Диспенсаціоналізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Диспенсаціоналізм — школа протестантського християнського богослів'я, богословське вчення, яке полягає у розділенні всієї історії людства на кілька епох, диспенсацій. Англійське слово dispensation походить від давньогрецького οικονομια (управління, господарювання, доморядження) і означає певний Божий метод, яким він управляє людством. Слово "диспенсація" також вживається у значенні епоха, вік, період часу, коли Бог здійснює таке управління. Диспенсаціоналізм є протилежний "теорії завітів" або "ковенантній теорії", згідно з якою Бог уклав договір з Адамом, як представником людства.

Основні тези диспенсаціоналізму:

  • Ізраїль і Церква — дві різні формації. Обітниці щодо Ізраїлю повинні виконатися буквально в майбутньому. Ізраїль є дружиною Бога-Отця (Ягве), Церква — нареченою Ісуса Христа.
  • Буквальне (неалегоричне) історико-лексико-граматичне тлумачення Біблії. Біблію треба тлумачити буквально, окрім окремих випадків, де розумним є алегоричне тлумачення.
  • Спасіння у всі епохи (диспенсації) було і є по благодаті, через віру, без діл. На думку деяких богословів-диспенсаціоналістів об'єкт віри змінювався, але таким об'єктом завжди були обітниці Божі. В епоху Церкви спасіння дається через віру в Ісуса Христа, його заступницькій смерті за гріхи людства.

Диспенсаціоналізм почав розвиватися в XIX столітті, його засновниками і основоположниками є Джон Нельсон Дарбі, Кір Інгерсон Скоуфілд, Льюїс Сперрі Чейфер.

В Україні диспенсаціоналізм представлений Київською біблійною церквою "Слово Боже" та Львівською біблійною церквою "Слово Боже".

Посилання[ред.ред. код]

Львівська біблійна церква "Слово Боже"