Лейф Еріксон
Лейф Е́ріксон (бл. 970, Ісландія [1] — †1020) — скандинавський мореплавець та дослідник, син першовідкривача Ґренландії Еріка Рудого, онук Торвальда Асвальдсона (ісл. Thorvald Asvaldsson). Імовірно, перший європеєць, який побував у Північній Америці за п’ятсот років до Христофора Колумба.[2] Про походи Лейфа відомо з таких манускриптів як «Сага про Еріка Рудого» і «Сага про гренландців». Їх достовірність була підтверджена археологічними відкриттями XX ст.
Зміст |
Біографія [ред.]
Лейф Еріксон народився в Ісландії в сім’ї Еріка Рудого, якого вигнали з Норвегії разом зі всією його родиною. У 982 році сім’я Еріка була змушена покинути і Ісландію. Лейф разом з сім’єю батька поселився в нових колоніях у Ґренландії. У Лейфа Еріксона було два брати, Торвальд і Торстейн, і одна сестра, Фрейдіс.[3] У Лейфа була дружина Торгуна та син Торкель Лейфсон. Перед походом в Америку Лейф здійснив торгову експедицію до Норвегії. Тут Лейф прийняв хрещення від Олафа Трюгвальсона, короля Норвегії і колишнього вихованця князя Володимира. За прикладом Олафа Лейф привіз до Ґренландії християнського єпископа та охрестив її. Його мати і багато гренландців прийняли християнство, але батько, Ерік Рудий, залишився язичником. На зворотньому шляху Лейф врятував ісландця Торіра, який зазнав аварії, і за це отримав прізвисько «Лейф Щасливий». Після повернення додому в Ґренландію Лейф зустрів норвежця Б'ярні Герйольфссона, який розповідав, що бачив на заході далеко в морі обриси землі. Лейф зацікавився цією розповіддю і вирішив дослідити нові землі. Приблизно в 1000 році Лейф Еріксон з командою з 35 осіб відплив на захід на кораблі, який купив у Б’ярні. Вони відкрили три регіони американського узбережжя: Хеллуланд (очевидно, Баффінова Земля), Маркланд (півострів Лабрадор) і Вінланд, який свою назву отримав за велику кількість виноградних лоз, що там росли (можливо, це було узбережжя Ньюфаундленда поблизу сучасного містечка Л'Анс-о-Медоуз). Тут були засновані декілька поселень, де вікінги залишились на зиму. Повернувшись додому, Лейф віддав корабель своєму братові Торвальду, який замість нього відплив далі досліджувати Вінланд. Експедиція Торвальда була невдалою: скандинави зітнулися зі «скарлінгами» - північноамериканськими індіанцями, і під час сутички Торвальд загинув. Згідно з ісландськими легендами, Ерік і Лейф вирушали в експедиції не наосліп, а спираючись на розповіді очевидців, як, наприклад, Б’ярні, які бачили на горизонті невідомі землі. Таким чином, Америка в певному сенсі була відкрита ще до 1000 року. Але саме Лейф першим здійснив повноцінну експедицію вздовж берегів Вінланда, дав йому ім’я, висадився на берег і навіть спробував колонізувати територію. За розповідями Лейфа і його людей, які стали основою для скандинавських «Саги про Еріка Рудого» та «Саги про ґренландців», були складені перші карти Вінланду. Остання згадка про живого Лейфа датується 1019 роком, до 1025 року керівництво Еріксфйордом він передав синові Торкелю.[4] У сагах нічого не згадується про смерть Лейфа – він, імовірно, помер між цими датами в Ґренландії. Про родину Лейфа більше нічого не відомо, окрім правонаступництва Торкеля.
Вшанування [ред.]
На честь Лейфа Еріксона названо головне міжнародне летовище Ісландії у Кефлавіку. У 1887 році в Бостоні Лейфу Еріксону поставили пам’ятник. Щороку 9 жовтня в США відбувається день Еріксона.
Лейф Еріксон у сучасній культурі [ред.]
Література [ред.]
- «Фантастична сага» (англ. «The Technicolor Time Machine») – роман американського письменника-фантаста Гаррі Гаррісона, написаний у 1967 році.
Кінематограф [ред.]
- Режисерська версія фільму Маска 1994 року починається з приїзду в майбутню Північну Америку Лейфа Еріксона, який прибув на «край світу», щоб завезти якнайдалі від людей маску бога Локі.
- Німий фільм «Вікінг» 1928 року розповідає про відкриття Вінланда Лейфом Еріксоном.
Музика [ред.]
- Походові Лейфа Еріксона присвячений концептуальний альбом норвезько-німецької метал-групи Leaves' Eyes «Vinland Saga», 2005 року.
Мультиплікація [ред.]
- У мультсеріалі «Губка Боб Квадратні Штани» в серії «Бульбашка Бадді» з’ясовується, що Бікіні Боттомці святкують день Лейфа Еріксона.
Ігри [ред.]
- Корсари: Повернення Легенди – зявляється на острові Гваделупа у вигляді мумії та антагоніста, зображується чарівником і надзвичайно розумною і підступною людиною (зумів викликати демона, ув’язнити його в лампі, з якої демон не міг вибратися, зробити ключ від своєї гробниці, здійснити обмін тілами гравця і його самого, воскресити своїх слуг).
- Корсари: Місто втрачених кораблів – з’являється в тому ж квесті і вигляді, що і Корсари: Повернення Легенди.
Посилання [ред.]
- ↑ «Vísindavefurinn: Var Leifur Eiríksson ekki Grænlendingur sem átti rætur að rekja til Íslands og Noregs?» (Icelandic). Visindavefur.hi.is. July 14, 2001. Процитовано 16 лютого 2010.
- ↑ «Лейф Еріксон (11-е століття)». BBC. Процитовано 20 листопада, 2011.
- ↑ Ingstad, Helge; Ingstad, Anne Stine (2000). Відкриття вікінгами Америки: розкопки норвезьких поселень в Л'Анс-о-Медоуз, Ньюфаундленд. Breakwater Books. с. 74. ISBN 978-1-55081-158-2.
- ↑ Сівер, Кірстен А. (1997). Замерзла луна: Гренландія і освоєння Північної Америки, бл. 1000-1500. Stanford University Press. с. 62. ISBN 978-0-8047-3161-4.
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Leifr Eiríksson |
- Account of the discovery of North America from the “Saga of Eric the Red”
- The Saga of Erik the Red – Full text in English and Old Norse
- Reconstructed portrait of Ericsson Based on historical sources, in a contemporary style; from Reportret
Література [ред.]
- Short, William R. (2010). Icelanders in the Viking age: the people of the sagas. McFarland. ISBN 978-0-7864-4727-5.
- Somerville, Angus; McDonald, Andrew R. (2010). The Viking Age: A Reader. University of Toronto Press. ISBN 978-1-4426-0148-2.
|
||||||||||||||||
