Же-де-пом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гра в м'яч

'Же-де-пом' (фр. jeu de paume, від jeu — гра і paume — долоня) — старовинна гра з м'ячем, прообраз тенісу, в якої м'яч перебивався через сітку або мотузку ракетками (спочатку руками, потім бітами).

Гра набула поширення у XIIIXIV ст. у Франції, Італії і Англії; тільки в одному дореволюційному Парижі налічувалося 200 залів для гри в м'яч. У XVI столітті на зміну цій грі прийшов королівський теніс, з якого в XIX столітті народився сучасний, або великий теніс. Же-де-пом також вважається попередником ракетболу і гандболу.

Техніка гри[ред.ред. код]

Існували два різновиди: лонг-пом (довгий пом) і курт-пом (короткий пом). Майданчик для лонг-пома відкритий, 60-80 × 14 м, розділений мотузкою на висоті 1 м, партія — 5-7 ігор; для курт-пома — зал 28,5 × 9,5 м, висота не менше 7 м, висота сітки 0,92 м у центрі і 1,5 м по краях, партія — з 6 ігор.

М'яч з двох пробкових півкуль, обтягнутий м'якою тканиною, діаметр близько 6 см, вага 16-20 г (лонг-пом) і 60-65 г (курт-пом). Спосіб підрахунку очок, прийнятий в грі (15, 30, 40, гра) використовується в сучасному тенісі.

Спортивна дисципліна[ред.ред. код]

Проводилися змагання як одиночні, так і командні (у команді 2, 4 або 6 осіб).

Же-де-пом (курт-пом) входив у програму Олімпійських ігор 1908, на Олімпійських іграх 1928 проводилися показові виступи.

З грою же-де-пом пов'язана одна зі сторінок Великої французької революції. 20 червня 1789 року депутати Генеральних штатів від третього стану, яких не пропустили до зали засідань за королівським наказом, зібралися в розташованому неподалік залі для гри в же-де-пом і поклялися продовжувати збори, поки не буде написана й прийнята конституція. Цей епізод більш відомий під українською назвою «клятва у залі для гри в м'яч».

Література[ред.ред. код]

  • Heiner Gillmeister: Artisten ohne Netz. Die mittelalterlichen Tennisspieler. In: Zeitschrift für Spielkultur. (Volltext als PDF).
  • Jean-Michel Mehl: Les jeux au royaume de France. Du XIIIe au début du XVIe siècle. Fayard, Paris 1990 (Nouvelles études historiques), ISBN 2-213-02591-6 (дисертація, Universität Paris-Nanterre 1988).
  • Theo Stemmler: Vom Jeu de paume zum Tennis. Insel Verlag, Frankfurt am Main 1988, ISBN 3-458-19076-7.
  • Mehl Jean-Michel, Les jeux au royaume de France du XIIIe au XVIe siècles, version abrégée d'une thèse d'État d'Histoire soutenue en octobre 1988, Paris, Fayard, 1990
  • Paris Historique, no 67 du 2e semestre 1993, numéro consacré au « Jeu de paume parisiens », ISSN 0764-454.

Посилання[ред.ред. код]