Зґвалтування в Афганістані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Жінка в арабському суспільстві, Жінки при Талібані та Жінки в Афганістані
Частина серії
Насильство проти жінок
Портал Проєкт Стиль

Зґвалтування є головною проблемою в Афганістані. Чисельні правозахисні організації розкритикували закони країни про зґвалтування та їх виконання. Зґвалтування в Афганістані є злочином, за який може бути притягнення до кримінальної відповідальності, але на практиці більшість законів про зґвалтування не виконується і про нього дуже рідко повідомляють. За даними Афганської незалежної комісії з прав людини (AIHRC), у 2013 році насильство проти жінок в Афганістані досягло рекордного рівня.

Жінок в Афганістані оцінюють залежно від того, чи мали вони сексуальний досвід ("цнота"), а після згвалтування стигматизують і карають за «нечистоту»: вбивством честі, ув'язненням чи стратою за перелюб, примусом одружитися з гвалтівником.

Навіть якщо жертва завагітніє, ґвалтівник одружується з нею рідко. Влада розглядає випадки згвалтування як перелюб. Навіть якщо жінку не карають, вона залишається відкинутою суспільством як «безчесна» (баднаам на пушту), а ґвалтівник не вважається безчесним.[1]

Афганське право[ред. | ред. код]

Станом на 2015[2] в Афганістані зґвалтування було злочином, хоча Афганістан прийняв закон про сім'ю шиїтів у 2009 році за президента Афганістану Хаміда Карзая. Фонд розвитку ООН у справах жінок, НАТО, Канада, США, Німеччина та інші країни висловили стурбованість гнітючим характером закону. Сімейний закон шиїтів позбавляє жінок прав у шлюбі та визначає, що шиїтки повинні підкорятися вимогам свого чоловіка. У ньому навіть зазначено, що вони повинні займатися сексом зі своїми чоловіками принаймні раз на чотири дні, за винятком випадків хвороби. Закон стосуватиметься лише шиїток, яких налічується близько 6 мільйонів. Аргументом на користь закону було те, що він є вдосконаленням звичаєвого регіонального права, запровадженого раніше. За підтримки консервативної та політичної еліти афганські суди вживали і продовжують вживати заходів, спрямованих на усунення, зменшення або обмеження прав жінок.[3]

У міжнародному законодавстві зґвалтування — це вид сексуального насильства, що зазвичай включає статевий акт або інші форми сексуального проникнення, які здійснюються проти особи без її згоди. Дія може бути вчинене із застосуванням фізичної сили, примусу, зловживання владою або проти особи, яка не може дати дійсної згоди. Це може включати тих, хто втратили свідомість, недієздатні, мають інтелектуальну недостатність або не досягли віку згоди.[4][5] Термін зґвалтування іноді використовується як синонім сексуального насилля.

Доступна статистика і стигма[ред. | ред. код]

Див. також: Міфи про зґвалтування

Хоча зґвалтування в Афганістані є кримінальним злочином, більшість законів про зґвалтування не виконується і про них майже не повідомляється. У 2012 році в Афганістані було зафіксовано 240 вбивств честі та 160 зґвалтувань, але кількість обох видів злочину, за оцінками, є набагато більшою та не зареєстрованою, особливо в сільських районах.

Якщо зґвалтовані жінки повідомляють у правоохоронну систему, вони стикаються з величезними множинними ризиками насильства, а саме:

  • згвалтованих жінок часто вбивають власні родичі, щоб "зберегти честь родини" (вбивства честі)[6],
  • їх також можуть звинуватити у подружній зраді (злочині, за який можуть законно стратити). Жінок часто карають як «блудниць» відповідно до законів про подружню зраду.
  • сім'я та суд змушують їх одружитися з ґвалтівником в надії повернути "честь" своїй родині, особливо ймовірно у випадку вагітності.[7] Це також робиться для того, щоб ґвалтівник міг уникнути звинувачення.
  • жінки також несуть багато менших особистих ризиків для соціального статусу та повсякденного життя.

