Косметика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Косметичка і косметичне приладдя

Косметика (від грец. κοςμητική — мистецтво прикрашати) — речовина, що використовується для поліпшення зовнішнього вигляду або запаху людського тіла. До косметики входить: креми для тіла, лосьйони, порошки, парфуми, помади, лаки для нігтів, тіні для очей, хімічна завивка, кольорові контактні лінзи, фарби для волосся, лак і гелі для волосся, дезодоранти, дитячі продукти, масла і солі для ванн, масла і багато інших видів продукції. Їх використання має широке поширення, особливо серед жінок в західних країнах. Багато виробників розрізняють декоративну косметику та косметику для догляду за шкірою тіла. Більший попит має саме декоративна косметика.

У 20 столітті виникло багато компаній і підприємств, що виробляють продукти для прикрашання і поліпшення запаху тіла людини. Деякі з них стали транснаціональними корпораціями. Виробництво косметики зараз контролюється невеликою кількістю міжнародних корпорацій, які були створені на початку двадцятого століття, але розповсюдженням та продажем косметики займаються інші різноманітні компанії. Управління контролю за продуктами та медичними препаратами США, яке регулює косметику в США визначає призначення косметики як "створена для застосування на людському тілі для очищення, прикрашання, збільшення привабливості або зміни зовнішності без впливу на структуру тіла та його функції". Це широке визначення включає в себе будь-який засіб, призначений для використання як компонент косметичної продукції. Управління контролю за продуктами та медичними препаратами США, зокрема, виключило мило з цієї категорії.

Історія[ред.ред. код]

Перші археологічні свідчення використання косметики були знайдені у Стародавньому Єгипті близько 3500 р. до н.е. Стародавні греки і римляни також користувались косметикою. Римляни і стародавні єгиптяни використовували косметичні засоби, що містили отруйну ртуть і свинець. Древнє царство Ізраїлю також потрапило під вплив косметики, про що свідчить запис в Старому Заповіті - 2 Книга Царів 9:30, коли Єзавель намалювала свої повіки - приблизно 840 р. до н. е. Біблійна Книга "Естер" також описує різні косметичні процедури.

У Середньовіччі використання косметики не схвалювалось церковними лідерами, багато жінок все одно використовували косметичні засоби. Блідий колір шкіри обличчя був дуже популярний серед жінок у Середньовіччі. Такого ефекту вони досягали завдяки використанню пасти свинцю, крейди, борошна або кровопускання. Жінки також накладали білу свинцеву фарбу, яка була відома як "косметичні білила", на свої обличчя, щоб досягнути ефекту блідості шкіри. В історії Заходу використання косметики неодноразово засуджувалось. Наприклад, у XIX столітті королева Вікторія привселюдно оголосила, що макіяж – це непристойно, вульгарно і прийнятно лише для використання акторами.

Жінкам 19 століття подобалось бути тендітними леді. Вони порівнювали себе з ніжними квітками і підкреслювали свою ніжність і жіночність. Вони завжди прагнули, щоб колір їхньої шкіри був блідим і ними цікавились. Іноді леді накладали трохи рум'ян на щоки, і використовували "беладону", щоб зробити очі виразнішими, виділити їх. Загалом макіяж не схвалювався у 70-і роки 19 століття, коли соціальний етикет став жорсткішим. Проте актрисам було дозволено користуватися макіяжем, і такі відомі красуні, як Сара Бернар та Лілі Ленгрі могли використовувати пудру. Більшість доступних косметичних продуктів були все ще хімічно підозрілими чи використовувалися поряд із харчовими барвниками, ягодами та буряком.

До середини XX століття косметика була в широкому вжитку жінок у майже всіх промислових суспільствах по всьому світу.

Косметику використовували протягом тисяч років. Відсутність регулювання виробництва і використання косметики призводила до негативних побічних ефектів, деформацій, сліпоти та навіть смерті. Прикладами цього були поширене вживання свинцевого білила (білого свинцю), яким покривати обличчя протягом Відродження, та сліпота, спричинена тушшю Lash Lure протягом XX століття.

Світові річні витрати на косметику сьогодні оцінюються в 19 млрд доларів. Серед найбільших косметичних компаній найбільшою є L’Oreal, заснована Е.Шулером у 1909 році як французька компанія нешкідливої фарби для волосся (зараз 26% володіє Ліліан Беттенкур і 28% - Nestle; решта 46% перебувають на відкритих торгах). Елізабет Арден, Хелена Рубінштейн та Max Factor розвинули ринок у США протягом 1910 року. До цих фірм приєдналися Revlon перед Другою Світовою Війною та Estee Lauder після війни.

