Джордже Енеску
Джо́рдже Ене́ску (рум. George Enescu, *19 серпня 1881, село Лівені, поблизу Ботошані — †4 травня 1955, Париж) — румунський композитор, диригент, скрипаль, піаніст. Основоположник сучасної румунської композиторської школи.
Енеску належать три симфонії, три фортепіанних і два струнних квартети, три скрипкові й дві віолончельні сонати, вокальні твори на вірші французьких символістів й ін. Музика Енеску складалася під впливом європейського романтизму (Р.Шуман, Р.Вагнер, Брамс). Надалі вона, розвиваючись паралельно пошукам І.Стравінського, С.Прокоф'єва, а в оперному жанрі (опера «Едіп», 1910—1931) — Р.Штрауса, увібрала вплив нововіденської школи, неокласицизму, необарокко. На всіх цих стадіях незмінно важливим і характерним для Енеску було звертання до румунського фольклору (широко відомі дві його «Румунські рапсодії», 1901 і 1902). Багато творів Енеску залишилися незавершеними.
[ред.] Література
- Voicana M. George Enescu. București: Editura Academiei Republicii Socialiste România, 1971
- Malcolm N. George Enescu: his life and music. London: Toccata Press, 1990
- Samson J. Placing genius: the case of George Enescu. Trondheim: Norwegian University of Science and Technology, 2006
- Ямпольский И. М. Дж. Энеску. М., 1956
- Котляров Б. Я. Джордже Энеску. М., 1965
[ред.] Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Джордже Енеску |
