Клеванський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клеванський замок
Клеванський замок від підніжжя.
Клеванський замок від підніжжя.
Статус: невідомий
Країна: Україна Україна
Місце розташування: Рівненська область Рівненська область
Рівненський район
смт Клевань
Тип будівлі: замок
Засновник: Михайло Васильович Чорторийський
Початок будівництва: XV століття
Завершення будівництва: XVII століття
Відомі мешканці: Чарторийські
Стан: руїни

Кле́ванський за́мок  — залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами «Пунтоне» та корпусами колишнього духовного училища. Замок розташований у західній частині смт Клевань, що в Рівненському районі Рівненської області.

Історія[ред.ред. код]

Клеванський замок від заходу
Наполеон Орда. Вид на Клеванський замок

Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Фортецю розташували на узвишші біля річки Стубли. У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам'яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.

Збережено опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом). Замок швидко втрачав оборонну функцію і в 1632 р. споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свою колегію. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 ст. Отже, замок не був магнатською резиденцією з палацом, як Корецький замок.

Після першого поділу Речі Посполитої землі відійшли до Австрійської імперії. За наказом імператора Йосипа у 1773 р. майно єзуїтів конфіскували. Після наступних поділів Речі Посполитої територія відійшла до Росії. На зламі 18—19 століть замок стояв пусткою.

У 1817 р. східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії.

У період 1817–1831 рр. використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання. Повільне руйнування замкових споруд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.

Забудова[ред.ред. код]

Випадково збереглися:

  • дві напівзруйновані вежі, краще збереглася східна,
  • віадук (побудований з цегли) над ровом,
  • будівлі колишнього духовного училища 2- та 3-поверхові, спрощеної провінційної архітектури. Дахи зруйновані. Будівлі стоять пусткою, руйнуються, ніяк не використовуються (станом на 2005 рік).
  • фрагменти фортечних мурів.

Галерея[ред.ред. код]


Бібліографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]