Джироламо Кардано
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Джироламо Кардано | |
Джироламо Кардано |
|
| Ім'я при народженні | Джироламо Кардано |
|---|---|
| Народився | 24 вересня 1501 Павія |
| Помер | 21 вересня 1576 Рим |
| Національність | італієць |
| Відомий | формула Кардано, карданний вал |
Джирола́мо Карда́но (*24 вересня 1501, Павія — 21 вересня 1576, Рим) — італійський фізик, математик, філософ, винахідник карданного механізму, автор формули для розв'язку кубічних рівнянь (1545).
[ред.] Біографія
Народився в Павії 24 вересня 1501. Син Фаціо Кардано, відомого адвоката, згадуваного Леонардо да Вінчі. У 1526 Джероламо закінчив Падуанський університет. Повернувся до Мілана, читав лекції з математики. Практикував в провінції, в 1539 був прийнятий в Колегію лікарів.
У вільний час Кардано складав гороскопи живих і мертвих (його послугами як астролога користувався сам Папа Римський), займався тлумаченням снів. Книга Кардано «Про тонкі матерії» (De subtilitate rerum) служила популярним підручником зі статики і гідростатики протягом всього XVII століття. Відомі міркування Кардано про створення вічного двигуна, про відмінність між електричним і магнітним тяжінням. Учений займався експериментальними дослідженнями і конструюванням різних механізмів (зокрема, валу, який тепер називається карданним). Кардано був пристрасним любителем азартних ігор. «Побічним продуктом» його любові до гри в кістки стала книга "Про азартні ігри" (De Ludo alea, 1563), що містить початки теорії ймовірності, формулювання закону великих чисел, деякі питання комбінаторики. Праця Кардано «Велике мистецтво» (Ars magna, 1545) став наріжним каменем сучасної алгебри. У ній зроблена перша спроба внести систему до вивчення рівнянь, проведені деякі операції з уявними числами. У цій же роботі був вперше опублікований спосіб рішення рівнянь третього і четвертого ступенів (рішення рівняння четвертого ступеня було знайдене учнем Кардано — Луїджі Феррарі). Публікація Ars magna викликала знамениту тяжбу Кардано щодо пріоритету в рішенні цієї задачі з Нікколо Тарталья, лектором з Венеції. Спосіб рішення кубічних рівнянь був знайдений Сципіоном дель Ферро з Болоньї ще в 1515. У 1535 Тарталья незалежно від нього винайшов свій метод і повідомив про нього Кардано, узявши з останнього клятву зберегти відкриття в таємниці. Проте Кардано опублікував в своїй книзі все відоме йому про кубічні рівняння, заявивши, що знав про зміст роботи Ферро і це звільняє його від всіх зобов'язань по відношенню до Тартальї. У 1546 Тарталья звинуватив Кардано у віроломстві. Тяжба закінчилася після публічного диспуту в 1548, в якому інтереси Кардано представляв Феррарі.
У 1562 Кардано був призначений професором до Болоньї, де в 1570 його заарештувала інквізиція. Залишок життя провів в Римі, намагаючись добитися прощення.
На схилі життя він писав в своїй автобіографії:
| « | Мета, до якої я прагнув, полягала в увічненні мого імені, оскільки я міг цього досягти, а зовсім не в багатстві або неробстві, не в почестях, не на високих посадах, не у владі | » |
Помер Кардано в Римі 21 вересня 1576.
[ред.] Праці
Повне зібрання творів Кардано (Opera omnia) містить 10 томів, надрукованих дрібним шрифтом. Ось список деяких його творів:
- De malo recentiorum medicorum usu libellus (1536) (медицина)
- Practica arithmetice et mensurandi singularis (1539) (математика)
- De Consolatione (1542)
- «Велике мистецтво» (Ars magna, 1545)
- De immortalitate (алхімія)
- Opus novum de proportionibus (механіка)
- Contradicentium medicorum (медицина)
- Exaereton mathematicorum
- «Про тонкість» (De subtilitate, 1547, щось ніби енциклопедії домашнього господарства)
- De libris propriis (1557, коментарі)
- «Про різноманіття речей» (De varietate rerum, 1559)
- Opus novum de proportionibus numerorum, motuum, ponderum, sonorum, aliarumque rerum mensurandarum. Item de aliza regula (1570)
- De vita propria (1576, автобіографія)
- Liber de ludo aleae (посмертно, теорія ймовірності в додаток до азартних ігор)
- De Musica (близько 1546, опубліковано в 1663)
Незважаючи на численність творів Кардано, в науці збереглися лише формула його імені, яку відкрив не він.

