Єлгава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єлґава
Jelgava
Герб Прапор
Розташування міста Єлґава
Основні дані
Країна Латвія
Засноване 1226
Статус міста 1573
Населення 66 100 (2006)
Площа міста 60 км²
Густота населення 1102,27 осіб/км²
Географічні координати 56°39′ пн. ш. 23°43′ сх. д. / 56.650° пн. ш. 23.717° сх. д. / 56.650; 23.717Координати: 56°39′ пн. ш. 23°43′ сх. д. / 56.650° пн. ш. 23.717° сх. д. / 56.650; 23.717
Міста-побратими Алькамо Італія Італія
Барановичі Білорусь Білорусь
Молодечно Білорусь Білорусь
Нова-Одеса Бразилія Бразилія
Берлін Німеччина Німеччина
Хеллефорс Швеція Швеція
Нака Швеція Швеція
Магадан Росія Росія
Південний адміністративний округ Росія Росія
Пярну Естонія Естонія
Рюей-Мальмезон Франція Франція
Шяуляй Литва Литва
Шин-Їнг Китайський Тайбей Китайський Тайбей
Вейле Данія Данія
Міська влада
Веб-сторінка http://www.jelgava.lv/

Єлга́ва (латис. Jelgava) — місто в Латвії. Розташоване в центральній частині країни, на річці Лієлупе. Завноване 1226 року німецькими хрестоносцями як база для підкорення латиських племен. Одне з найстаріших міст Прибалтики. У середньовіччі було одним з осередків Лівонського ордену. У 15611795 роках — столиця Герцогства Курляндії і Семигалії. Після 1795 року перебувало у складі Росії. З 1918 року увійшло до складу незалежної Латвії.

Назва[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Єлгава з висоти пташиного польоту. На передньому плані — Academia Petrina, позаду ліворуч — Церква Св. Симіона і Ганни, праворуч — католицький костел

Історія Єлгави починається в 13-му столітті, коли німецькі хрестоносці для підкорення племен Земгале побудували у 1226 році на острові між Лиєлупе і Дриксою свій укріплений пункт. У письмових джерелах замок вперше згадано в 1265-му році, а історики вважають, що назва його — «Mittau» — сходить своїм корінням до слів «mīt, mainīt» («вимінювати, міняти»). Ліви, у свою чергу, дали поселенню назву «Jelgab», що означає низьке місце з підвищеною вологістю.

З 1561 по 1795 року край Елгава був частиною Курляндського і Земгальського герцогства, в 1596 Єлгаву оголосили резиденцією герцога, а в 1616 — столицею. Після цього місто почало стрімко розвиватися. Особливо цей процес був очевидний під час правління герцога Екаба, який почав будівництво замку і укріплень, а також облаштував водопровід — канал Екаба. Завдяки великим торговим зв'язкам герцога, у місцевих жителів була унікальна можливість познайомитися культурою Західної Європи і з товарами заморських колоній — вином, кавою, картоплею. У 18-му столітті Єлгава була не тільки видатним торговим містом, але і важливим дипломатичним центром, який налагоджував контакти між Заходом і Сходом.

1795 року Мітава була загарбана Російською імперією. Місто стало центром російського Курляндського намісництва. 1796 року намісництво перетворили на Курляндської губернію. Мітава лишалася центром губернії до 1920 року.

У ролі гостей або завойовників тут так чи інакше побувало багато відомих осіб того часу: Петро Перший, Людовик XVIII, Карл XII, Густав Адольф, Олександр Перший, Вільгельм Другий, Шуман, Вагнер, Рубінштейн, картяр Кавалло, граф Каліостро, Казанова та інші. А у відкритій у 1775 році академії Петера свого часу отримував знання колишній президент Литви Антанас Сметона. З Єлгавою і її краєм також пов'язане життя чотирьох президентів Латвійської Республіки: Яніса Чаксте, Густава Земгаліса, Альберта Квіесіса і Карла Ульманіса.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 154 с. ISBN 966-8201-26-4

Посилання[ред.ред. код]

Латвія Це незавершена стаття з географії Латвії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.