Історія української гривні

Символ сучасної гривні

Назва «гривня» походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»). Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.

Перше згадування «гривні» у значенні грошової одниці зустрічається в «Повісті минулих літ». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги і лічби. В ХІ столітті слово «гривня» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. Монетні гривні проіснували до середини — другої половини ХІІІ століття, лише новгородські існували до кінця XV століття. Гривна існувала до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка».

Випуск гривневих банкнот розпочався завдяки прийняттю Центральною Радою Закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів» від 1 березня 1918, і 6 квітня перші гривневі банкноти з'явилися в обігу. Випуск гривень продовжився проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським, згодом був припинений і знову відновлений з приходом до влади Директорії.

Після поразки Директорії гривня припинила своє існування до 1991 року, коли в квітні 1991 року розпочалася робота над випуском нових грошей для Української РСР. В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996. Грошова реформа в Україні проводилася 2—16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.

Часи Київської Русі

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

Гривна — золота прикраса

Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам; В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась вдвічі).

Давньоруська срібна гривня

В ті часи існувало декілька видів гривен. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. — уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від «київської» до «новгородської» була «чернігівська» гривна, за формою дуже близька до «київської», а за вагою — до «новгородської». Але найцікавіша форма у «волзької» гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і «татарські гривни», що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.

Гривенник

Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою «гривна» почала вживатися назва «рубль». Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини — другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, — до кінця XV ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів. Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва — «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «злотників», а вони, в свою чергу, — на 25 «почок».

Часи УНР та Директорії

Гривня за часів УНР

Проголосивши своїм Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

2 гривні — робота В. Кричевського.

100 гривень УНР — робота Г. Нарбута.

500, 100 гривень

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдиш).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця. Відтак 30 березня 1918 р. було ухвалено Закон «Про випуск на 100 млн. знаків Держскарбниці». Емісія грошових знаків відбулася майже без зволікань, вже 6 квітня купюри номіналом у 25 та 50 крб. було випущено. Формальне завершення формування структури системи українських грошових знаків відбулося 18 квітня 1918 р., коли Центральною Радою було прийнято Закон «Про надання Міністрові фінансів права випустити розмінних марок». Розмінна монета у вигляді марок-шагів була випущена у обіг 8 липня 1918 р. вже за гетьманату П. Скоропадського.

Загалом Центральна Рада емітувала українських паперових грошових знаків на суму 115 млн. 626 тис. 300 крб., з яких було випущено купюр номіналом: у 100 крб. – на суму в 53 млн. 250 тис. крб.; у 25 та 50 крб. – на суму 58 млн. 920 тис. крб. Суми, як на той час, порівняно невеликі, адже за гіперінфляційного становища на ринку і паралічу економічного життя, їх було не так вже й багато. За таких умов неможливо було оздоровити й упорядкувати в Україні не лише фінансово-економічну ситуацію, а й соціально-політичну.

2000 гривень

Протягом 1918 року в Берліні було видруковано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гривня за часів Скоропадського та Директорії

10, 100 та 250 карбованців Української держави

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Розмінна монета у вигляді марок-шагів була випущена у обіг 8 липня 1918 р.

Знак Державної Скарбниці — 50 карбованців, 1918(Центральна Рада).

Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом».

Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили Григорій Золотов, Іван Мозалевський, Олександр Богомазов та інші графіки.

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави

• 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута)
• 6 квітня 1918 року — 25 та 50 карбованців (Народна назва — «лопатки» (з-за зображеного на них селянина з лопатою), ескізи О.Красовського)
• 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г.Нарбута)
• жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського)
• серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи Григорія 3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б.Романовського)
• жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Радянські часи

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Гривня в сучасній Україні

Купонокарбованці: від рубля до гривні

Після проголошення незалежності у серпні 1991 року Україна взяла на себе питання фінансового забезпечення функціонування економіки. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи більш ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.

Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використування лише на 4—6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар.

Історія нової гривні

Безпосередня робота з виготовлення українських грошей розпочалася в квітні 1991 року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим під безпосереднім керівництвом В. П. Матвієнка. Вже в вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти — 20 гривень.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот.

