Друга Українська дивізія (синьожупанників)
| Друга Українська дивізія | |
|---|---|
| На службі | квітень 1918 |
| Країни |
 УНР |
| Належність |
 Армія УНР |
| Тип | піхота |
| Чисельність | 6000 козаків та 300 старшин. |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
Володимир Пухтаєвич |
Друга Українська дивізія — дивізія сформована після Берестейського миру на підставі договору української мирової делегації з Німецькою імперією (заходами Союзу визволення України) з українських полонених із таборів у Німеччині: Раштат, Вецляр, Зальцведель.
Історія[ред. | ред. код]
Друга Українська дивізія була сформована, а потім роззброїна та розпущена у с. Голоби на Волині, ще перед її переїздом до Києва.
Чимало синьожупанників відіграло позитивну роль у державному житті України і увійшли до інших військових формацій. Спроби відновлення синьожупанників за Директорії УНР привели лише до створення 7 Синього полку в складі Третьої Залізної стрілецької дивізії.
Однострій[ред. | ред. код]
2-га Українська дивізія була повністю одягнена у ту форму, в якій вояки прибули до Ковельського повіту із таборів для військовополонених. Для презентабельності 10 березня в дивізію було відправлено 20 комплектів синьожупанної уніформи. Цей одяг було роздано штабу дивізії, німецькому сотнику — представнику німецького командування і дев'ятьом старшинам 8-го Українського козацького полку.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Синьожупанники // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Синьожупанники // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1736. — 1000 екз.
- Козаки-Синьожупанники Німеччина табір м. Вецляр
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||