Лазаренко Павло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Іванович Лазаренко
Павло Іванович Лазаренко

Час на посаді:
28 травня 1996 — 18 червня 1997
Президент   Леонід Кучма
Попередник Марчук Євген Кирилович
Наступник Пустовойтенко Валерій Павлович

Народився 23 січня 1953(1953-01-23) (61 рік)
СРСР с. Карпівка
Широ­ківського району
Дніпропетровської області
УРСР
Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Громада»
Дружина 1. Тамара Іванівна Бровко (1954)
2. Оксана Андріївна Цикова
Діти сини Олександр (1979) та Іван (2004), дочки Катерина та Леся
Рідня Батько: Іван Трифонович Мати: Дарія Яківна
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПУ 15 травня 1990 18 червня 1992
2-го скликання
позапартійний 24 липня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
Всеукраїнське об'єднання «Громада» 12 травня 1998 7 лютого 2002

Лазаре́нко Павло́ Іва́нович (* 23 січня 1953, Карпівка) — 5-ий прем'єр-міністр України з 28 травня 1996 року по 18 червня 1997 року.

Родина[ред.ред. код]

Народився 23 січня 1953 р. в с. Карпівка Широ­ківського району Дніпропетровської області в селянській родині.

Батько — Іван Трифонович — народився в селі Гнідин (Бориспільського району на Київщині) 1926 року. Того ж року разом з батьками переїхав на Херсонщину.

Дід Трифон був садівником. У 1932 році разом із сім'єю перебрався з Херсонщини в село Карпівку, де заклав 34-гектарний сад. 1944 року пішов на фронт і не повернувся.

Іван Трифонович також садівник (насадив у Карпівці сад площею 560 га). У 28 років очолив у Карпівці колгосп, згодом був головою колгоспу у сусідньому селі Олександрія. Був членом Компартії з 1956 року.

Павло Лазаренко має двох братів — старшого Миколу і молодшого Івана.

Микола Іванович Лазаренко очолював сільраду в рідному селі батька — Гнідині (19751986), тепер працює на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті.

Іван Іванович Лазаренко очолював одне зі сільськогосподарських підприємств Новомосковського району Дніпропетровської області, в 2006 році обраний заступником голови Дніпропетровської обласної ради.

Кар'єра[ред.ред. код]

В 1970 році працював водієм в колгоспі «Зоря комунізму» Широківського району Дніпропетровської області.

З травня 1971 по червень 1973 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії, на кордоні з Афганістаном.

Після демобілізації навчався на агрономічному факультеті Дніпропетровського сільськогосподарського інституту, який закінчив з відзнакою у 1978 році, отримавши спеціальність вчений-агроном.

З 1978 по 1983 працював у колгоспі ім. Калініна Новомосковського району Дніпропетровської області на посадах агронома-організатора, головного-агронома, а з 1979 до 1983 року — голова правління колгоспу (обраний у 26-річному віці).

На початку 1984 року Лазаренка призначено начальником управління сільського господарства Царичанського райвиконкому.

З 1985 до 1987 року працював у Царичанському райкомі КПУ.

З 1987 до 1990 року — у Дніпропетровському обкомі КПУ, обіймав посади пов'язані з сільськогосподарським виробництвом і харчовою промисловістю.

У лютому 1990 року обраний головою ради агропромислового комплексу Дніпропетровської області.

У серпні 1991 року Лазаренка обрали першим заступником голови виконкому Дніпропетровської обласної ради. Окрім того його було призначено начальником обласного управління сільського господарства.

У березні 1992 року президент Леонід Кравчук призначив Лазаренка представником Президента України в Дніпропетровській області. Кандидатуру Лазаренка висунула рада конференції трудового колективу Дніпропетровського державного аграрного університету і її рішення підтримали понад 200 трудових колективів. Леонід Кучма в цей період пропонував іншу кандидатуру — Валерія Пустовойтенка. На цій посаді він пропрацював до 1994 р., після чого очолив обласну раду.

19 липня 1995 Лазаренко очолив Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

За поданням прем'єр-міністра України Є. Мар­чука Президент України Л. Кучма призначив П. Лазаренка 5 вересня 1995 р. першим віце-прем'єр-міністром.

28 травня 1996 р. Президент Л.Кучма затвердив, в межах повноважень передбачених чинним тоді Конституційним Договором, П. Лазаренка прем'єр-міністром України.

10 липня 1996 р. Верховна Рада затвердила П.Лазаренка прем'єр-міністром України.[1]

2 липня 1997 р. П. Лазаренка звільнено з поста голови уряду.

1998 року став народним депутатом і очолив депутатську фракцію «Громада».

Кримінальне переслідування та вигнання[ред.ред. код]

14 вересня 1998 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти П. Лазаренка за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Правосуддя Швейцарії засудило П. Лазаренка до ув'язнення за відмивання грошей у банках Швейцарії.

17 лютого 1999 року Верховна Рада України ухвалила рішення про зняття депутатської недоторканності з П. Лазаренка. За тиждень перед цим він виїхав з України. Перебував в ув'язненні під слідством у США, а також під слідством в Україні.

Працюючи на чолі уряду, звинувачувався опозиційною пресою в монополізації газового ринку України та злочинній корупції. Вважався лідером так званого дніпропетровського клану.
Згідно з рейтингом найбільших корупціонерів світу, складеному у 2008 р. Всесвітнім банком по спільній програмі з ООН «Повернення викрадених активів», Павло Лазаренко увійшов до десятки найкорумпованіших державних діячів світу.

Суд[ред.ред. код]

Судовий процес проходив в Сан-Франциско, оскільки в Каліфорнії його сім'я володіє ранчо. 25 серпня 2006 р. в Сан-Франциско Лазаренко був засуджений до 97 місяців тюремного ув'язнення і штрафу в 10 млн доларів за відмивання грошей і інші злочини. Більше п'яти років Лазаренко провів під домашнім арештом у власній квартирі в Сан-Франциско. Потім, як повідомляли українські ЗМІ з посиланням на бюро в'язниць США, термін утримання Лазаренка під вартою був скорочений на 7 місяців — до 1 листопада 2012 року. В результаті рішення судді сума доведених фінансових зловживань скоротилася до 4,5-5 млн доларів.

Після домашнього арешту значну частину покарання Лазаренко відбував у федеральній тюрмі Federal Correctional Institution міста Дублін (Каліфорнія). А за рік до визволення Павла Лазаренка перевели до в'язниці Federal Correctional Institution в місті Термінал Айленд поблизу Лос-Анжелеса[2]. 1 листопада 2012 року Павло Лазаренко був звільнений[3].

Відзнаки[ред.ред. код]

Доктор економічних наук (1997). Кандидат сільськогосподарських наук.

Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (XII.1995). Держ. службовець 1-го рангу (IV.1994).

Автор монографій: «Эколого-биологические основы сельськохозяйственного районирования территорий (на примере Днепропетровской области)» (1995), «Севооборот и функционирование агроценоза» (1996), «Экономическая и социальная направленность арендной модели хозяйствования» (1996, співавтор), «Научные основы реформирования аграрного производства при переходе к рынку» (1996, співавтор, редактор), «Україна — останній шанс: Стратегія національного порятунку» (1998).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Попередник: 5-й Прем'єр-міністр України
28 травня 199618 червня 1997
Наступник:
Марчук Євген Кирилович
Пустовойтенко Валерій Павлович