2 березня 1992 року були затверджені номінали монет: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня. Монети номіналом 3, 15 та 20 копійок в обіг випущені не були.

14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту в Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала. Отже, за згодою Леоніда Кравчука, 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В. П. Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.

Художник Василь Іванович Лопата, за його ж висловом, був шокований, коли побачив введені в обіг «англійські» 50 гривень з бородатим дідом Чорномором, що віддалено нагадував Грушевського, а особливо був вражений банкнотою в 100 гривень, з якої замість тонко промальованого Шевченка дивився грубо намальований дядько з мутним поглядом, що нагадував махновця в кудлатій шапці. Замість портрета — грубий бездарний шарж. Обидва «портрети» на банкнотах замість прізвищ Грушевський і Шевченко були підписані Гетьман і Ющенко. Хто, коли і навіщо це зробив — ще одна специфічно українська таїна. Хоч іноді і намагалися пояснити недостатньою кількістю ступенів захисту в банкнотах канадського варіанту. Проте при чому тут портрети? Чи не тому, що вони надто українські? Надто величні і виразні? Перші українські 50 і 100 гривень мали виглядати зовсім по іншому. На найвартіснішій на сьогодні 500-гривневій купюрі Григорія Сковороди при зображеному куті повороту голови, друге вухо не має бути видно. Стосовно віку і образу Шевченка на 100 гривневій банкноті, то В. І. Лопата у своїй книзі «Надії та розчарування, або метаморфози гривні» писав: «Я прагнув репрезентувати універсальний портрет великого українського поета і мислителя, який би символізував усе, що є для нас Тарас: пророцтво, бунтарство, трагізм, ліричність. Я вивчав і детально проаналізував велику кількість різних портретів, прагнучи створити такий, який би став універсальним, всеохопним і символічним. Я виконав вісім варіантів портрета. Зупинився на найменш традиційному образі немолодого Шевченка, який наче потенційно вміщував у собі все, що він значить як для кожного українця так і для того, кому не байдужа наша земля».

1 карбованець

Хоча гривня була виготовлена вчасно, складна економічна ситуація вимагала введення перехідних грошей, які б прийняли на себе тиск інфляції і загрозу неплатежів, як це було в свій час і в США. Виготовлені тоді купоно-карбованці виконали функцію таких грошей, забезпечивши виплати зарплат шахтарям, пенсіонерам, державним службовцям. Це дало змогу уникнути дефіциту грошових знаків, який виник при виході України з рублевої зони.

500000 карбованців

Паралельно з виготовленням гривні здійснювались заходи з впровадження власних потужностей для друкування грошових знаків і цінних паперів. 18 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів». Згідно з цією постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних об'єктів. Були укладені угоди з провідними світовими виробниками найсучаснішого обладнання з виготовлення грошей, яке і стало технічною базою для друку гривні на вітчизняному Банкнотно-монетному дворі. Таким чином, були закладені основи для самостійного випуску українською державою власних грошових знаків.

Грошова реформа

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні». Безпосередньо виконання грошової реформи було покладене на Національний банк України, який тоді очолював Віктор Ющенко.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилася 2—16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Час для цього було обрано не цілком вдалий. Грошова реформа не була підкріплена іншими заходами у сфері податкової, бюджетної політики тощо, про що свідчило, зокрема, зосередження майже половини усієї грошової маси в наступні роки в сфері тіньової економіки, значне переважання купівлі населенням іноземної валюти над її продажем. Курс гривні майже два роки утримувався завдяки жорсткій монетарній політиці, тобто штучному заниженню грошової маси щодо валового внутрішнього продукту, що посилювало грошовий голод на гривню, бартеризацію торгівлі, кризу неплатежів та ін. Внаслідок цього курс долара в 1996 р. знизився на 24 % (вплив гривні був незначний, оскільки її було впроваджено наприкінці того ж року), в 1997 — на 9 %. У 1997 дещо зріс рівень монетаризації економіки. Разом з істотним зростанням дефіциту державного боргу та виплат відсотків по ньому, неефективним використанням бюджетних коштів, зменшенням валютних резервів НБУ, погіршенням фінансового становища підприємств тощо в 1998 це призвело до поступової девальвації гривні, яка становила 84 %. Водночас при запровадженні режиму конвертованості гривні не було дотримано основних вимог конвертованості.

