Ґрейс Гоппер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ґрейс Гоппер
Grace Murray Hopper
Commodore Grace M. Hopper, USN (covered).jpg
Ґрейс Гоппер у січні 1984
Народилася 9 грудня 1906(1906-12-09)
Нью-Йорк США
Померла 1 січня 1992(1992-01-01) (85 років)
Арлінгтон США
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар
Громадянство США
Ім'я при народженні Ґрейс Брюстер Мюррей
Прізвисько Дивовижна Ґрейс, Бабуся Кобол
Alma mater Єльський університет
Звання Контр-адмірал

Ґрейс Мюррей Гоппер (англ. Grace Murray Hopper, при народженні Grace Brewster Murray — Ґрейс Брюстер Мюррей; 9 грудня 19061 січня 1992) — американський вчений у галузі комп’ютерних наук та контр-адмірал військово-морських сил США.[1]

Освіта[ред.ред. код]

У якості підготовки до всупу до коледжу вона навчалась у школі Уордлоу-Хертридж (англ. Wardlaw-Hartridge School) у місті Плейнфілд (англ. Plainfield), Нью-Джерсі. Їй було відмовлено у вступі до коледжу Вассар (англ. Vassar) в 16 років через низький бал з латини, втім, наступного року її було зараховано. Вона випустилась з коледжу в 1928-му, здобувши ступінь бакалавра з математики та фізики з відзнакою академічної спільноти Фі Бета Каппа (англ. Phi Beta Kappa).

Ступінь магістра вона здобула у Єльському університеті у 1930-му. Там же, у 1934-му, вона здобула ступінь доктора математичних наук під керівництвом Ойстина Оре (норв. Øystein Ore).[2][3] Її дисертацію "Нові типи критеріїв неприводимості" було опубліковано того ж року.[4]

Ґрейс почала викладати математику у Вассарі в 1931, отримавши посаду помічника професора в 1941.[5]

Військова кар’єра[ред.ред. код]

У 1943 під час Другої світової війни Ґрейс взяла відпустку в коледжі та принесла присягу в резерві ВМС США, ставши добровольцем до лав WAVES ("Жінки на добровільній терміновій службі"). Її прийняли у вигляді віключення, зважаючи на нестачу ваги (вона важила на 15 фунтів (6.8 кг) менше від мінімально допустимих 120 (54 кг)). Вона почала службу з грудня і проходила навчання у школі курсантів резерву колежду Сміт (англ. Smith College) в м.Нортгемптон, штат Массачусетс.

Ґрейс закінчила навчання у 1944 з найкращими результатами в групі, отримала звання молодшого лейтенанту і була скерована до бюро артилерийських обчислювальних проектів при Гарварді. Так вона працювала у групі обслуговуючого персоналу комп’ютера Марк I, очолюваній Говардом Ейкеном.

Запит Ґрейс на переведення до регулярного флоту не був задоволений у зв’язку із її віком (38 років). Тож вона продовжувала нести службу в резервних військах, працюючи в Гарвардській обчислювальній лабораторії до 1949 року, відмовившись від посади професора у Вассарі на користь дослідницької роботи в Гарварді по контракту із флотом.[6]

Гоппер вийшла у відставку у віці 60 років у званні капітана другого рангу наприкінці 1966, [7] проте вже у серпні 1967 була призвана на військову службу терміом на півроку, отримавши в подальшому безстроковий контракт. Вона залишалась на службі ще декілька років після обов’язкової відставки відповідно до особливої згоди Конгресу.[8] З 1967 по 1977 Ґрейс очолювала групу з мов програмування ВМС (англ. Navy Programming Languages Group) Відділку планування інформаційних систем (англ. Navy's Office of Information Systems Planning). Її наступна відставка у 1971 була перервана проханням повернутись на службу в 1972. В 1973 вона отримала звання капітана першого рангу від адмірала Елмо Замвальта-молодшого(англ. Elmo Russell Zumwalt, Jr.).[9]

У березні 1983 представник республіканців Філіп Крейн (англ. Philip Crane) він подав резолюцію до Палати представників, що призвела до присвоєння Гоппер звання комодора спеціальним указом Президента[10][11][12] Це звання було в подальшому перейменовано на звання контр-адмірала у 1985.

Ґрейс була змушена остаточно вийти у відставку 14 серпня 1986 року. На урочистій церемонії з цієї нагоди її було нагороджено Медаллю за видатну службу.[13]

Науково-дослідницька діяльність[ред.ред. код]

Під час її служби в Гарвардській дослідницькій лабораторії Ґрейс написала три статті про комп’ютер "Марк I" у співавторстві з Говардом Ейкеном.

У 1949 Ґрейс працювала у комп’ютерній корпорації Еккерта-Моклі (англ. Eckert–Mauchly Computer Corporation (EMCC)), обіймаючи посаду старшого математика і долучившись до групи, що займалась розробкою комп’ютера UNIVAC I.[5] У 1950-х компанія була куплена корпорацією Ремінгтон Ренд, в той час, як група Гоппер завершувала роботу над першим у світі компілятором. Він був відомий як «Компілятор А», відомий також як Система А-0.[14]:11

« Ніхто цьому не вірив. У мене був працюючий компілятор, але ніхто ним не користувався. Мені казали, що комп’ютери придатні лише для арифетичних обчислень.
Оригінальний текст (англ.)

