Гра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перетягання каната - старовинна гра моряків, розвага й тренування корисного для управління вітрилами вміння
Футбол - найпопулярніша командна гра

Градіяльність з розважальною та іноді навчальною метою. Гра відрізняється від роботи тим, що не ставить перед собою корисної практичної мети, і від мистецтва тим, що не створює художніх цінностей, хоча границі між цими видами діяльності розмиті.

Правила, ролі, змагання[ред.ред. код]

Гра проходить за певними правилами, які встановлюють обмеження на дії гравця. Ці правила не обов'язково повинні бути ясно сформульованими чи усвідомленими - коли кошенята граються між собою, вони атакують один одного, але при цьому не випускають пазурі й не кусають так, щоб завдати рани.

Гравці часто виконують ролі, прикидаючись кимось іншим. Коли чотирирічна дівчинка пропонує

- Давайте гратися - уяви, що я колобок.

Дорослий партнер приймає на правила гри і, притворяючись вовком, відповідає

- Колобок, колобок, я тебе з'їм.

На що свідома правил гри дитина, дає відповідь:

- Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю.

Ігри мають чітко встановлені правила. Відхилення гравця від правил у таких іграх зазвичай розглядається іншими гравцями як шахрайство, і призводить до конфліктів, образ, припинення гри.

У грі може брати участь один або кілька гравців. У грі, що розрахована на одну людину, гравець ставить перед собою складне завдання, яке намагається розв'язати, притримуючись встановлених для себе правил. Ігри для багатьох гравців часто ставлять перед собою завдання виграти, здобути перемогу над іншими, тобто гра є змаганням. У іграх з елементами змагання гравці можуть утворювати команди - колективи, які намагаються досягти спільної мети. Відповідні ігри називаються командними.

Філософські означення[ред.ред. код]

Людвіг Вітгенштайн одним із перших серед академічних філософів спробував визначити значення слова «гра». У своїх «Філософських досліжженнях» він демонструє, що такі елементи гри, як розвага, правила, змагання, не можуть адекватно визначити, що це таке. Тому він робить висновок, що «гра» не може мати єдиного означення, а тому повинна визначатися як ряд, елементи якого мають родинну схожість один із іншим.

Французький соціолог Роже Каюа в книзі «Ігри та людина» визначає гру, як діяльність, що повинна мати такі характеристики:

  • розвага - добровільне об'єднання гравців саме з метою гри
  • відокремленість - гра обмежена певним місцем і часом
  • непевність - перебіг гри відкритий, а кінець наперед невизначений.
  • непродуктивність - гра не приносить корисних результатів
  • правила - перебіг гри визначають правила
  • фіктивність - під час гри людина живе у фіктивній реальності

Каюа вважав основою гри такі елементи:

Інші означення:

  • «Гра - це система, в якій гравці вступають в штучний конфлікт, визначений правилами із кількісним результатом» (Кейті Сален та Ерік Зіммерман)
  • «Гра - форма мистецтва, в якій учасники, що їх називають гравцями, роблять рішення щодо управління ресурсами, даними через символи гри, з метою досягнення мети» (Ґреґ Костікян)
  • «Гра - діяльність двох чи більше осіб, які приймають рішення з метою досягнення цілі в певному обмеженому контексті» (Кларк Абт)
  • «На найелементарнішому рівні ми можемо визначити гру, як вправу у добровільно обраній контрольованій системі, де існує протиборство сил, обмежене процедурами й правилами, з метою досягнення нерівного результату.» (Елліот Аведон і Браян Саттон-Сміт)

Значення[ред.ред. код]

Людина починає гратися з раннього дитинства. Гра, особливо дитяча гра, виконує важливі функції тренування корисних вмінь, навчання і спілкування.

Аналізу ролі гри в людському суспільстві присвячена книга нідерландського філософа Йогана Гейзинги «Homo Ludens». Гейзинга, зокрема відзначає, що гра старша за культуру, оскільки гра властива не тільки людям, а й тваринам. На його погляд людська культура зароджується з гри, хоча гра не переходить у культуру, а залишається поряд з культорю як сестри-двійнята. Культурі властиве створення вигаданих штучних середовищ, які не є «справжнім життям», а містять в собі елемент гри.

Види ігор[ред.ред. код]

Дитячі ігри[ред.ред. код]

Людина грається змалечку. Важливим елементом дитячих ігор є іграшка. Дитячі ігри сприяють розвитку особистості та уяви, усвідомленню дорослих ролей, виробленню навиків і встановленню спілкування між однолітками. Серед прикладів: хованки, штандер, цюці-бабки, класики, скакалки, гумки, ниточка тощо. Для створення умов для дитячих ігор у міських житлових районах влаштовуються дитячі ігрові майданчики.

