Елен Генрієта Сволоу Річардс

Елен Генрієта Сволоу Річардс
Ім'я при народженні	англ. Ellen Henrietta Swallow (Nellie)
Народилася	3 грудня 1842(1842-12-03) Данстебел, Міддлсекс, Массачусетс, США
Померла	30 березня 1911(1911-03-30) (68 років) Бостон, США
Поховання	Christ Church Cemeteryd
Місце проживання	Jamaica Plaind
Країна	США
Діяльність	хімік, викладачка університету, економістка, еколог, захисниця довкілля, письменниця, meteorological observer
Alma mater	Массачусетський технологічний інститут Коледж Вассара Westford Academyd
Галузь	хімія довкілля
Заклад	Массачусетський технологічний інститут
У шлюбі з	Роберт Халловел Річардс
Нагороди	Національна зала слави жінок (1993)
Автограф
Роботи у Вікіджерелах  Елен Генрієта Сволоу Річардс у Вікісховищі

Елен Генрієта Сволоу Річардс (англ. Ellen Henrietta Swallow Richards 3 грудня 1842 — 30 березня 1911) — американський хімік-технолог і хімік навколишнього середовища XIX століття, новатор в області домоводства. Річардс закінчила Вестфордську академію (2-а в історії середня школа Массачусетсу). Перша жінка, прийнята в Массачусетський технологічний інститут, перша жінка-викладач, перша американка, прийнята в технічний навчальний заклад і перша американка, яка отримала науковий ступінь з хімії.

Річардс була активною феміністкою, а також засновницею «економічного фемінізму», яка вважала, що робота жінок по дому — вкрай важливий аспект економіки.

Життя й робота

Народилася в Данстеблі, Массачусетс, в сім'ї Фанні Тейлор і Пітера Сволоу (представники старовинних родів, вони були небагаті, але високо цінували роль освіти) і стала першою жінкою, прийнятою в Массачусетський технологічний інститут. Елен Сволоу протягом декількох років працювала вчителькою, гувернанткою і покоївкою, щоб накопичити грошей для вступу в коледж Вассара (1868), через два роки навчання в якому отримала ступінь бакалавра. Не знайшовши після закінчення коледжу відповідного місця роботи в якості хіміка-технолога, вступила до Массачусетського технологічного інституту, щоб продовжити освіту. Як зазначається в протоколі зустрічі представників адміністрації МТІ від 14 грудня 1870 року, «зрозуміло, її вступ не створює прецеденту для вступу інших жінок». Три роки по тому Річардс отримала ступінь бакалавра МТІ і ступінь магістра наук коледжу Вассара за хімічний аналіз залізної руди. Вона продовжила навчання в Массачусетському технологічному інституті й отримала б докторську ступінь, але МТІ відмовився надати таку честь жінці і дотримувався цієї політики до 1886-го року.

У 1875 Елен Сволоу вийшла заміж за Роберта Х. Річардса, завідувача кафедри гірничої справи в МТІ. З його допомогою вона продовжила співпрацю з МТІ, працюючи на добровільних засадах і жертвуючи 1000 доларів щорічно на створення програм для дівчат-студенток. У січні 1876 року вона почала викладати в першій американській школі заочного навчання — Товаристві заохочення домашньої освіти. У тому ж 1876 році, за наполяганням Асоціації жіночої освіти Бостона, в МТІ створили лабораторію для жінок, де в 1879 році Річардс почала працювати асистентом (без оплати праці) під керівництвом професора Джона М. Ордвей в області хімічного аналізу, промислової хімії, мінералогії та прикладної біології. У 1883 році МТІ почав приймати в студенти жінок і присуджувати їм наукові ступені, тому лабораторію закрили.

З 1884 і до самої смерті Елен Річардс керувала відкритою незадовго до цього лабораторією санітарної хімії, очолюваною її колишнім професором Вільямом Р. Николсом, на дослідній станції Лоуренса — першій у Сполучених Штатах. У 1887 лабораторія, якою тоді керував Томас Месинджер Дроун, проводила під керівництвом Річардс дослідження якості води в Массачусетсі для Массачусетського державного департаменту охорони здоров'я, для чого треба було обробити більше 20 000 зразків, — це було перше подібне дослідження в Америці. Дослідження Річардс допомогли виявити причини забруднення водойм і помилки в очищенні стічних вод. В результаті в штаті Массачусетс були введені перші в Америці стандарти якості води, а місто Лоуелл отримало перші установки для очищення стічних вод. З 1872 по 1875 Річардс була експертом Массачусетського державного департаменту охорони здоров'я, а з 1887 по 1897 — офіційним аналітиком штату з питань водних ресурсів. Також вона консультувала Компанію взаємного страхування фабрик від пожеж, а в 1900 році в співавторстві з А. Г. Вудман написала книгу «Повітря, вода і їжа з точки зору санітарії». Саме через її інтерес до навколишнього середовища в 1892 році в англійській мові з'являється слово «екологія», яке в німецькому позначало «господарювання в сфері природи».

