Елейн Руле
| Елейн Руле | |
|---|---|
| Народилася | 5 жовтня 1930 |
| Померла | 13 серпня 2020[1] (89 років) |
| Країна |
 США |
| Діяльність | черниця |
| Заклад | Bedford Hills Correctional Facility for Womend |
| Конфесія | католицька церква |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 4013724 |
Елейн Руле (англ. Elain Roulet; нар. 5 жовтня 1930 — пом. 13 серпня 2020)[2] — римо-католицька черниця та феміністка. Створила програми об'єднання ув'язнених матерів та їхніх дітей. Відіграла важливу роль у русі тюремних реформ та створила прецедент зв'язку ув'язнених матерів із їхніми немовлятами, який зараз використовують як модель у багатьох в'язницях США[3][4].
Діяльність[ред. | ред. код]
Руле почала свою роботу з бажання навчити жінок, що відбували покарання у нью-йоркських в'язницях суворого режиму, читати. Протягом 10 років Елейн допомагала ув'язненим жінкам дізнатися, де знаходяться їхні діти, співпрацюючи з в'язницями та католицькими благодійними організаціями. Вона заснувала Providence House Inc., організацію, пов'язану з католицькими благодійними організаціями, яка керує сайтами, що пропонують притулок і допомогу жінкам і сім'ям, які постраждали від насильства, бездомним жінкам. Також вона допомагає знайти тимчасове житло для жінок, які нещодавно звільнилися з в'язниці[5][6].
Дитячий центр в Бедфорд Гіллс[ред. | ред. код]
Елейн Руле ініціювала створення Дитячого центру в Виправному центрі Бедфорд Гіллс, унікальної програми, яка дозволяла матерям, чиї діти народилися у в'язниці, утримувати їх протягом року. Пізніше стала його директоркою.
Після відкриття центру інші чоловічі та жіночі в'язниці звернулися до сестри Руле за інформацією про те, як створити подібні програми[7], і незабаром він став національною моделлю для в'язниць щодо надання підтримки матерів та дітей, народжених у в'язницях. У виправній колонії Таконік для жінок було відкрито тюремні ясла. До 2011 року в Таконіку також існувала тюремна дитяча кімната; її через скорочення бюджету і низьку кількість матерів і немовлят[що?]
Нагороди[ред. | ред. код]
У 1993 році сестра Елейн Руле включена до Національної зали слави жінок[8].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Документальний фільм 2011 року «Матері Бедфорда» розповідає про роботу сестри Елейн Руле[9][10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.nytimes.com/2020/08/22/nyregion/sister-elaine-roulet-dead.html
- ↑ Leland, John (22 серпня 2020). Sister Elaine Roulet, 89, Dies; Aided Imprisoned Mothers and Their Children. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Malcolm, Andrew H. (13 вересня 1991). Our Towns. The New York Times. New York State. Процитовано 23 липня 2015.
- ↑ Johnson, Sharon (3 січня 2003). Seven Who Insist on Women's Place at the Table. Women's eNews. Процитовано 23 липня 2015.
- ↑ https://archive.today/20120731175617/http://www.greatwomen.org/component/fabrik/details/2/129. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ American Correction, by Todd R. Clear, George F. Cole, Michael D. Reisig, ISBN 978-0495553236, 2008, Cengage Learning
- ↑ Encyclopedia of American Prisons, by Marilyn D. McShane, Franklin P. Williams, ISBN 978-0815313502, 1996, Garland Publishing
- ↑ https://web.archive.org/web/20130104145306/http://www.greatwomen.org/women-of-the-hall/search-the-hall/details/2/129-Roulet. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 23 лютого 2012.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Nina Strochlic (13 November 2011). 'Mothers of Bedford': New Documentary on Mothers in Prison. The Daily Beast. Процитовано 23 липня 2015.
- ↑ News for Sister Elaine. IMDb.com. Процитовано 23 липня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
|