Жертви зґвалтувань в Афганістані стигматизованіші за ґвалтівників. Зґвалтованих жінок часто карають, а їхнім гвалтівникам ув'язнення при звинуваченні у зґвалтуванні загрожує рідко. Таким чином, жінки потрапляють у дуже небезпечне положення.[8]

У 2013 році Афганістан оприлюднив історію жінки, яку зґвалтував чоловік, після чого її ув'язнили за "подружню зраду", вона народила у в'язниці, а потім була помилована президентом Хамідом Карзаєм. Подія викликала міжнародний розголос та обурення.[9]

У 2013 році в східній частині Газні чоловік напав на жінку та спробував згвалтувати її, в результаті чого родичі жінки вбили як жінку, так і чоловіка з мотивів "честі".

В Афганістані такі злочини, як подружня зрада, зґвалтування та торгівля людьми, часто поєднуються один з одним, і, як правило, неприйнятно, щоб жінка та чоловік були разом наодинці (якщо вони не одружені чи споріднені), і якщо це станеться, відповідь може бути дуже насильницькою:[10] на афганського лікаря і його пацієнтку напав розлючений натовп, який кидав у них каміння, виявивши їх в його приватній оглядовій кімнаті без супроводжувача.

Останнім часом в країні також звинувачують у зґвалтуванні дітей.[11]

Педофілія у дитячих шлюбах та полігамія[ред. | ред. код]

Докладніше: Вік сексуальної згоди

Вані (урду ونی‎ ),або Свара (سوارہ) — це звичай, що зустрічається в деяких частинах Пакистану, де дівчат, часто неповнолітніх, видають заміж або віддають потерпілим сім’ям як компенсацію за припинення суперечок, часто вбивств.[12][13] Вані є формою домовленого або примусового дитячого шлюбу[14] і результатом покарання, яке вирішує рада старійшин племен під назвою джирга.[15][16]

Докладніше: Полігамія в Афганістані

Радянське вторгнення в Афганістан[ред. | ред. код]

Див. також: Воєнне сексуальне насильство

Під час афгансько-радянської війни радянські війська викрадали афганок в пошуках моджахедів. У листопаді 1980 р. низка таких інцидентів сталася в різних частинах країни, включаючи Лагман і Каму. Радянські солдати, а також агенти ХАД викрадали молодих жінок з міста Кабул і районів Дарул-Аман і Хаїр-Хана, поблизу радянських гарнізонів, щоб зґвалтувати їх.[17] Жінок, які були захоплені та зґвалтовані радянськими солдатами, їхні родини вважали «збезчещеними», якщо вони поверталися додому.[18]

Афганські таліби[ред. | ред. код]

Докладніше: Жінки при Талібані

У 2015 році Amnesty International повідомила, що афганські таліби брали участь у масових вбивствах і групових зґвалтуваннях афганських цивільних жінок і дітей у Кундузі.[19] Бойовики Талібану вбивали та ґвалтували родичів поліцейських та солдатів. Таліби також ґвалтували та вбивали акушерок, яких вони звинувачували у наданні заборонених послуг репродуктивного здоров'я жінкам у місті.[19] Одна правозахисниця описала ситуацію:[19]

Коли таліби підтвердили свій контроль над Кундузом, вони стверджували, що наводять у місті закон, порядок і шаріат. Але все, що вони зробили, порушило обидва. Я не знаю, хто може врятувати нас з цієї ситуації.

