Ковтун Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковтун Микола Петрович

фотографія 1950-х років
Народився 9 травня 1922(1922-05-09)
Жабокрич, Крижопільський район, Україна
Помер 21 жовтня 1982(1982-10-21) (60 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність скульптор
Alma mater Київський державний художній інститут (1951)
Вчителі Лисенко Михайло Григорович, Муравін Лев Давидович і Гельман Макс Ісайович
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка радянських художників України
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоної Зірки

Микола Петрович Ко́втун (9 травня 1922, Жабокрич — 21 жовтня 1982, Київ) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1952 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 травня 1922 року в селі Жабокричі (нині Тульчинського району Вінницької області України). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Протягом 1945—1951 років навчався у Київському художньому інституті, де був учнем Макса Гельмана, Михайла Лисенка, Лева Муравіна. Член КПРС з 1953 року.

Мешкав у Києві в будинку на Повітрофлотському проспекті, № 42, квартира № 71. Помер у Києві 21 жовтня 1982 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Тарас Шевченко» (бронза, 1952; варіант — оргскло, 1961);
  • «Іван Франко» (гіпс тонований, 1956—1957);
  • «Володимир Ленін» (оргскло, 1957; варіанти — 1961, 1974 і 1977; цинк, 1973);
  • «О. Стеценко — будьонівець» (мідь, 1967);
  • «Засновник українського театру Марко Кропивницький» (склобетон, 1967);
  • «Жіночий портрет» (гіпс, 1969);
  • «Фелікс Дзержинський» (оргскло, 1972, варіант — цинк, 1973);
  • «Лілія Карастоянова» (оргскло, 1980).
монументальні роботи
«Арсенальці на барикадах».
Галерея робіт
«Мати-Батьківщина»
у Шевченковому.
Монумент слави у
Мізяківських Хуторах.
Погруддя Якова Качури
в Юрківці.
«Мати і поранений воїн».
у Чорнобаї.
Погруддя Тараса Шевченка
у Хомутці.

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1952 року, зарубіжних — з 1955 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Арсенальці на барикадах» // Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл., С. 46.

Література[ред. | ред. код]