Монети

Перші монети були викарбовані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі, та на Монетному дворі Італії.

З колекційною метою виробляються памятні та ювілейні монети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень.

Розмінні та обігові монети (1 гривня.), які зараз у обігу.
Зображення		Номінал	Параметри				Опис			Дата
Реверс	Аверс		Діаметр	Товщина	Маса	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс	першого карбування	випуску
		1 копійка	16 мм	1,2 мм	1,5 г	Нержавіюча сталь	Гладкий	Герб України, рік карбування	Номінал	1992	2 вересня 1996
		2 копійки	17,3 мм	1,2 мм	0,64 або 1,8 г	Алюміній або нержавіюча сталь
		5 копійок	24 мм	1,5 мм	4,3 г	Нержавіюча сталь	Рубчастий
		10 копійок	16,3 мм	1,25 мм	1,7 г	Латунь або алюмінієва бронза	Рубчастий	Герб Украіни, рік карбування	Номінал	1992	2 вересня 1996
		25 копійок	20,8 мм	1,35 мм	2,9 г		Рубчастий із гладкими областями
		50 копійок	23 мм	1,55 мм	4,2 г
		1 гривня	26 мм	1,85 мм	7,1 або 6,9 г		Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування.			1995	12 березня 1997

Починаючи з 2004 року НБУ випускає обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну; на стандартизованому аверсі монет розміщені зображення малого державного герба Украіни, номінал та рік випуску.

Обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну
Зображення		Номінал	Параметри				Опис			Дата
Аверс	Реверс		Діаметр	Товщина	Маса	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс	першого карбування	випуску
		1 гривня	26 мм	1,85 мм	6,8 г	Алюмінієва бронза	Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування	Герб України, давньоруський орнамент, номінал, рік карбування	Володимир Великий	2004	25 жовтня 2004
		1 гривня	26 мм	1,85 мм	6,8 г	Алюмінієва бронза			Напис: «60 років визволення України від фашистських загарбників», лацкан піджака з орденами та медалями	2004	25 жовтня 2004
		1 гривня	26 мм	1,85 мм	6,8 г	Алюмінієва бронза			Напис: «60 РОКІВ ПЕРЕМОГИ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ 1941 — 1945», солдати, освітлені трьома прожекторами	2005	28 квітня 2005
		1 гривня	26 мм	1,85 мм	6,8 г	Алюмінієва бронза			Напис: «65 РОКІВ ПЕРЕМОГИ 1945 — 2010», Орден Вітчизняної війни, Георгіївська стрічка, дві гвоздики біля Вічного вогню.	2010	28 квітня 2010
		1 гривня	26 мм	1,85 мм	6,8 г	Алюмінієва бронза			Напис по колу: «ФІНАЛЬНИЙ ТУРНІР ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ 2012 р.», у центрі логотип ЄВРО-2012, під яким написи: «UEFA/EURO 2012™/POLAND-UKRAINE».	2012	1 березня 2012

Банкноти різних років випуску

Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.

Випуск 1992 року
Зображення		Номінал (в гривнях)	Розміри	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	першого друку	випуску	вилучення з обігу
		1	135 × 70 мм	Оливковий	Володимир Великий	Руїни Херсонеса	1992	2 вересня 1996	15 липня 2003
		2		Коричневий	Князь Ярослав Мудрий	Київський Софійський собор
		5		Синій	Гетьман Богдан Хмельницький	Іллінська церква у селі Суботів
		10		Фіолетовий	Іван Мазепа	Києво-Печерська лавра
		20		Сіро-коричневий	Іван Франко	Львівський оперний театр