"Nobody believed that. I had a running compiler and nobody would touch it. They told me computers could only do arithmetic."

 »

— Ґрейс Гоппер, [15]

У 1954 Гоппер очолила відділ автоматизації програмування в компанії, який випустив деякі з перших компіляторів для тодішніх мов програмування, включаючи MATH-MATIC та FLOW-MATIC.[5]

Навесні 1959 дводенна Конференція по мовам для систем обробки даних (англ. Conference on Data Systems Languages, CODASYL) зібрала докупи комп’ютерних експертів від бізнесу та уряду. Гоппер була технічним консультантом комісії і багато хто з її колишніх робітників у складі тимчасового комітету провели визначення нової мови програмування Кобол (англ. COBOL, акронім від англ. COmmon Business-Oriented Language, Загальна Бізнес-орієнтована мова). Вона розширювала попередній проект Ґрейс, FLOW-MATIC, деякими ідеями, запозиченими у розробки від IBM, мови COMTRAN. Віра Гоппер в те, що програми слід скоріше писати мовою, близькою до англійської (сиріч розмовної), аніж використовуючи машинний код (наприклад, мову асемблера), була втілена в Коболі, що став найуживанішою мовою програмування в бізнес-секторі того часу.[16]

Під час роботи у Відділку планування інформаційних систем ВМС США Гоппер працювала над розробкою валідаційного програмного забезпечення для Коболу та його компілятора, розпочавши програму стандартизації цієї мови програмування.[6] .

У 1970-х роках Ґрейс переконала Міністерство Оброни замінити великі централізовані системи мережами невеликих комп’ютерів, які знаходились в різних місцях. Будь-який користувач на будь-якому вузлі мережі мав доступ до спільних баз даних, що знаходились в мережі.[14]:119

Вона започаткувала впровадження стандартизації процедур тестування комп’ютерних систем та компонентів, здійснюючи найбільший вплив на такі ранні мови програмування як Фортран та Кобол. Тести відповідності цим стандартам призвели до значної подібності між діалектами цих мов від основних виробників комп’ютерів. У 1980-х роках ці тести були схвалені Національним бюро стандартів (англ. National Bureau of Standards (NBS)), що відоме сьогодні як Національний інститут стандартів і технології.

Після завершення військової кар’єри Гоппер обіймала посаду головного консультанта в Digital Equipment Corporation до самої своєї смерті. В цій якості вона була послом доброї волі, проводила лекції про ранні дні комп’ютерних технологій, свою кар’єру та про ті зусилля, що їх треба було б зробити виробникам комп’ютерів для полегшення життя користувачів. Вона відвідувала більшу частину заходів, що проводилися в компанії, і завзвичай залишала їх під звуки оплесків. Під час численних лекцій вона використовувала 30-сантиметрові шматки телефонного дроту для ілюстрації відстані, яку світло проходить за одну наносекунду.

« «Найважливішим своїм досягненням, окрім створення компілятора, я вважаю навчання молоді. Вони приходять до мене, знаєте, і кажуть: "Як гадаєте, ми зможемо це зробити?" Я відповідаю: "Спробуйте." І я підтримую їх. Їм це необхідно. Я слідкую за їх розвитком і часом спонукаю їх ризикнути, щоб вони не втрачали шансів.»
Оригінальний текст (англ.)

"The most important thing I've accomplished, other than building the compiler, is training young people. They come to me, you know, and say, "Do you think we can do this?" I say, "Try it." And I back 'em up. They need that. I keep track of them as they get older and I stir 'em up at intervals so they don't forget to take chances."

 »

— Ґрейс Гоппер, [17]

Біографічні факти[ред.ред. код]