У медіа та культурі[ред. | ред. код]

У 2013 році Ферешта Каземі зіграла головну роль у фільмі «Крижане сонце» — одному з перших фільмів, у яких відкрито йшлося про зґвалтування в Афганістані. NBC News повідомила, що її фільм відкриває нові шляхи для Афганістану, де зґвалтованих можна змусити одружитися зі своїми нападниками.[20]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ No Justice for Rape Victims in Afghanistan. UN Dispatch. 26 липня 2013. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  2. ↑ Office of the President of Afghanistan. Islamic Republic of Afghanistan. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 22 квітня 2018.
  3. ↑ Pillalamarri, Akhilesh (6 квітня 2015). In Defense of Sharia Law. The National Interest. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  4. ↑ Etienne G. Krug, ред. (2002). World report on violence and health. Geneva: World Health Organization. ISBN 92-4-154561-5. Процитовано 22 квітня 2018.
  5. ↑ Definition of rape. Dictionary.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2019.
  6. ↑ Lawrence, Quil (2 грудня 2011). For Afghan Women, Rape Law Offers Little Protection. All Things Considered. NPR. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  7. ↑ Reuters (14 грудня 2011). Woman Jailed in Afghanistan on Charges Of 'Forced Adultery' Is Released. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  8. ↑ Rachel Reid (6 грудня 2009). "We Have the Promises of the World" - Women's Rights in Afghanistan. Human Rights Watch. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 22 квітня 2018.
  9. ↑ Walsh, Nick Paton (8 квітня 2015). An Afghan nightmare: Forced to marry your rapist. CNN. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  10. ↑ Afghan Parliament debates chaperones for women. 15 лютого 2006. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  11. ↑ Nordland, Rod (13 червня 2013). Mob Attacks Afghan Doctor and Female Patient. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2018.
  12. ↑ cf. e.g. Samar Minallah v. Federation of Pakistan, Const.P. No. 16/2004 [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Vani: Pain of child marriage in our society [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Momina Khan, News Pakistan (October 26, 2011)
  14. ↑ Nasrullah, M., Zakar, R., & Krämer, A. (2013). Effect of child marriage on use of maternal health care services in India. Obstetrics & Gynecology, 122(3), pp 517-524
  15. ↑ Forced child marriage tests Pakistan law [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Barbara Plett, BBC News (5 December 2005)
  16. ↑ Bedell, J. M. (2009), Teens in India, Capstone
  17. ↑ Kakar, M. Hassan (1995). The Soviet Invasion and the Afghan Response, 1979-1982. University of California Press. ISBN 9780520208933. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 12 лютого 2022. While military operations in the country were going on, women were abducted. While flying in the country in search of mujahideen, helicopters would land in fields where women were spotted. While Afghan women do mainly domestic chores, they also work in fields assisting their husbands or performing tasks by themselves. The women were now exposed to the Soviets, who kidnapped them with helicopters. By November 1980 a number of such incidents had taken place in various parts of the country, including Laghman and Kama. In the city of Kabul, too, the Soviets kidnapped women, taking them away in tanks and other vehicles, especially after dark. Such incidents happened mainly in the areas of Darul Aman and Khair Khana, near the Soviet garrisons. At times such acts were committed even during the day. KhAD agents also did the same. Small groups of them would pick up young women in the streets, apparently to question them but in reality to satisfy their lust: in the name of security, they had the power to commit excesses.
  18. ↑ The War Chronicles: From Flintlocks to Machine Guns. Fair Winds. с. 393. ISBN 9781616734046. A final weapon of terror the Soviets used against the mujahideen was the abduction of Afghan women. Soldiers flying in helicopters would scan for women working in the fields in the absence of their men, land, and take the women captive. Soviet soldiers in the city of Kabul would also steal young women. The object was rape, although sometimes the women were killed, as well. The women who returned home were often considered dishonored for life.
  19. ↑ а б в Afghanistan: Harrowing accounts emerge of the Taliban's reign of terror in Kunduz. Amnesty International. 1 жовтня 2015. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 22 квітня 2018.
  20. ↑ Clark, Mandy (25 лютого 2013). Ultimate taboo: Actress takes on rape in Afghanistan. NBC News. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зґвалтування_в_Афганістані&oldid=39784505