Також Річардс цікавилася застосуванням наукових принципів у питаннях побуту — харчування, одягу, фізичних вправ, санітарії та ефективного ведення домашнього господарства. «Можливо, тому, що я не дотримуюся радикальних поглядів і не нехтую жіночими обов'язками, а вважаю за честь прибирати, стежити за житлом, шити одяг, я здобуваю сильніших союзників, ніж інші», — писала вона своїм батькам. Вона опублікувала книгу "Хімія готування і прибирання. Керівництво для домогосподарок "(1881), проєктувала і демонструвала зразки кухонь, розробляла навчальні програми та організовувала конференції. У 1908 році вона стала першим президентом Американської асоціації домоводства. На цю тему вона написала такі книги й статті — «Поживні речовини і їх фальсифікати» (1886), «Розмови про санітарію», «Хімія готування і прибирання», «Ціна життя» (1899), «Повітря, вода і їжа» (1900), «Ціна їжі», «Ціна притулку», «Мистецтво правильного життя», «Ціна чистоти», «Санітарія в повсякденному житті» (1907) і «Евтеніка — наука управління довкіллям» (1910). Деякі з цих робіт витримали кілька видань.

28 листопада 1881 року Річардс і Маріон Телбот (випускниця університету Бостона 1880 року) запросили п'ятнадцять жінок, які закінчили жіночий коледж, на збори в будинок Телбот в Бостоні, Массачусетс, і, таким чином, стали «матерями-засновницями» Американської асоціації жінок — викладачок університетів. Група намагалася створити організацію, яка буде об'єднувати жінок — випускниць коледжу, щоб відкрити двері до вищої освіти іншим жінкам і знайти ширші можливості для їх навчання. Асоціація (нині відома як Американська асоціація жінок з вищою освітою) стала одним з найважливіших державних захисників освіти і рівності для всіх жінок і дівчат і утримує лідируючі позиції на цьому терені протягом вже 125 років. Сьогодні Асоціація охоплює понад 100 000 членів, 1 300 відділень та співпрацює з 500 коледжами та університетами по всьому світу.

Річардс багато років перебувала в раді піклувальників коледжу Вассара, і в 1910 була вшанована ступенем почесного доктора наук. Померла в 1911 році у своєму будинку в Ямайка-Плейн, Массачусетс, який отримав статус Національної історичної пам'ятки. МІТ назвав на її честь приміщення в головній будівлі, яке використовували дівчата-студентки, а в 1973, з нагоди столітнього ювілею закінчення нею університету, заснував іменну професорську посаду, яку займають викладачі-жінки.

У 2011 році стала восьмою в списку 150 випускників МІТ і їх задумів, які зробили найбільший внесок у розвиток науки.

Публікації

• Річардс, Елен «Перші уроки з харчування і дієті», 1904
• «Ціна притулку», 1905
• «Їжа і питво», 1906 (?)
• «Ефективний працівник», 1908
• «Здоров'я у виправно-трудових таборах», 1908
• «Тонізуючі й стимулятори», 1908 (1909?)
• «Повітря, вода і їжа з точки зору санітарії», 1914
• «Евтеніка — наука управління навколишнім середовищем: вимога поліпшення умов як перший крок до вищої людської продуктивності (Охорона здоров'я в Америці)»
• Зібрання творів Елен Г. Сволоу Річардс в 5 томах, під редакцією Кадзуко Суміди, 2007

Посилання

• Bill Kovarik, «Ellen Swallow Richards and the Progressive women's reform movement »
• National Women's hall of Fame: [Архівовано 2 вересня 2010 у Wayback Machine.] Ellen Swallow Richards
• The Revenge of Ellen Swallow, New York Times editorial, February 20, 2005
• Tributes to Ellen Swallow Richards
• Publications by and about Ellen Swallow Richards
• Another source of publications by and about Ellen Swallow Richards
• Article with references Jamaica Plain Historical Society