Фото "першого комп’ютерного баґу"
  • Ґрейс була допитливою дитиною: у віці 7 років вона зацікавилась питанням роботи будильника і встигла розібрати сім, перш ніж її мати зрозуміла, що відбувається. Потому їй був виділений один для вивчення.[18]
  • Вона перебувала у шлюбі з професором Нью-Йоркського університету Вінсентом Фостером Гоппером (англ. Vincent Foster Hopper, 1906–76) з 1930 розлучення у 1945-му.[2][19] Повторно не одружувалась і не змінювала прізвище.
  • Ґрейс Гоппер завжди приходила читати лекції у повному військовому обмундируванні, навіть після після своєї відставки.
  • Протягом більшої частини своєї пізньої кар'єри Гоппер була виключно затребувана в якості доповідача на різних заходах, пов'язаних з комп'ютерними технологіями. Вона була широко відома своєю живою і вільною манерою оповідачки, а також як джерело байок перших років війни. У цьому середовищі Хоппер отримала прізвисько «Бабуся Кобол».
  • Під час роботи над Гарвардським комп’ютером Марк II у дослідницькій лабораторії ВМС США у м.Далґрен (англ. Dahlgren), штат Вірджинія у 1947 році, один з її колег знайшов комаху (англ. bug), яка застрягла в одному з реле і блокувала передавання сигналу. Ґрейс відмітила, що таким чином вони здійснили «зневадження» (англ. debugging) системи. І хоча термін «(комп’ютерний) баґ» вже був у вжитку багато років серед інженерів[20][21] для позначення незначних і несподіваних проблем, комодор Гоппер посприяла його подальшій популяризації.[22]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cтаттю перекладено та адаптовано з англійської Вікіпедії (стаття [Grace Hopper])
  2. а б Green, Judy and Jeanne LaDuke (2009). Pioneering Women in American Mathematics: The Pre-1940 PhD's. Providence, Rhode Island: American Mathematical Society. ISBN 978-0821843765.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  3. Though some books, including Kurt Beyer's Grace Hopper and the Invention of the Information Age, reported that Hopper was the first woman to earn a Yale PhD in mathematics, the first of ten women prior to 1934 was Charlotte Cynthia Barnum (1860–1934). Murray, Margaret A. M. (May–June 2010). «The first lady of math?». Yale Alumni Magazine 73 (5). с. 5–6. ISSN 0044-0051.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  4. G. M. Hopper and O. Ore, "New types of irreducibility criteria," Bull. Amer. Math. Soc. 40 (1934) 216 (наведено за англійською Вікіпедією)
  5. а б в Ogilvie, Marilyn; Joy Harvey (2000). The biographical dictionary of women in science : pioneering lives from ancient times to the mid-20th century.. New York: Routledge. ISBN 0-415-92040-X.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  6. а б Williams, Kathleen Broome (2001). Improbable Warriors: Women Scientists and the U.S. Navy in World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-55750-961-1.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  7. «Attrition/Retirement». Процитовано April 29, 2013.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  8. Hacker, Barton C. (2006). American Military Technology: The Life Story of a Technology. Greenwood Publishing Group. с. 131. ISBN 9780313333088.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  9. «Rear Admiral Grace Murray Hopper, USN». Biographies in Naval History. United States Navy Naval Historical Center. Процитовано May 28, 2007.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  10. «Rear Admiral Grace Murray Hopper, USNR, (1906–1992) Informal Images taken during the 1980s». Biographies in Naval History. United States Navy Naval Historical Center. Процитовано July 2, 2013. «Commodore Grace M. Hopper, USNR. receives congratulations from President Ronald Reagan, following her promotion from the rank of Captain to Commodore in ceremonies at the White House, 15 December 1983»  (наведено за англійською Вікіпедією)
  11. «Historic Images of Ronald Reagan». U.S. Defense Department. Процитовано July 2, 2013. «President Ronald Reagan greets Navy Capt. Grace Hopper as she arrives at the White House for her promotion to commodore, Dec. 15, 1983. Hopper was a computer technology pioneer.»  (наведено за англійською Вікіпедією)
  12. "Late Night with David Letterman". Late Night with David Letterman. NBC, New York City. October 2, 1986. No. 771, season 5. ""[to President Ronald Reagan on her promotion] Sir ... I'm older than you are ... YouTube title: Grace Hopper on Letterman" (наведено за англійською Вікіпедією)
  13. «Computer Whiz Retires from Navy». Detroit Free Press. United Press International. August 15, 1986. с. 4A.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  14. а б McGee, Russell C. (2004). My Adventure with Dwarfs: A Personal History in Mainframe Computers. Charles Babbage Institute, University of Minnesota.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  15. «The Wit and Wisdom of Grace Hopper».  (наведено за англійською Вікіпедією)
  16. Beyer, Kurt W. (2009). Grace Hopper and the Invention of the Information Age. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. ISBN 978-0-262-01310-9.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  17. Gilbert, Lynn (December 10, 2012). Particular Passions: Grace Murray Hopper. Women of Wisdom Series (вид. 1st). New York City: Lynn Gilbert Inc. ISBN 978-1-61979-403-0.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  18. Looking Back: Grace Murray Hopper's Younger Years (наведено за англійською Вікіпедією)
  19. «Prof. Vincent Hopper of N.Y.U., Literature Teacher, Dead at 69». The New York Times. January 21, 1976.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  20. Edison to Puskas, November 13, 1878, Edison papers, Edison National Laboratory, U.S. National Park Service, West Orange, N.J., cited in Thomas P. Hughes, American Genesis: A History of the American Genius for Invention, Penguin Books, 1989, ISBN 0-14-009741-4, on page 75. (наведено за англійською Вікіпедією)
  21. Alexander Magoun AND Paul Israel (August 23, 2013). «Did You Know? Edison Coined the Term "Bug"». IEEE: The Institute. Процитовано August 27, 2013.  (наведено за англійською Вікіпедією)
  22. Taylor, Alexander L., III (April 16, 1984). «The Wizard Inside the Machine». Time. Процитовано February 17, 2007. (наведено за англійською Вікіпедією)