Карл Рунге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Рунге
CarleRunge.jpg
Народився 30 серпня 1856(1856-08-30)
Бремен, Німеччина
Помер 3 січня 1927(1927-01-03) (70 років)
Геттінген, Німеччина
Місце проживання Німеччина
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія, Веймарська республіка Веймарська республіка
Галузь наукових інтересів математика
фізика
Заклад Університет Ганновера
Університет Геттінгена
Alma mater Берлінський університет
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор математики
Відомі учні Макс Борн Nobel prize medal.svg
Відомий завдяки: Метод Рунге — Кутти
Феномен Рунге

Карл Давид Тольме Рунге (нім. Carl David Tolmé Runge, * 30 серпня 1856 3 січня 1927) — німецький математик, фізик. Співавтор методу Рунге — Кутти в галузі, нині відомій як обчислювальна математика.

Провів перші роки свого життя в Гавані, де його батько, Джуліус Рунге, був данським консулом. Родина пізніше переїхала до Бремена, де батько помер досить рано (1864 року).

1880 року Рунге отримав ступінь доктора математики у Берліні, де займався під керівництвом Карла Веєрштраса. 1886 року Рунге став професором у Ганновері.

Навчався в Берлінському університеті у Карла Веєрштраса, 1880 року отримав ступінь доктора філософії (Ph. D.) з математики, з 1886 року був професором математики в Ганноверському університеті. 1904 року за ініціативою Фелікса Клейна був запрошений до Геттінгенського університету Георга-Августа й очолив знов відкриту кафедру прикладної математики. Вважається історично першим німецьким математиком з цієї дисципліни.

У Геттінгені, спільно з Мартіном Кутта, розробив методи чисельного інтегрування систем звичайних диференційних рівнянь — метод Рунге — Кутти.

Його інтереси включали математику, спектроскопію, геодезію й астрономію. Окрім чистої математики, в галузі якої проводив багато експериментальних робіт, Рунге вивчав спектральні лінії різних елементів і був дуже зацікавлений у продовженні робіт із астрономічної спектроскопії.

Досліджував поведінку поліноміальної інтерполяції при підвищенні ступеня поліномівФеномен Рунге.

У галузі функціонального аналізу досліджував апроксимовність голоморфних функційтеорема Рунге.

Відома його робота в галузі векторного аналізуВектор Лапласа — Рунге — Ленца.

Пішов у відставку 1925 року.

Кратер Рунге на Місяці названий його іменем.

Праці[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]