоріальна дошка Вадиму Гетьману на Подолі

Ге́тьман Вади́м Петро́вич (* 12 липня 1935, с. Снітин, Лубенського району, Полтавської області — 22 квітня 1998, Київ, Україна) — український політик та фінансист. Вбитий у 1998 році.

Освіта[ред.ред. код]

Народився в родині сільського вчителя. Закінчив Київський фінансово-економічний інститут.

Діяльність фінансиста[ред.ред. код]

Працював у банківських, фінансових та планових структурах Запорізького обласного виконавчого комітету.

З 1975 по 1987 рік — перший заступник голови Держкомітету України з цін.

З 1987 року очолив Український республіканський Агропромбанк, з 1990 року — Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна». У 1992 році — голова правління НБУ. З 1993 року — голова біржового комітету УМВБ.

Діяльність політика[ред.ред. код]

З 1992 року — член Координаційної Ради з питань економічних реформ в Україні.

Народний депутат України 1-го і 2-го скликань. Заступник голови постійного Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності. Керівник депутатської групи «Незалежні».

У вересні 1996 року висувався на посаду заступника голови Верховної Ради України. Брав активну участь у розробці та прийнятті Конституції України.

Звання[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Загибель[ред.ред. код]

22 квітня 1998 Вадим Гетьман був застрелений у ліфті київського будинку, де він мешкав. Підозрюваного у цьому вбивстві було затримано лише в 2002. Ним виявився 29-річний на момент злочину Сергій Кулєв, член так званої «Банди Кушніра», донбаського злочинного угруповання. Після довгого процесу у квітні 2003 Луганський апеляційний суд засудив С. Кулєва до пожиттєвого ув'язнення з конфіскацією майна. У серпні 2005 С. Кулєв направив до Верховного Суду України листа з проханням про помилування. Він дотепер перебуває у в'язниці.

Основні дати життя і діяльності[ред.ред. код]

  • 1956 р. — закінчив Київський фінансово-економічний інститут, після чого працював у різних фінансових і планових органах Запорізької області.
  • 1975 р. — перший заступник голови Державного комітету УРСР з цін.
  • 1987 р. — голова правління Агропромислового банку УРСР (з 1990-го — банк «Україна»). На цій посаді перебував до березня 1992-го.
  • березень 1992-го — обраний головою правління Національного банку України.
  • 1990 р. — став народним депутатом.
  • 1994 р. — удруге обраний народним депутатом.
  • 1997 р. — присудження премій «Парламентарій 1996 року», «Фінансист 1997 року».
  • 22 квітня 1998 р. — вбитий у під'їзді власного будин­­ку.
  • 11 липня 2005-го Гетьманові посмертно присвоєно звання Героя України.

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

Невдовзі після загибелі на знак пам'яті про Вадима Гетьмана було встановлено камінь перед входом до будівлі Національного банку України на вул. Інститутській в Києві.

12 липня 2005 на фасаді будинку № 13 по вулиці Суворова, в якому жив і був убитий Вадим Гетьман, було встановлено меморіальну дошку на його честь.

У 2005 іменем Вадима Гетьмана було названо Київський національний економічний університет, який є спадкоємцем інституту, де він навчався у 1950-их роках.

19 квітня 2006 іменем Вадима Гетьмана було названо Індустріальну вулицю міста Києва.

Іменем Вадима Гетьмана названо кубок вітрильної регати.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Голови Національного банку України Наступник:
Володимир Матвієнко Віктор Ющенко