Продукти краси зараз широко доступні лише від спеціалізованих роздрібних торговців в Інтернеті, до яких нещодавно приєдналися розвинуті ринки збуту, включно з найбільшими універмагами та традиційними магазинами краси. Як і більшість галузей промисловості, косметичні компанії чинять опір регулюванню з боку державних органів таких, як FDA, і лобіювали проти цього протягом років. FDA не зобов'язане схвалювати або переглядати косметичні засоби, або те, що відбувається в них, перш ніж їх продають споживачам. FDA контролюють фарбники, які можуть використовувати в косметиці та фарбах для волосся. Косметичні компанії не повинні повідомляти про будь-які пошкодження від продуктів; вони тільки робити добровільне відкликання продуктів.

Хоча сучасний макіяж використовують в основному жінки, поступово все більше число чоловіків використовують косметику, яка зазвичай асоціюється з жінками, щоб поліпшити або прикрити свої власні риси обличчя. Деякі чоловіки свідомо використовують коректор. Косметичні бренди випускають косметичні засоби спеціально розроблені для чоловіків, а чоловіки використовують такі продукти все частіше і частіше. Існує розбіжність думок щодо цього, оскільки багато хто вважає, що чоловіки, що носять макіяж, нехтують традиційними гендерними ролями і не розглядають чоловіків, які наносять косметику, в позитивному світлі. Проте, інші розглядають це як знак існуючої гендерної рівності і вважають, що чоловіки також мають права на покращення рис їх обличчя за допомогою косметики, якщо жінки це можуть робити.

Критика та полеміка[ред.ред. код]

Етика[ред.ред. код]

У XX ст. популярність косметики швидко зросла. Косметика все більше використовується дівчатами в юному віці, особливо у Сполучених Штатах Америки. Через швидке зменшення віку користувачів косметики, багато компаній головних брендів як Rimmel та дорожчих продуктів як Estee Lauder сприяють зростанню ринку за рахунок впровадження ароматніших помад і блисків, косметики, упакованої в яскраві блискучі упаковки, продажу та реклами залучаючи юних моделей. Соціальні наслідки омолодження стандартів краси привернули велику увагу в засобах масової інформації за останні декілька років. Критика щодо косметики надходила з різних джерел, включаючи деякі феміністські, релігійні групи, борців за права тварин, авторів та зацікавлених суспільних груп.

Зростає переконання про перевагу косметиці, яка нібито без отруйних компонентів, особливо отриманих з нафти, лаурилсульфату натрію (SLS), і парабенів.

Безпека[ред.ред. код]

Численні опубліковані звіти посилили занепокоєння щодо безпеки кількох поверхнево-активних речовин. Лаурилсульфат натрію (SLS) викликає низку захворювань, у тому числі шкіри - дерматит.

Парабени можуть викликати подразнення шкіри і контактні дерматити у людей з алергією на парабени, невеликий відсоток від загальної чисельності населення. Експерименти на тваринах показали, що парабени мають слабку естрогенну активність, діючи як ксеноестрогени. Випадання вій також може бути пов’язане з тривалим застосуванням косметики. Синтетичні аромати широко використовуються в споживчих товарах. Дослідження на основі шкірних алергічних проб показують, що синтетичні аромати, зроблені з багатьох компонентів, викликають алергічні реакції. Косметичні компанії були піддані критиці за створення псевдо-наукових тверджень про свої продукти, які вводять в оману або не підтримуються науковими доказами.

Випробування на тваринах[ред.ред. код]

Випробовування косметичних засобів на тваринах особливо суперечливе явище. Такі випробування, що й досі проводяться в США, спричиняють загальне отруєння, подразнення очей та шкіри, фототоксичність (отруєння спричинене ультрафіолетовим випромінюванням) та мутагенність.

В Україні тестування парфумерно-косметичної продукції на тваринах використовується згідно з Державними санітарними, правилами і нормами безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості від 01.07.1999 №27.[1]

Тестування косметики заборонене в Нідерландах, Бельгії та Великобританії. У 2002 році, після 13 років дискусій, Європейський Союз (ЄС) згодився поетапно вводити майже цілковиту заборону на продаж косметики тестованої на тваринах на території всього Євросоюзу з 2009 року і заборонити будь-яке випробування на тваринах пов'язане з косметикою, а 11 березня 2013 р. в Європі була введена заборона на торгівлю косметичними засобами, що тестуються на тваринах. Франція, батьківщина найбільшої у світі косметичної компанії Лореаль, висунула протест проти запропонованої заборони подавши позов до Європейського суду в Люксембурзі, вимагаючи анулювати заборону. Противником цієї заборони є також Європейська федерація косметичних інгредієнтів, яка представляє інтереси 70 компаній у Швейцарії, Бельгії, Франції, Німеччині та Італії.

