Клод Лоррен
| Клод Лоррен | |
| фр. Claude Lorrain | |
портрет роботи Зандрарта. |
|
| Ім'я при народженні | Клод Желлє |
|---|---|
| Дата народження | 1600 |
| Місце народження | Лотарінгія |
| Дата смерті | 23 листопада 1682 |
| Місце смерті | Рим |
| Національність | француз |
| Напрямок | бароко і класицизм |
| Вплив на | Вільям Тернер |
Клод Лоррен (фр. Claude Lorrain; справжнє прізвище Желлє, 1600 — 23 листопада 1682, Рим) — художник 17 століття, лотарінгець за походженням. Видатний представник пейзажного живопису доби бароко. Робив офорти.
Зміст |
Лотарінгія [ред.]
Лотарінгія (Lorrain) була в 17 столітті незалежним князівством. Від назви князівства і походить прізвисько художника, що був лотарінгцем за походженням. Лотарінгія втратить свою державність в 18 столітті і буде зарахована до складу Франції як провінція.
Ранішні роки [ред.]
Народився в селянській родині і рано став сиротою. Серед родичів хлопця — гравер (старший брат).Ймовірно, він і дав початкові навички майбутньому художнику. В підлітковому віці він дістався Риму, аби навчитися художньому ремеслу. Не знаючи італійської мови, нанявся слугою в оселю художника-пейзажиста Агостіно Тассі (1578 — 1644).Тассі деякий час співпрацював з відомим римським майстром Ораціо Джентілєскі. Але на художню манеру Лоррена живопис караваджистів не вплинув. Однак, в Неаполі працювала дочка Ораціо — Артемізія Джентілєскі, куди незабаром перебрався і Лоррен.
В 1617 — 1621 роках Лоррен мешкав в Неаполі, де працював в майстерні художника Готфріда Вальса, німця за походженням. Повернувся в Рим і в 1622 — 1625 роках працював помічником в майстерні Агостіно Тассі. Два роки прожив в столиці Лотарінгії місті Нансі, де працював помічником у придворного живописця Клода Дерюе. Але Нансі після Риму не привабив молодого художника. Він повернувся в Рим, де пройшли всі роки життя і творчості художника.
Офорти Клода Лоррена. [ред.]
Лоррен один з майстрів офорту 17 століття. Ще в Лотарінгії в Нансі він зустрівся з Жаком Калло, відомим майстром офорту. Повернувшись в Рим, Лоррен познайомився з Юхимом Зандрартом. Зандрарт сам займався офортом і зробив в цій техніці портрет молодого Лоррена, що став єдиним прижиттєвим портретом художника. Техніку створення офортів Лоррен опанував під керівництвом Зандрарта і створив їх близько 40-ка.
Цікавими були і малюнки Лоррена. Різні за якостями, від швидких замальовок до добре пропрацьованих творів, они були предметами колекціонування.
Родина в Італії [ред.]
Він так і не одружився в Римі. Відомо, що його коханка народила йому дочку в 1653 році. Художник мав визнання в Римі, де оселився біля площі Іспанії. Приятелював з Ніколо Пуссеном, французом за походженням, що теж перебрався в Рим на постійне проживання. Дочка Лоррена, Агнесс, отримала по заповіту майно батька, де були також клавесин, верстат для друку офортів.
Відсутність освіти і вельможні замовники [ред.]
Відсутність освіти спонукала художника обмежуватись створенням тільки пейзажей. На ранішніх картинах художника навіть фігурки людей малювали його приятелі — художники Я.Міль, Ф.Аллєгрі, Ф. Лаурі, Н. Колонбель. Стаффаж був потрібен для оживлення пустельних пейзажей і формального зв'язку з розповсюдженими сюжетами доби бароко в Італії (Аполлон і музи, Христос на шляху в Еммаус, Викрадення Європи, Парнас тощо).
На відміну від героїчних пезажів Пуссена пейзажі Клода були більш ліричними, просякнутими різними настроями. Для католицького короля Іспанії Лоррен виконав пейзажі з усамітненими ченцями (Прадо, Мадрид).Найчастіше він малював берега річок чи затоки, сходи сонця на узбережжі, краєвиди в різному освітленні. Серія картин (Ранок, День, Вечір, Ніч) вважалась в числі кращих.
Серед вельможних замовників художника були посол короля Франції при папському дворі, папа римський Урбан 8-й,, кардинал Бентівольо, князь Колонна.
Визнання [ред.]
Лорррен з тих художників, що мали визнання при житті. Ще у 1634 році він став членом римської Академії Св. Луки, що дало право на фахове заняття живописом. В 1650 році йому навіть запропонували посаду директора Академії. Але волелюбний Клод Лоррен відмовився.
Картини Лоррена мали великий попит в Англії 18 століття, де прикрашали зали багатьох маєтків знаті. В період виникнення пейзажного парку як типу в садово-парковому мистецтві, картини Лоррена слугували взірцем, по якому визначали красу подібних парків.
Галерея [ред.]
Джерела [ред.]
- Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Клод Лоррен |
- www.ClaudeLorrain.org 149 works by Claude Lorrain
- Web Gallery of Art
[[wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Claude de Lorrain «|Claude de Lorrain]»]. Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. 1913. [wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Claude de Lorrain.- Sterling and Francine Clark Art Institute 2007 exhibition, Claude Lorrain: The Painter as Draftsman
- Лоррен Клод рисувальник і гравер
