Битва під Батогом
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Битва під Батогом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина | |||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
 Військо Запорозьке Кримське ханство |
 Річ Посполита |
||||||
| Командувачі | |||||||
| Богдан Хмельницький нуреддин-султан |
Калиновський Мартин | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 12-16 000 (козаки) 8-12 000 (татарська кіннота)[1] |
6 000 (кіннота) 4500 (піхота) разом із табірною челяддю до 20 тисяч[2] |
||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | 8-10 000 вбитими, до 15 000 разом з челяддю з них 3-5 000 замордованих полонених |
||||||
Битва під Батогом (22 — 23 травня (1 — 2 червня) 1652 року) — бій союзної армії Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Мартина Калиновського. Битва було однією з важливих подій в ході Хмельниччини і завершилася перемогою союзників. Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині.
Зміст |
[ред.] Передумови
Невдала загалом для Української держави воєнна кампанія 1651 року призвела до тяжкої Білоцерківської угоди. Досягнені у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. На Україну почали повертатися магнати і шляхтичі, які відновлювали феодально-кріпосницькі порядки. У відповідь на це уже наприкінці 1651 року на Подніпров'ї, Чернігівщині і Полтавщині спалахнули великі селянські повстання. Не без згоди Б.Хмельницького, керував цими виступами наказний гетьман Степан Пободайло. У травні 1652 року спалахнули повстання на Київщині і Брацлавщині. Польсько-шляхетський гарнізон на чолі з воєводою Адамом Кисілем змушений був покинути Київ. Протестували і незадоволені складанням зменшеного реєстру козаки, більша частина з яких мала повернутися в підданство до панів. Річ Посполита прагнула ліквідувати Гетьманщину і реставрувати на її землях старий колоніальний режим.
Наприкінці квітня 1652 року у Чигирині відбулася таємна нарада гетьмана з старшинами, де було вирішено готуватися до воєнних дій з Польщею. За попередньою домовленістю кримський хан прислав до кордонів України татарські загони. Приводом до початку воєнних дій стало порушення молдавським господарем Василем Лупулом союзного договору.
Навесні 1652 року загін Тимоша Хмельницького, вирушив до Молдови щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і Розандою, дочкою Василя Лупула та добитися виконання умов українсько-молдовського договору.
[ред.] Підготовка
Польський уряд, дізнавшись про плани Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Мартину Калиновському розбити козаків. Поблизу Батога на березі Південного Бугу в долині недалеко від міста Ладижина Мартин Калиновський влаштував на шляху Тимоша Хмельницького табір із 20-тисячним військом (12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та близько 30 тисяч озброєних слуг), в якому було багато іноземних найманців. Перед табором була річка, на флангах ліси й болота, за табором — гора Батіг.
Богдан Хмельницький дізнався про польські наміри. Приспавши увагу польського командування повідомленням про похід у Молдавію начебто невеликого загону козаків, він зібрав військо щоб завдати удару по поляках. В військо входили Чигиринський, Черкаський, Корсунський і Переяславський полки та татарська кіннота (біля 15 тисяч) під проводом Нурадіна.
[ред.] Хід битви
22 травня (1 червня) козацькі війська і татарські загони переправилися через Буг і непомітно підійшли до польського табору в урочищі Батіг між річками Буг та Соб. Спершу на північний-захід від табору показався передовий невеликий татарський полк, і польська кіннота першими вдарила на татар. Спочатку поляки вибили татар з поля але потім підійшли більші татарські сили і змусили поляків відступити до своїх позицій. Кавалерійські дії тривали цілий день. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Тим часом з заходу підійшли головні сили української армії і розпочався генеральний штурм польського табору ранком 23 травня (2 червня).
З півдня атакувала татарська кіннота. Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою зламало опір противника і увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася й розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, Мартин Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила або забирала їх у полон.
Оволодівши серединою табору, козаки пішли на приступ редутів, де закріпилися німці, й до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися, але після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський загинув. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна Собеського Марек та інши шляхтичі. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків. Врятуватися від погтому вдалося не більш як 1500 польської кінноти.
Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у нуреддин-султана за 50 тисяч талярів всіх полонених поляків і наказав іх замордувати, пояснюючи такий вчинок помстою за Берестечко. 3 і 4 червня козаки замордували від 3 до 5 тисяч полонених (жовнірів і челяді), незважаючи на протест татар і частини козацької старшини.
[ред.] Наслідки
Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е.. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, в певних пунктах якої вони стояли за умовами Білоцерківського мирного договору, кордон знову проліг по річці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року. Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти, і до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.
Перемога козаків у цій битві і наступна облога фортеці у Кам'янець-Подільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Б.Хмельницького. Союз України з Молдавією був скріплений шлюбом Тимоша Хмельницького з Розондою Лупул, що відбувся в Яссах 21 (31) серпня 1652 року.
Події в Молдавії викликали занепокоєння не тільки у Польщі, яка втрачала свого союзника, а і в сусідніх країнах — Трансільванії та Австрії. В результаті перемоги козацького війська під Батогом зміцнилося міжнародне становище України.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Петровеький М. Н. Визвольна війна українського народу проти гніту шляхетської Польщі і приєднання України до Росії. К.. 1940;
- Історія Української РСР, т. 1. К., 1955;
- Грушевський М. Історія України-Русі. — Т.ІХ. — Кн.І. — К.,1996. — С.430-440;
- Смолій В. А.,Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — К.,1993. — С.309-311;
- Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття. — Дніпропетровськ, 1996. — С.274-282.
- І.К. Рибалка. Історія Української РСР. Дорадянський період. Київ, ВШ, 1978, стор. 149 — 150.
- Історія Української РСР. Київ. «Наукова думка», 1979 р. стор.51 — 52.
[ред.] Примітки
[ред.] Ресурси інтернету
- Самійло Величко - Літопис
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IV. Стор. 16.
- Володимир Ленченко. Польський Табір під Батогом (1652 р.). Військово-історичний альманах. число 2
- www.ivan-bogun.iatp.org.ua
