Клод Лоррен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клод Лоррен
фр. Claude Lorrain
Claude Lorrain.jpg
портрет роботи Зандрарта.
Ім'я при народженні Клод Желлє
Дата народження 1600
Місце народження Лотарінгія
Дата смерті 23 листопада 1682(1682-11-23)
Місце смерті Рим
Національність француз
Напрямок бароко і класицизм
Вплив на Вільям Тернер

Клод Лоррен (фр. Claude Lorrain; справжнє прізвище Желлє, 1600 — 23 листопада 1682, Рим) — художник 17 століття, лотарінгець за походженням. Видатний представник пейзажного живопису доби бароко. Робив офорти.

Лотарінгія[ред.ред. код]

Лотарінгія (Lorrain) була в 17 столітті незалежним князівством. Від назви князівства і походить прізвисько художника, що був лотарінгцем за походженням. Лотарінгія втратить свою державність в 18 столітті і буде зарахована до складу Франції як провінція.

Ранішні роки[ред.ред. код]

Малюнок Клода Лоррена з отарою і селянами. 1655 р.

Народився в селянській родині і рано став сиротою. Серед родичів хлопця — гравер (старший брат). Ймовірно, він і дав початкові навички майбутньому художнику. В підлітковому віці він дістався Риму, аби навчитися художньому ремеслу. Не знаючи італійської мови, найнявся слугою в оселю художника-пейзажиста Агостіно Тассі (1578 — 1644). Тассі деякий час співпрацював з відомим римським майстром Ораціо Джентілєскі. Але на художню манеру Лоррена живопис караваджистів не вплинув. Вплив був на життєпис і події у біографії. Однак, у Неаполі працювала дочка Ораціо — Артемізія Джентілєскі, куди незабаром перебрався і Лоррен.

В 1617 — 1621 роках Лоррен мешкав в Неаполі, де працював в майстерні художника Готфріда Вальса, німця за походженням. Повернувся в Рим і в 1622 — 1625 роках працював помічником в майстерні Агостіно Тассі. Два роки прожив в столиці Лотарінгії місті Нансі, де працював помічником у придворного живописця Клода Дерюе. Але Нансі після Риму не привабив молодого художника. Він повернувся в Рим, де пройшли всі роки життя і творчості художника.

Офорти Клода Лоррена.[ред.ред. код]

К. Лоррен. «Танок на березі річки», офорт, Ермітаж.


Лоррен один з майстрів офорту 17 століття. Ще в Лотарінгії в Нансі він зустрівся з Жаком Калло, відомим майстром офорту. Повернувшись в Рим, Лоррен познайомився з Йоахимом Зандрартом. Йоахим Зандрарт сам займався офортом і зробив у цій техніці портрет молодого Лоррена, що став єдиним прижиттєвим портретом художника. Техніку створення офортів Лоррен опанував під керівництвом Зандрарта і створив їх близько 40-ка.

Цікавими були і малюнки Лоррена. Різні за якостями, від швидких замальовок до добре пропрацьованих творів, они були предметами колекціонування.

Родина в Італії[ред.ред. код]

Він так і не одружився в Римі. Відомо, що його коханка народила йому дочку в 1653 році. Художник мав визнання в Римі, де оселився біля площі Іспанії. Приятелював з Ніколо Пуссеном, французом за походженням, що теж перебрався в Рим на постійне проживання. Дочка Лоррена, Агнесс, отримала по заповіту майно батька, де були також клавесин, верстат для друку офортів.

Відсутність освіти і вельможні замовники[ред.ред. код]

Пейзаж з царем Давидом. Лондон.

Відсутність освіти спонукала художника обмежуватись створенням тільки пейзажей. На ранішніх картинах художника навіть фігурки людей малювали його приятелі — художники Я.Міль, Ф.Аллєгрі, Ф. Лаурі, Н. Колонбель. Стаффаж був потрібен для оживлення пустельних пейзажей і формального зв'язку з розповсюдженими сюжетами доби бароко в Італії (Аполлон і музи, Христос на шляху в Еммаус, Викрадення Європи, Парнас тощо).

На відміну від героїчних пезажів Пуссена пейзажі Клода були більш ліричними, просякнутими різними настроями. Для католицького короля Іспанії Лоррен виконав пейзажі з усамітненими ченцями (Прадо, Мадрид).Найчастіше він малював берега річок чи затоки, сходи сонця на узбережжі, краєвиди в різному освітленні. Серія картин (Ранок, День, Вечір, Ніч) вважалась в числі найкращих.

Серед вельможних замовників художника були посол короля Франції при папському дворі, папа римський Урбан 8-й,, кардинал Бентівольо, князь Колонна.

Визнання[ред.ред. код]

Лорррен з тих художників, що мали визнання при житті. Ще у 1634 році він став членом римської Академії Св. Луки, що дало право на фахове заняття живописом. В 1650 році йому навіть запропонували посаду директора Академії. Але волелюбний Клод Лоррен відмовився.

Картини Лоррена мали великий попит в Англії 18 століття, де прикрашали зали багатьох маєтків знаті. В період виникнення пейзажного парку як типу в садово-парковому мистецтві, картини Лоррена слугували взірцем, по якому визначали красу подібних парків.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]