Психологічна мотивація використання косметики[ред.ред. код]

Кореляційне дослідження, у якому взяли участь 30 англійок виявило, що тривога (p= .008), самопрезентація (p=.003) та подібність в основному позитивно взаємопов’язані з використанням косметичних засобів, а соціальна впевненість (p=0.32), емоційна стабільність(p= .037), самоповага (p=.003) та зовнішня привабливість (p=.006) в основному негативно кореляється із застосування косметики. Ці дані свідчать, що стривожені, невпевнені в собі жінки більш мотивовані до застосування косметичних засобів, ніж емоційно стабільні, впевнені в собі жінки, що вважають себе привабливими.

Інше дослідження проведене Кешом, Доусоном, Дейвісом, Боуеном та Галюмбеком, в якому були задіяні студенти коледжу, виявило, що ровесники чоловічої статі схильні бути суворішими суддями жіночої зовнішньої привабливості, ніж ровесники-дівчата. Також було помічено, що жінки можуть переоцінювати свою привабливість, коли користуються макіяжем.

Проте, на сьогодні літератури, що стосувалася б мотивації до застосування косметики майже немає та суспільство безумовно отримало би користь від регулярного проведення емпіричних досліджень з цієї теми. Вищезгадані дослідження працювали лише з невеликими вибірками, що складались з білих жінок віком 20-25 років, що вже навчалися в університеті. Потрібні нові дослідження, що включали б вибірки з людей різних рас, культур, віросповідань, освітніх рівнів, соціальних класів, статей та віку.

Види макіяжу[ред.ред. код]

  • Бронзант використовується для надання шкірі золотистого та бронзового відтінку.
  • Туш використовується для подовження, надання об’єму та насиченішого кольору віям. Існують туші природних кольорів, таких як чорного та коричневого, а також є туші яскравих кольорів, наприклад блакитного, рожевого та фіолетового. Є різні види туші, включаючи водостійку, для тих хто схильний до алергій та раптових сліз. Часто вії фарбують тушшю після попереднього накладення основи та їх підкручування. Тепер є туші, що вміщують спеціальні компоненти для покращення росту вій та збільшення їхньої товщини. Існують конкретні мінерали та білки, включення яких до складу туші, не лише укріплює, а й прикрашають.
  • Клей для повік, накладні вії, підводка для очей, тіні для очей, блискітки для очей, олівець з блискітками для очей як і олівці різних кольорів використовуються для надання кольору та підкреслення повік ( великі очі надають молодшого вигляду).
  • Олівець для брів, креми, віск, гелі та пудри використовуються для надання кольору та підкреслення ліній брів.
  • Лак для нігтів використовується для фарбування нігтів рук та ніг.
  • Декоративний спрей (фіксатор) - використовується для того, щоб макіяж протримавсь якомога довше у гарному стані.

Косметику можна характеризувати згідно з її фізичним складом. Косметика може бути у вигляді рідини, крему, пудри, як і твердої, так і розсипчастої, спрею, крему,у складі якого немає води та паличок. Засіб для зняття макіяжу – продукт, що використовується для очищення шкіри від косметики. Також використовується для підготовки і чистки шкіри для інших процедур, як наприклад, використання любого типу лосьйону для обличчя перед сном.

Склад[ред.ред. код]

Органічні та природні компоненти[ред.ред. код]

Хоча багато косметичних продуктів контролюються певним нормами, все ж присутність шкідливих хімічних речовин в цих продуктах викликає занепокоєння за здоров’я користувачів.

Термін «органічна косметика» запозичений з харчової індустрії, де кілька десятиліть тому з'явились натуральні продукти, марковані знаками «біо», «еко» або «органік».[2] Це сертифіковані продукти, при виробництві яких не використовують хімічні засоби захисту рослин, мінеральні добрива синтетичного походження, генетично модифіковані організми (ГМО) та будь-які штучні барвники, ароматизатори, консерванти. Не припустимими є рафінування, мінералізація та інші прийоми, що зменшують або знищують поживну цінність продукту.[3][4]

