Крилаті гусари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Атака гусарії», О. Орловський. Олія, холст, початок XIX ст.

Крилаті гусари або Гусарія (пол. Husaria) — елітні частини польської кавалерії, що спеціалізувалася на «проломуванні» бойових порядків ворожої кінноти або піхоти концентрованим кавалерійським ударом. Гусарія існувала як підрозділ народного автораменту — найманого війська польської військової традиції.

Першими польськими гусарами були серби. У 1500 році кілька знатних сербів зі своїми невеликими загонами стали на службу польського короля. Незабаром в ці підрозділи почали набирати угорців, поляків і литовців. У грудні 1501 були сформовані перші регулярні роти гусарів.

Тривалий час гусарія не мала собі рівних у Європі і відіграла вирішальну роль у багатьох битвах: з московитами під Оршею (1514 рік); з військом молдавського господаря при Обертині (1531); зі шведами під Кокенгаузеном (1601 р.), Кірхгольмом (1605 р.) і Трстеною (1629 р.); з московитами при Клушино (1610 р.); турками під Хотином (1621 р.); над кримськими татарами біля Мартинова (1624) і Охматова (1644).

В битві під Клушином 6800 польського війська, в якому було близько 5500 гусар, розбили 35-тисячну московську армію, у складі якої було близько 5000 шведських найманців Делаґарді.

Комплектування гусарії в XVII ст. проводилось на добровільній основі, за системою так званого «товариського пошта», згідно з якою майбутній командир гусарської роти («хоругви», 100-200 вершників) — ротмістр — отримавши від короля особливу грамоту та наймав на службу «товаришів» з числа лицарів-шляхтичів, кожен з яких зобов'язаний був привести з собою «пошт» у складі одного-двох озброєних слуг з кіньми. Ці «поштові» воїни, що називалися також «пахолки» (зброєносці), зазвичай набиралися з дворових людей шляхтича або, якщо «товариш» був досить багатим, — з дрібної шляхти.

В бойовону шикуванні «товариші» ставали в перший ряд, а їх пошт шикувався в кілька рядів — в залежності від числа пахолків — позаду.

Тактика[ред.ред. код]

Атака корогви крилатих гусар у битві під Клушином. Картина Шимона Богушовича, 1620 рік.
Гусарська хоругва. Фрагмент картини «Битва під Кірхольмом в 1605 році», Пітер Снаєрс, близько 1630. Колекція замку Сассенаж, Франція.

Для атаки корогва гусарів вибудовувалася в три і більше шеренги. Перші шеренги становили найдосвідченіші і добре озброєні товариші, а задні - їх поштові (пахолки, свита, пошана), які розвивали успіх у разі прориву ворожого ладу.

Гусарія починала атаку з відстані приблизно 100 кроків від противника. Спочатку гусари їхали кроком, потім - клусом, потім - чвалом, на відстані кілька кроків до противника перша шеренга переходила в кар'єр[1].

Команди[ред.ред. код]

При атаці відповідно до гетьманського декрету від 1704 року ротмістр подавав наступні команди[2][~ 1]:

  • Тихо! (пол. Uciszcie się!)
  • Насуньте шапки! (пол. Naciśnijcie czapki!) — команда подавалася солдатам без шоломів. Вважалося ганьбою втратити шапку в бою.
  • Стисніть коліно з коліном! (пол. Ściśnijcie kolano z kolanem!)
  • Шаблі на темляк! (пол. Szable na temblaki!) — при атаці піками
  • Шаблі в руку! (пол. Szable w ręku!) — при атаці шаблями
  • Далі! (пол. Dalej!) — корогва переходила на легку рись, проходячи половину відстані до супротивника.
  • Пики до бою! (пол. Złóżcie kopie!) — при атаці піками, безпосередньо перед таранним ударом. За цією командою піки опускалися горизонтально на рівень кінської голови, хоругва переходила в повний галоп.

Коментарі[ред.ред. код]

  1. Список команд міститься у «гетьманському декреті» від 1704 року мабуть виданому гетьманом Ієронімом Любомирським.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Солдатенко А. Польская гусария 1500—1776 гг. — СПб.: Орел, № 3, — 1993. С. 27.
  2. ред. Киселёв В. И. Польские крылатые гусары 1576—1775 // — Артёмовск: военно-исторический альманах «Новый солдат», № 142, — 2002.

Посилання[ред.ред. код]