Арета Франклін
Аре́та Луї́за Фра́нклін (англ. Aretha Louise Franklin; * 25 березня 1942, Мемфіс, Теннессі) — американська співачка у стилях ритм-енд-блюз, соул і госпел. Найбільшого успіху досягла в 2-й половині 1960-х і початку 1970-х рр. Завдяки винятково гнучкому й сильному вокалу її часто називають королевою соула (англ. The Queen Of Soul) або Леді Соул (англ. Lady Soul). У січні 1987 року вона стала першою жінкою, чиє ім'я було занесено в Зал слави рок-н-ролу. У листопаді 2008 року журнал Rolling Stone оголосив її найбільшою вокалісткою епохи рок-н-ролу[1].
Зміст |
Біографічний нарис[ред.]
Арета вросла в Детройті (штат Мічіган) у родині священика й разом із сестрами змалку співала в церковному хорі. Уже в 14 років були зроблені перші записи її вокалу. З 1966 року, Франклін записувалася лейблом Columbia Records, проте її пісні рідко попадали в чарти, і хоча серед тривіальних комерційно орієнтованих записів цього періоду іноді проступали риси соула, цей період не вважається успішним.
В кінці 1966 року продюсер Джеррі Векслер відчув талант співачки до соула і запросив співачку співпрацювати з лейблом Atlantic Records. Він привіз її Алабаму, де був записана сингл «I Never Loved a Man (The Way I Love You)», що зробила прорив в кар'єрі співачки та історії ритм-енд-блюзу в цілому.
З початку 1967 і до кінця 1968 10 пісень Арети постійно посідають вищі сходинки у поп-чартах, зокрема це пісні «Chain of Fools», «(You Make Me Feel Like) A Natural Woman», а також «Respect», що стала гімном феміністського руху.
Співачка стає обличчям чорної Америки, що усвідомила свою силу в роки боротьби за цивільні права. Її різкий, упевнений вокал у супроводі з новаторськими аранжуваннями був прийнятий за еталон класичного соула. Проблемою співачки залишався репертуар, тому чільне місце в її репертуарі займали вже відомі шлягери інших виконавців — The Drifters («Spanish Harlem»), Дайон Уорвик («I Say a Little Prayer»), The Rolling Stones, The Beatles, Simon & Garfunkel, та інших.
Останнім великим успіхом Арети Франклін у чартах став кавер пісні Стіві Вандера «Until You Come Back to Me» (1974). Пізніше із спадом популярності соулу Арета Франклін записувала традиційні шлягери, нерідко в дуетах з молодими виконавцями. 2005 року Арета Франклін була нагороджена найвищою нагородою США — медаллю Свободи.
Дискографія[ред.]
Фільмографія[ред.]
- Blues Brothers (1980)
- Blues Brothers 2000 (1998)
- Rhythm, Love and Soul (2002)
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Арета Франклін |
- Aretha Franklin на сайті Internet Movie Database (англ.)
- Біографія на сайті All Music Guide
- Тексти та відефайли на порталі Tekstovi Pesama (сербськ.)
- фансайт