Органічну косметику слід відрізняти від натуральної, що лише містить компоненти природного походження.[5][6][7] Нормативно-правових документів, що регламентують межі застосування терміну «натуральний» не існує.[8] Це означає, що виробники мають право поряд з натуральними інгредієнтами додавати у косметичний продукт синтетичні компоненти (емульгатори, консерванти, ароматизатори, барвники) і продукти нафтохімії (вазелін, пропіленгліколь) у будь-яких співвідношеннях. Термін «натуральний» означає, що інгредієнт не піддавався значній зміні у порівнянні з його початковим станом, а також з продукту нічого не видаляли (крім води) і нічого в нього не додавали.[5] Станом на 2012 рік в Україні на державному рівні ще не розроблено норми щодо органічних косметичних засобів.[9]

Станом на 2012 рік серед фахівців не існує єдиної думки про те, яку косметику можна вважати органічною.[8] У багатьох країнах існують органи добровільної сертифікації подібних продуктів, в кожного з яких є своє зведення правил і стандартів. Прикладами таких органів є:

  • в Австралії — BFA (Biological Farmers of Australia),
  • у Франції — Cosmebio (на упаковці має бути зазначений логотип Ecocert з позначкою «Natural» (натуральна косметика) або «Natural and Organic Cosmetic» (натуральна і органічна косметика), посилання на інспектуючий орган, зазначення відсоткового вмісту інгредієнтів натурального походження та відсоткового вмісту інгредієнтів органічного походження),
  • в Німеччині — Neuform і BDIH.

Ці органи видають відповідний сертифікат.

У США[ред.ред. код]

Крім добавок, які надають колір, косметичні продукти та їх компоненти не є першочерговими об’єктами для Управління по контролю якості харчових продуктів та медикаментів (США) (FDA) розповсюдження на ринку перед їх випуском на ринок. Лише у разі випущення товарів, які не відповідають положенням Акту FDA та Закону «Про правдиву інформацію, яка вказується на упаковках чи маркуваннях товарів» FDA може вжити заходів щодо таких порушень. Кожного сезону випускається велика кількість нових продуктів, тому важко прослідкувати безпечність кожного засобу. Деякі продукти містять шкідливі онкогенні речовини, такі як 1,4-діоксан. Багато косметичних компаній випускають природні та органічні продукти. Всі природні продукти містять мінеральні та рослинні інгредієнти, а органічні косметичні засоби виробляються з органічних сільськогосподарських продуктів. Жодні косметичні продукти не є органічними, якщо на них немає маркування органічних продуктів.

Мінеральна косметика[ред.ред. код]

Термін «мінеральна косметика» відноситься до категорії косметики для обличчя, куди входять основа під макіяж, тіні для повік, рум’яна, косметика, що імітує загар, яка виробляється з розсипчастих сухих мінеральних порошків. Блиски для губ, тональні креми та інші рідкі косметичні продукти, а також компактні засоби для макіяжу такі як тіні для повік та пудра-рум’яна вважаються мінеральною косметикою, якщо вони містять потрібні для сухої мінеральної косметики інгредієнти. Рідкі косметичні засоби можуть містити консерванти, а компактні засоби для макіяжу повинні містити зв’язувальні речовини, яких немає в сухих мінеральних засобах.

Косметична продукція[ред.ред. код]

До косметики також входить різні продукції по догляду за шкірою. Такі як, креми і лосьйони для обличчя і тіла, сонцезахисні засоби, засоби для автозасмаги, різні креми для видалення недоліків (вугрів, прищів, зморшок, кіл під очима).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державні санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості: Постанова головного державного санітарного лікаря України №27 від 01.07.1999 р.
  2. Нувель Эстетик. Информационно-издательская группа // CosmoPress. – 2010. – №4. – С. 127–135.
  3. Стейтем Б. Чем нас травят? Полный справочник вредных, полезных и нейтральный веществ, которые содержаться в пище, косметике, лекарствах / Билл Стейтем. – СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2008. – 319 с.
  4. Organic & Natural Business – Target publishing limited. – 2009. – Vol. 6, issue 12. – 30 p.
  5. а б Сикорская С. Натуральная косметика. Профессиональные методики и рекомендации специалистов / Сикорская С., Сикорская А. – М.: РИПОЛкласик, 2008. – 184 с.
  6. Нувель Эстетик. Информационно-издательская группа // CosmoPress. – 2010. – №4. – С. 127–135.
  7. Milady’s skin care & cosmetic ingredients dictionary, third edition / Natalia Michalun, M. Varinia Michalun – NY: Cengage Learning, 2010. – 328 p.
  8. а б Ж.М. Полова, В.П. Попович Деякі аспекти сертифікації органічної косметики // Запорожский медицинский журнал Научно-практический журнал. — 2012 (72) №3
  9. Верховна Рада України «Проект закону про органічне виробництво».