Ерік Рудий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ерік Рудий

Ерік Рудий (Ейрік Рауді, ісл. Eiríkur rauði, 9501003) — першовідкривач Ґренландії. Ісландський вікінг норвезького походження. Вважається першим європейцем, який заснував поселення в Гренландії.

Син Торвальда Асвальдсона і батько Лейфа Еріксона. За деякими версіями, ще до сина відвідував побережжя Ньюфаундленда.

Ісландські землі в часи життя Еріка вже були зайняті. На одному з поєдинків за землю Ерік вбив людину, після чого ісландським судом був засудженим на вигнання на декілька років. В 982 році він зі своїми людьми відплив на захід. Нову землю він назвав Гренландією. В 986 році він повернувся в Ісландію і, взявши зі собою велику кількість людей, вернувся назад.

За данними істориків, до кінця життя Еріка кількість поселенців в Гренландії становила близько п'яти тисяч чоловік. А в 1004 році Норманн Лейф Еріксон (Щасливчик), син Еріка Рудого, досяг побережжя Північної Америки (за пів тисячоліття до Христофора Колумба).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Arnulf Krause: Die Welt der Wikinger. Campus-Verlag, Frankfurt a.M./ New York 2006, ISBN 3-593-37783-7, S. 179-182.
  • Hans-Jürgen Krüger: Erik der Rote und Leif der Glückliche. eine Biographie der Eriksfamilie. Bormann von Bockel, Hamburg 1990, ISBN 3-927858-05-6.
  • Tilman Röhrig: Erik der Rote oder die Suche nach dem Glück. Historischer Roman (= Bastei-Lübbe-Taschenbuch. Bd. 15511; Allgemeine Reihe). Bastei Lübbe, Bergisch Gladbach 2006, ISBN 3-404-15511-4.