Український генеральний військовий комітет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Український генеральний військовий комітет — найвища військова установа України у травні—листопаді 1917 року.

УГВК утворений у травні 1917 року на І Всеукраїнському Військовому З'їзді для координації українського військового руху, поширення українізації військових частин російської армії і флоту. Делегати УГВК ухвалили, що цей орган підпорядковується УЦР та не визнає над собої влади Тимчасового уряду та загальноросійського військового командування.

Склад УГВК[ред.ред. код]

Перший склад УГВК[ред.ред. код]

В.Винниченко, С.Петлюра, генерал М.Іванів, полковник І.Луценко, полковник О.Пилькевич, полковник В.Павленко, підполковник Ю.Капкан, підполковник В.Поплавко, пор. А.Чернявський, пор. М. Міхновський, хор. А.Певний, хор. В.Потішко, хор. М.Полоз, хор. Ф.Селецький, військовий урядовець І.Горемика-Крупчинський, солдати С.Граждан і Д.Ровинський, матрос С.Письменний.

У червні 1917 до складу УГВК кооптовано: ген. Л.Кондратовича, полк. О.Жуковського, пполк. Матяшевича, пполк. О.Сливинського, сотн. С.Білецького, сотн. Г.Глібовського, пор. В.Кедровського, пор. М.Левицького, пор. П.Скрипчинського, солдата С. Колоса. Головою Комітету обрано С.Петлюру, заст. голови — В.Кедровського, секретарем — С.Колоса.

Керівним органом Комітету була президія, до складу якої входило 5 членів. УГВК поділявся на відділи: агітаційно-освітній та організаційний, із редакційно-видавничим підвідділом (гол. Д.Ровинський); інспекторський (М.Іванів), мобілізаційний та військової комунікації (В.Кедровський), військово-інженерний (М.Шумицький), санітарно-медичний (Дмитро Одрина), юрисконсультський (М.Левицький), відділ вишколу (В.Поплавко), канцелярія (С.Колос), комендатура комітету та організація Вільного Козацтва (А.Певний), комісія спеціальних служб (Л.Кондратович). Комітет мав своїх представників при Головному штабі у Петербурзі (О.Пилькевич), при Генеральному штабі у Петербурзі (О.Жуковський), при міністрі військових справ у Петербурзі (М.Полоз) та при штабі Південно-Західного фронту (П.Скрипчинський). Питаннями, пов'язаними з військово-морським флотом, займався С.Письменний.

Після проголошення Українською Центральною Радою III Універсалу реорганізований у Генеральне секретарство військових справ. Генеральним секретарем призначено С. Петлюру, його товаришем — В. Кедровського. У січні 1918 Генеральне секретарство було перетворено на Міністерство військових справ.

Джерела[ред.ред. код]

  • Гай-Нижник П. П. Генеральний військовий комітет Український // Енциклопедія Сучасної України. — Т.5. — К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
  • І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т.

Посилання[ред.ред. код]


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.