Випуск 1994—2001 років
Зображення		Номінал (в гривнях)	Розміри	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	першого друку	випуску	вилучення з обігу
		1	133 × 66 мм	Зелено-коричневий	Володимир Великий	Руїни Херсонеса	1994	2 вересня 1996	1 грудня 2004
		2		Помаранчево-коричневий	Князь Ярослав Мудрий	Київський Софійський собор	1995	1 вересня 1997	28 вересня 2004
		5		Синій	Гетьман Богдан Хмельницький	Іллінська церква у селі Суботів	1994		14 червня 2004
		10		Темно-синьо-червоний	Іван Мазепа	Києво-Печерська лавра			1 січня 2010
		20		Коричнево-зелений	Іван Франко	Львівський оперний театр	1995
		50		Фіолетово-жовтий	Михайло Грушевський	Будинок Верховної Ради України	Не вказана на банкнотах	2 вересня 1996
		100		Коричнево-зелений	Тарас Шевченко	Дзвіниця Софійського собору у Києві
		200		Рожево-синій	Леся Українка	Замок Любарта в Луцьку		22 серпня 2001

Випуск 2003—2012 років
Зображення		Номінал (в гривнях)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	першого друку	випуску
		1	118 × 63	Сіро-зелений	Володимир Великий	Місто Володимира (Київ)	2004	1 грудня 2004
				Жовто-синій			2006	22 травня 2006
		2		Жовто-коричневий	Ярослав Мудрий	Київський Софійський собор	2004	28 вересня 2004
		5		Синій	Богдан Хмельницький	Іллінська церква у селі Суботів		14 червня 2004
		10	124 × 66	Червоний	Іван Мазепа	Панорама Києво-Печерської Лаври	2004	1 листопада 2004
							2006	серпень 2006
		20	130 × 69	Зелений	Іван Франко	Львівський оперний театр	2003	1 грудня 2003
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський	Будинок Центральної Ради у Києві	2004	29 березня 2004
		100	142 × 75	Жовто-зелений	Тарас Шевченко	Дніпро та сліпий бандурист з хлопчиком-поводирем	2005	20 лютого 2006
		200	148 × 75	Рожевий	Леся Українка	Замок Любарта в Луцьку	2007	28 травня 2007
		500	154 × 75	Персиковий	Григорій Сковорода	Києво-Могилянська академія	2006	15 вересня 2006

5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.

Пам’ятні банкноти
Зображення		Номінал (в гривнях)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	першого друку	випуску
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський, напис «НБУ 20 років»	Будинок Центральної Ради у Києві	2011	5 жовтня 2011

Див. також

• Карбованець
• Гривня
• Банкноти України
• Зразки банкнот України від 1992 до тепер
• Розмінні та обігові монети України
• Історія грошей в Україні

Ресурси інтернет

• Перша паперова гривня (1918). Галерея банкнот
• Національні паперові гроші України
• Віталій Черноіваненко. Історія паперових грошей України 1917—1920 років. Дзеркало тижня, № 37 (361) 22 — 28 вересня 2001. Текст доступний українською та російською мовами.
• З історії українських грошей. Дзеркало тижня, № 33 (612) 2 — 8 вересня 2006. Текст доступний українською та російською мовами.
• Історія гривні на сайті НБУ
• В.Матвієнко «Автограф на гривні», газета «Обрій» (архів), №№ 26(57) (грудень 2001); 1 (58) (03.01.2002); 2 (59) (10.01.2002); 3 (60) (17.01.2002); 4 (61) (24.01.2002); 5 (62) (31.01.2002); 8 (65) 21.02.2002; 10 (67) (7.03.2002); 11 (68) (14.03.2002)
• Українські банкноти різних часів на сайті banknoteworld.com, версія від 3 листопада 2005 (оригінал)
• Історія українських банкнот: від грошової реформи 1996 року до сьогодення (рос.)

Література

• Політбоністика. Стаття про еволюцію вигляду сучасної української гривні

• Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. – квітень 1918 р.) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (ГАЙ-НИЖНИК Павло Павлович) [1](.doc файл) Київ – 2008