Арета Франклін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арета Франклін 2007

Аре́та Луї́за Фра́нклін (англ. Aretha Louise Franklin; * 25 березня 1942, Мемфіс, Теннессі) — американська співачка у стилях ритм-енд-блюз, соул і госпел. Найбільшого успіху досягла в 2-й половині 1960-х і початку 1970-х рр. Завдяки винятково гнучкому й сильному вокалу її часто називають королевою соула (англ. The Queen Of Soul) або Леді Соул (англ. Lady Soul). У січні 1987 року вона стала першою жінкою, чиє ім'я було занесено в Зал слави рок-н-ролу. У листопаді 2008 року журнал Rolling Stone оголосив її найбільшою вокалісткою епохи рок-н-ролу[1].

Біографічний нарис[ред.ред. код]

Арета вросла в Детройті (штат Мічіган) у родині священика й разом із сестрами змалку співала в церковному хорі. Уже в 14 років були зроблені перші записи її вокалу. З 1966 року, Франклін записувалася лейблом Columbia Records, проте її пісні рідко попадали в чарти, і хоча серед тривіальних комерційно орієнтованих записів цього періоду іноді проступали риси соула, цей період не вважається успішним.

В кінці 1966 року продюсер Джеррі Векслер відчув талант співачки до соула і запросив співачку співпрацювати з лейблом Atlantic Records. Він привіз її Алабаму, де був записана сингл «I Never Loved a Man (The Way I Love You)», що зробила прорив в кар'єрі співачки та історії ритм-енд-блюзу в цілому.

З початку 1967 і до кінця 1968 10 пісень Арети постійно посідають вищі сходинки у поп-чартах, зокрема це пісні «Chain of Fools», «(You Make Me Feel Like) A Natural Woman», а також «Respect», що стала гімном феміністського руху.

Арета на церемонії нагородження Президентською медаллю Свободи. Поряд з нею Роберт Конквест та Алан Грінспен

Співачка стає обличчям чорної Америки, що усвідомила свою силу в роки боротьби за цивільні права. Її різкий, упевнений вокал у супроводі з новаторськими аранжуваннями був прийнятий за еталон класичного соула. Проблемою співачки залишався репертуар, тому чільне місце в її репертуарі займали вже відомі шлягери інших виконавців — The Drifters («Spanish Harlem»), Дайон Уорвик («I Say a Little Prayer»), The Rolling Stones, The Beatles, Simon & Garfunkel, та інших.

Останнім великим успіхом Арети Франклін у чартах став кавер пісні Стіві Вандера «Until You Come Back to Me» (1974). Пізніше із спадом популярності соулу Арета Франклін записувала традиційні шлягери, нерідко в дуетах з молодими виконавцями. 2005 року Арета Франклін була нагороджена найвищою нагородою США — медаллю Свободи.

Дискографія[ред.ред. код]


Фільмографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Виноски[ред.ред. код]