Фанні Лу Гамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фанні Лу Гамер
Fannie Lou Hamer
Ім'я при народженні Фанні Лу Таунсенд
Народилася 6 жовтня 1917(1917-10-06)[4][1][…]
Монтґомері, Міссісіпі, США[6]
Померла 14 березня 1977(1977-03-14)[1][2][…] (59 років)
Маунд-Баю, Болівар, Міссісіпі, США[4][7]
·серцева недостатність[6]
Громадянство США США
Національність афроамериканці[8][9]
Діяльність політична діячка, автобіографка, sharecropper, політична активістка
Галузь права людини[10], Права меншин[10], права жінок[10], активізм[10] і право голосу[10]
Знання мов англійська[11][10]
Членство National Women's Political Caucusd[6][12]
Партія Mississippi Freedom Democratic Partyd[13]
У шлюбі з Perry Hamerd[14]
Нагороди

Фанні Лу Таунсенд, у шлюбі Гамер (англ. Fannie Lou Hamer, англ. Townsend; 6 жовтня 1917 року, Монтгомері, Міссісіпі — 14 березня 1977 року, Mound Bayou[d], Міссісіпі) — американська політична діячка, активістка руху за права чорношкірих громадян США[15][16] та права жінок, автобіографістка. Внесена до Національної зали слави жінок США.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у 1917 році молодшою з 20 дітей[15][16]. З 6 років вона збирала бавовну разом з сім'єю, у дитинстві часто не мала їжі та взуття[17]. У 12-річному віці змушена кинути школу, щоб працювати. У 1942 чи 1944 році одружилася з Перрі Гамером і працювала з ним на плантації до 1962 року. У намаганнях завести велику сім'ю постійно переживала викидні. У 1961 році білий лікар стерилізував Фанні Гамер без її згоди. Ця практика часто використовувалася в Міссісіпі проти бідних чорношкірих жінок (див. Стерилізація корінних американок). Гамери удочерили двох дітей.

Фанні Гамер у 1964 році

У 1961 році Фанні Гамер почала відвідувати збори Конференції південного християнського керівництва і Студентського ненасильницького координаційного комітету[en]. Вона стала активісткою руху за виборче право для чорношкірих. 31 серпня 1962 року Гамер зібрала 17 добровольців, щоб зареєструватися як виборці. Їм відмовили в реєстрації, оскільки вони не пройшли тест на грамотність, а дорогою додому їх оштрафували з вигаданого приводу[15][17]. Фанні Гамер звільнили з плантації.

У 1963 році Гамер змогла зареєструватися як виборчиня[16]. Після цього її заарештували з кількома іншими афроамериканками за те, що сиділа в ресторані для білих. У в'язниці їх (включаючи 15-річну Джун Джонсон, яка відповідала на питання поліцейських без звертання «сер») сильно побили; Гамер били кийками і кидали на підлогу. Вона ще місяць оговтувалася від отриманих каліцтв і зазнала шкоди здоров'ю (зокрема, непоправної шкоди нирці) на все життя[15].

У 1964 році Фанні Гамер була серед засновниць Демократичної партії «Свобода Міссісіпі»[en][15][16] (Mississippi Freedom Democratic Party). Вона балотувалася до Конгресу США як представниця партії. На конвенції (з'їзді) Демократичної партії США того ж року новій партії створювали всілякі перешкоди. Під час виступу Гамер президент Ліндон Джонсон провів прес-конференцію, щоб її виступ не транслювався по телебаченню[17]. Гамер сприяла організації кампанії «Літо свободи» у Міссісіпі.

У 1967 році вона опублікувала автобіографію To Praise Our Bridges: An Autobiography. Виступала проти війни у В'єтнамі, займалася поліпшенням економічного становища афроамериканців[15].

У 1970-х у неї суттєво погіршилося здоров'я. У 1977 році Фанні Гамер померла від раку молочної залози на 60-му році життя. Надгробну промову на її похороні сказав представник США при ООН Ендрю Джексон Янг.

Нагороди[ред. | ред. код]

Фанні Гамер удостоєна низки нагород за свою діяльність, зокрема:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Encyclopædia Britannica
  2. а б FemBio database
  3. а б Discogs — 2000.
  4. а б http://www.howard.edu/library/reference/guides/hamer/
  5. SNAC — 2010.
  6. а б в Mills K. Fannie Lou Hamer: Civil Rights Activist — 2007.
  7. (unspecified title)ISBN 9780786487394
  8. Smith J. C. Notable Black American Women
  9. BlackPast.org — 2004.
  10. а б в г д е Czech National Authority Database
  11. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  12. HistoryNational Women's Political Caucus.
  13. https://www.mshistorynow.mdah.ms.gov/issue/fannie-lou-hamer-civil-rights-activist
  14. https://www.womenshistory.org/education-resources/biographies/fannie-lou-hamer
  15. а б в г д е Michals D. Fannie Lou Hamer. National Women's History Museum (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 30 грудня 2017.
  16. а б в г Fannie Lou Hamer // Энциклопедия Британника. Архівовано з джерела 14 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  17. а б в Brown D. Civil rights crusader Fannie Lou Hamer defied men — and presidents — who tried to silence her // The Washington Post. — 2017. — 25 April. Архівовано з джерела 22 червня 2019. Процитовано 5 березня 2021.