Желатин
Желати́н (фр. gelatine, від лат. gelātus «заморожений») — продукт денатурації колагену[1], гідролізований колаген. Желатином є білкова желейна речовина, похідна колагену, фібрилярний білок сполучної тканини тварин. Складається з гліцину, проліну і оксипроліну. Отримують виварюванням кісток, хрящів та сухожиль, сполучної тканини, в основному свинини і яловичини. Желатину не вистачає незамінної амінокислоти триптофану, тому він не вважається повним білком. У неочищеній формі желатин також відомий як «тваринний клей». З сировини одержують екстракт, який освітлюють й висушують. При охолодженні желатину утворюються драглі, при збиванні — піна.[2]
Зміст |
Властивості [ред.]
Желатин в'язкий. Безвбарвний або жовтуватого відтінку. Будучи розчиненим у воді утворює колоїдні системи, які легко переходять в гель, якщо навколишня температура є нижчою. Желатин набухає у воді і розчиняється при нагріванні вище 50 °C. Це єдиний гідроколоїд, який при охолодженні утворює гель, а при нагріванні переходить у рідкий стан знову. Якщо тривалому впливі температури вище 80°С, він піддається гідролізу і втрачає все більше і більше желеутворюючої сили (вимірюється в Блум). Гель твердий, прозорий або злегка жовтуватий, майже без смаку і запаху.
Виробництво [ред.]
Для отримання використовують сполучну тканину (в основному), шкіри і кістки свиней і великої рогатої худоби, домашньої птиці і риби. В Європі, близько 70% желатину виготовляється з свинної шкіри (з близько 5 кг свинячої шкіри отримують 1 кг желатину); 18% желатину отримується з кісток тварин, і ще 10% від ін. шкір тварин; для виробництва решта (2%) желатину використовують інші сировинні матеріали.[3] Риб'ячий желатин виготовляється з колагену, що міститься в шкірі риб і т.д. з метою дотримання єврейських та ісламських законів харчування (див. кошерна їжа і Халяль). Алергічні реакції на рибу є досить поширеним явищем.
При гідролізі, у воді розчиняється колаген і вилучається. Процес подібний до приготування домашнього бульйону на кухні, або шляхом обробки кислотами і лугами (промислове виробництво). Желатин може містити 1-2% неорганічних речовин, і до 15% води.
Світове виробництво становить близько 250 тисяч тонн на рік.
Харчовий желатин, залежно від якості, поділяють на І, ІІ і ІІ сорти. Колір І і ІІ сортів від безколірного до світло-жовтого, а ІІІ — до жовтого.[2] Масова частка вологи до 16%.[2]
Промисловий процес виробництва [ред.]
Методологія, яка використовується більшістю виробників для процесу виробництва желатину:[4] вихідними матеріалами для виробництва желатину є сполучна тканина (шкіри[5] і кістки) великої рогатої худоби, свиней, риби або птиці. При попередній обробці є жири і неорганічні компоненти, які видаляються механічно, а потім за допомогою вапна або солі. Кістки обробляються, протягом мацерації звільняються від карбонату кальцію, фосфату кальцію і фториду кальцію; демінералізована речовина, що залишається, називається осеїн.
Залежно від сировини вибирається один з двох методів обробки:
- (А) кислотна обробка: матеріал з менш зв'язаним колагеном (наприклад, зі свинячої шкіри) день обробляють сірчаню або соляню кислотою, а потім його нейтралізовують (лугами). Після інтенсивного вимивання солей, видобувають колаген.
- (B) Лужна обробка: матеріал з високим зв'язуванням колагену (наприклад, бичачий) протягом періоду від кількох тижнів до кількох місяців вимочують у вапні з утворенням аміаку.
Потім матеріал обробляють в гарячій воді (бульйон) і добувають до 5 рівнів (разів) із поступовим зростанням температури колаген. Для очищення екстрактів від залишкових жирів і клітковини їх фільтрують.
У вакуумні сушарки подається тонкий рідкий розчин желатину (густини рідкого меду). Висококонцентрований желатин стерилізують, охолоджують і сушать. Гелева маса може подаватись у екструдер для підсушки до вигляду сухої локшини. Сира "локшина" подається на стрічку, яка потім пропускається через тунель для сушіння. В кінці одержують сухий желатин, щоб вміст води в ньому був 10-15%. Після цього його перемелюють в частинки потрібного розміру. Для виробництва листа, желатин не видавлюється у формі локшини, у вигляді плівки.
Застосування желатину [ред.]
Желатин застосовується у виробництві
- Продуктів харчування (див. Желатин харчовий)
- Фотоматеріалів (див. Желатин фотографічний)
- Фармацевтичних лікарських форм у вигляді капсул (див. Желатин (ліки))
- Газет, журналів, грошей (входить до складу деяких друкарських фарб)
- косметики.
Зареєстровано в якості харчової добавки E441.
Желатин, як продукт тваринного походження, не споживається вегетаріанцями. Замість цього вони використовують продукти рослинного походження: пектин і агар; аморфофаллус коньяк.
Замінники желатину [ред.]
При виробництві харчових продуктів замість желатину можуть використовуватися рослинні желеутворювачі:
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ Біологічний словник
- ↑ а б в Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навч.посіб. — К.: «Кондор». — 2008. — 506 с. ISBN 966-8251-06-7 (с.:387-390)
- ↑ Інформація про торги желатину (желатинових виробників Європи).
- ↑ Желатин виробників Європи: Виробничий процес http://www.gelatine.org/en/about-gelatine/manufacturing.html
- ↑ шар у шкіри між епідермісом і підшкірною тканиною
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