Симуляції[ред.ред. код]

До цього класу належать ігри, в яких створюється певна умовна ситуація з метою тренування, наприклад військові маневри. До цього класу ігор належать також різноманітні комп'ютерні симулятори, що намагаються якомога точніше відтворити умови реальних ситуацій і навчити користувача приймати рішення в екстримальних умовах. Одним з видів симуляцій є бізнес-симуляція. Цей різновид симуляції характеризується імітацією бізнес-процесів в окремо взятому підприємстві, галузі, господарстві.

Спортивні ігри[ред.ред. код]

Докладніше у статті Спорт

Характерною особливістю спортивних ігор є те, що вони переросли рамки простої розваги, й стали не тільки частиною культури, а й індустрією. У спорті є професіональні гравці, для яких гра - це робота, а не розвага, й глядачі, вболівальники, які отримують задоволення, спостерігаючи за грою, і спортивний бізнес, що організовує ігри. Серед найпопулярніших спортивних ігор: футбол, теніс, гольф, баскетбол, волейбол, хокей, крикет, бейсбол, алтимат, скраклі.

Логічні ігри[ред.ред. код]

До логічних ігор належать: головоломки, кросворди (укрворди), судоку, а також багато з антагоністичних настільних ігор. Цікавість логічних ігор для людини в тому, що гра перед нею ставить задачу, розв'язок якої можна знайти за допомогою логічного аналізу, продумування на кілька кроків уперед, і успішне розв'язання задачі приносить людині задоволення.

Настільні ігри[ред.ред. код]

Настільні ігри проводяться з використанням певних ігрових комплектів - дощок та фігур. Серед популярних настільних ігор: шахи, шашки, нарди, го тощо. Зазвичай це антагоністичні ігри зі складною стратегією. До настільних ігор належать також рольові ігри, які не часто не мають антагоністичного характеру.

Азартні ігри[ред.ред. код]

Докладніше у статті Азартна гра

Відмінністю азартних ігор є те, що виграш чи програш у них має те тільки символічне, а й реальне життєве значення - вони граються на гроші. Відповідно виграш і програш у них здебільшого залежить не тільки від майстерності гравця, а й від випадку. В сучасному світі в одних країнах існує індустрія азартних ігор, в інших країнах азартні ігри знаходяться під жорстким контролем або заборонені.

Відеоігри[ред.ред. код]

Докладніше у статті Відеогра

В комп'ютерних іграх правила закладені в комп'ютерній програмі, а супротивником виступає або сама програма або, при грі через комп'ютерну мережу, інші люди. Швидкий розвиток комп'ютерних ігор призвів також до появи комп'ютерного спорту.

Онлайн ігри[ред.ред. код]

Із появою та розповсюдженням такого явища, як Інтернет, з'явилося й поняття онлайн-ігор. Такі ігри є основою комунікації між людьми, об'єднаними спільними інтересами, незалежно від їхньої національності та місця проживання. Найбільш розповсюдженими і успішними вважаються браузерні ігри, та настільні онлайн ігри, зокрема: нарди, шахи, покер тощо.

Рольові ігри[ред.ред. код]

Докладніше у статті Рольова гра

В рольових іграх гравці діють у певному, заданому правилами, світі, беручи на себе певні вигадані ролі. Рольові ігри часто не носять змагального характеру, а призначені для того, щоб отримати задоволення від самого процесу гри. Тому в них часто за правилами переможець і переможений не визначається.

Математика[ред.ред. код]

Докладніше: Теорія ігор

У математиці ігри - клас математичних задач, предметом яких є прийняття рішень. Вивченню ігр присвячений розділ математики Теорія ігор. Характерним для даного класу задач завданням є вибір стратегії, яка забезпечила б найкращий результат для умовних гравців.

Література[ред.ред. код]

  • Йоган Гейзинга. Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури., Київ: «Основи», 1994 (укр.)
  • Герман Гессе. Гра в бісер. Переклад Євгена Поповича. Переклад віршів Ліни Костенко. Київ. Вища школа. 1983

Див. також[ред.ред. код]


Теорія ігор

Типи ігор

антагоністичні · диференціальні · матричні · на виживання · рефлексивні · азартні · без побічних платежів · безкоаліційні · біматричні · вироджені · динамічні · з вибором моменту часу · кооперативні · на графі · на одиничному квадраті · опуклі · позиційні · прості · рекурсивні · стохастичні 

Ситуації

Безвиграшна ситуація · Парадокс Бертрана (економіка) · Ситуація рівноваги 

Стратегія

змішана · оптимальна · поведінки · чиста 

Теореми

Максіміна принцип · Мінімаксу теорема

Ігри

Дилема в'язня · РВ-ПП