Лубенський район (1923—2020)
| Лубенський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Полтавська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Полтавська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5322800000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 31 863 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1378 км² | ||||
| Густота: | 23.1 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5361 | ||||
| Поштові індекси: | 37510—37574 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Лубни | ||||
| Сільські ради: | 26 | ||||
| Села: | 81 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Угляниця Григорій Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Циганенко Олександр Миколайович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Лубенська РДА Лубенська райрада | ||||
| Адреса: | 37503, Полтавська обл., м. Лубни, пл. Академіка Бекетова, 19 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Лу́бенський райо́н — колишній район України в північно-західній частині Полтавської області з адміністративним центром у місті Лубни, який існував протягом 1930—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Загальна площа району становила 137,8 тис. км². У районі було 82 населених пункти. Населення району становило 40,8 тис. осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Лубенський район розташовувався у північно-західній частині області, в межах Полтавської рівнини. Територія Лубенщини межувала з Хорольським, Миргородським, Лохвицьким, Чорнухинським, Пирятинським, Гребінківським та Оржицьким районами Полтавщини.
| Пирятинський район Гребінківський район |
Чорнухинський район | Лохвицький район |
| Оржицький район | 
|
Миргородський район |
| Оржицький район | Хорольський район | Хорольський район |
Річки району: Сула, Удай, Сліпорід, Березоточна, В'язівець, Сулиця та інші.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Олександрівську сільраду Лубенського району до складу Оржицького району.[2]
Економіка[ред. | ред. код]
На території району діяли 4 промислових і 32 сільськогосподарських підприємства. Сільськогосподарські підприємства мали такі напрямки діяльності: вирощування зернових культур, цукрового буряку та розвиток тваринництва.
Основною формою власності підприємств була колективна, основана на приватній власності на землю та майно. З 32 сільськогосподарських підприємств — 23 товариства з обмеженою відповідальністю, 3 кооперативи, 2 приватних підприємства, 1 державне підприємство, 2 відкритих акціонерних товариства, 1 закрите акціонерне товариство. Крім того, в районі працювали 105 дрібних селянсько-фермерських господарств.
Транспорт[ред. | ред. код]
Районом проходив автошляхами E40М03.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 17 846 | 3070 | 2153 | 5165 | 4811 | 2532 | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 22 279 | 3055 | 2103 | 5070 | 5788 | 5551 | 712 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 38892 | 96,92% |
| росіяни | 873 | 2,18% |
| білоруси | 147 | 0,37% |
| молдовани | 59 | 0,15% |
| поляки | 26 | 0,06% |
| інші | 131 | 0,33% |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 39105 | 97,45% |
| російська | 841 | 2,10% |
| білоруська | 83 | 0,21% |
| молдовська | 30 | 0,07% |
| вірменська | 18 | 0,04% |
| інші | 51 | 0,13% |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У районі функціонували 18 середніх, 16 неповних середніх та 9 початкових шкіл, в яких навчається 5081 учень.
Медичне обслуговування населення здійснювали: районна лікарня на 365 ліжок, 3 диспансери, 5 сільських дільничних лікарень, 9 лікарняних амбулаторій, 51 фельдшерсько-акушерський пункт, амбулаторно-поліклінічне відділення для дорослих, дитяче поліклінічне відділення, стоматологічна поліклініка. Також в районі функціонували: санітарно-епідеміологічна станція, станція переливання крові, станція швидкої допомоги, дитячий протитуберкульозний санаторій, шпиталь інвалідів Великої Вітчизняної війни.
Культурно-просвітницьку роботу проводили 26 будинків культури, 33 клуби, 38 бібліотек. В селі Вовчик діяв філіал Лубенської дитячої музичної школи, Вовчицький народний історико-краєзнавчий музей та літературно-меморіальний в селі Біївці.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лубенського району було створено 58 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,33 % (проголосували 18 389 із 28 146 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,63 % (10 413 виборців); Юлія Тимошенко — 17,14 % (3 152 виборців), Олег Ляшко — 11,09 % (2 039 виборців), Анатолій Гриценко — 4,02 % (740 виборців), Сергій Тігіпко — 2,43 % (447 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,03 %.[5]
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович (1816–1875) — український письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець, мандрівник.
- Червоненко Степан Васильович (1915–2003) — український радянський компартійний діяч, дипломат.
- Тур Василь Захарович (1919–1986) — український радянський діяч, голова колгоспу, Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань.
- Симоненко Василь Андрійович (1935–1963) — український поет і журналіст, шістдесятник.
- Гетьман Вадим Петрович (1935–1998) — український політик та фінансист, 2-й Голова Національного банку України.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 20 лютого 2020 року № 114/2020-рп «Про призначення О.Циганенка головою Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лубенський район (1923—2020) |
|
