Клод Лоррен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клод Лоррен
фр. Claude Lorrain
Claude Lorrain.jpg
портрет роботи Зандрарта.
Ім'я при народженні Клод Желлє
Дата народження 1600
Місце народження Лотарінгія
Дата смерті 23 листопада 1682
Місце смерті Рим
Національність француз
Напрямок бароко і класицизм
Вплив на Вільям Тернер

Клод Лоррен (фр. Claude Lorrain; справжнє прізвище Желлє, 1600 — 23 листопада 1682, Рим) — художник 17 століття, лотарінгець за походженням. Видатний представник пейзажного живопису доби бароко. Робив офорти.

Зміст

Лотарінгія [ред.]

Лотарінгія (Lorrain) була в 17 столітті незалежним князівством. Від назви князівства і походить прізвисько художника, що був лотарінгцем за походженням. Лотарінгія втратить свою державність в 18 столітті і буде зарахована до складу Франції як провінція.

Ранішні роки [ред.]

Малюнок Клода Лоррена з отарою і селянами. 1655 р.

Народився в селянській родині і рано став сиротою. Серед родичів хлопця — гравер (старший брат).Ймовірно, він і дав початкові навички майбутньому художнику. В підлітковому віці він дістався Риму, аби навчитися художньому ремеслу. Не знаючи італійської мови, нанявся слугою в оселю художника-пейзажиста Агостіно Тассі (1578 — 1644).Тассі деякий час співпрацював з відомим римським майстром Ораціо Джентілєскі. Але на художню манеру Лоррена живопис караваджистів не вплинув. Однак, в Неаполі працювала дочка Ораціо — Артемізія Джентілєскі, куди незабаром перебрався і Лоррен.

В 1617 — 1621 роках Лоррен мешкав в Неаполі, де працював в майстерні художника Готфріда Вальса, німця за походженням. Повернувся в Рим і в 1622 — 1625 роках працював помічником в майстерні Агостіно Тассі. Два роки прожив в столиці Лотарінгії місті Нансі, де працював помічником у придворного живописця Клода Дерюе. Але Нансі після Риму не привабив молодого художника. Він повернувся в Рим, де пройшли всі роки життя і творчості художника.

Офорти Клода Лоррена. [ред.]

К. Лоррен. «Танок на березі річки», офорт, Ермітаж.


Лоррен один з майстрів офорту 17 століття. Ще в Лотарінгії в Нансі він зустрівся з Жаком Калло, відомим майстром офорту. Повернувшись в Рим, Лоррен познайомився з Юхимом Зандрартом. Зандрарт сам займався офортом і зробив в цій техніці портрет молодого Лоррена, що став єдиним прижиттєвим портретом художника. Техніку створення офортів Лоррен опанував під керівництвом Зандрарта і створив їх близько 40-ка.

Цікавими були і малюнки Лоррена. Різні за якостями, від швидких замальовок до добре пропрацьованих творів, они були предметами колекціонування.

Родина в Італії [ред.]

Він так і не одружився в Римі. Відомо, що його коханка народила йому дочку в 1653 році. Художник мав визнання в Римі, де оселився біля площі Іспанії. Приятелював з Ніколо Пуссеном, французом за походженням, що теж перебрався в Рим на постійне проживання. Дочка Лоррена, Агнесс, отримала по заповіту майно батька, де були також клавесин, верстат для друку офортів.

Відсутність освіти і вельможні замовники [ред.]

Пейзаж з царем Давидом. Лондон.

Відсутність освіти спонукала художника обмежуватись створенням тільки пейзажей. На ранішніх картинах художника навіть фігурки людей малювали його приятелі — художники Я.Міль, Ф.Аллєгрі, Ф. Лаурі, Н. Колонбель. Стаффаж був потрібен для оживлення пустельних пейзажей і формального зв'язку з розповсюдженими сюжетами доби бароко в Італії (Аполлон і музи, Христос на шляху в Еммаус, Викрадення Європи, Парнас тощо).

На відміну від героїчних пезажів Пуссена пейзажі Клода були більш ліричними, просякнутими різними настроями. Для католицького короля Іспанії Лоррен виконав пейзажі з усамітненими ченцями (Прадо, Мадрид).Найчастіше він малював берега річок чи затоки, сходи сонця на узбережжі, краєвиди в різному освітленні. Серія картин (Ранок, День, Вечір, Ніч) вважалась в числі кращих.

Серед вельможних замовників художника були посол короля Франції при папському дворі, папа римський Урбан 8-й,, кардинал Бентівольо, князь Колонна.

Визнання [ред.]

Лорррен з тих художників, що мали визнання при житті. Ще у 1634 році він став членом римської Академії Св. Луки, що дало право на фахове заняття живописом. В 1650 році йому навіть запропонували посаду директора Академії. Але волелюбний Клод Лоррен відмовився.

Картини Лоррена мали великий попит в Англії 18 століття, де прикрашали зали багатьох маєтків знаті. В період виникнення пейзажного парку як типу в садово-парковому мистецтві, картини Лоррена слугували взірцем, по якому визначали красу подібних парків.

Галерея [ред.]

Джерела [ред.]

Посилання [ред.]